Рішення № 139541410, 07.09.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11874/26

№ 2-о/183/282/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Фролової В.О.,

секретаря судового засідання Лук`яненко О.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Самар в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Самарівської міської ради Дніпропетровської області, про видачу обмежувального припису, -

У С Т А Н О В И В:

01.09.2026 до суду, через підсистему «Електронний суд», звернулась ОСОБА_1 , із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на 6 місяців, встановивши заходи тимчасового обмеження:

- заборонити перебувати в місці спільного проживання заявника та малолітні дітей за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити наближатися на відстань менше ніж 100 метрів до місця проживання, навчання та перебування заявника та малолітніх дітей;

- заборонити у будь-який спосіб переслідувати заявника та малолітніх дітей, вести контроль за поштовою скринькою, відкривати поштові відправлення, здійснювати фото та відео зйомку або стеження;

Заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати, контактувати із заявником та дітьми (у тому числі по телефону, через месенджери чи соціальні мережі) поза межами встановленого графіку або всупереч волі заявника та дітей.

Заява обґрунтована тим, що заявник та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, в якому народженні спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб розірвано рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2021 у справі № 199/5683/21.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.05.2024 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей. Визначено місце проживання малолітніх дітей разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Також органом опіки та піклування встановлено графік спілкування з дітьми, який ОСОБА_2 порушується, оскільки він самовільно без попередження приїздить до місця проживання заявника та дітей, чим порушує режим дня дітей, робочий графік заявника, спричиняє стресові ситуації та конфлікти, що призвело до психологічного виснаження заявника та постійного відчуття загрози власному життю та здоров`ю.

ОСОБА_2 вчиняє систематичний юридичний аб`юз щодо заявника та малолітніх дітей. Оскільки звертається з численними скаргами до правоохоронних органів та суду, у зв`язку з чим заявник вимушена була звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на 6 місяців.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026, для розгляду заяви визначено головуючим суддю Фролову В.О.

Ухвалою судді від 02.09.2026 відкрито провадження у справі за заявою про видачу обмежувального припису за правилами окремого провадження. Залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи виконавчий комітет Самарівської міської ради.

В судовому засіданні заявник підтримала вимоги викладені в заяві про видачу обмежувального припису з підстав викладених у заяві, просила її задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначила, що батько дітей, ОСОБА_2 здійснює щодо неї та дітей психологічне насилля, примушує дітей змінити школу, через класного вчителя намагається контролювати приватне життя дітей, оскільки отримує через батьківський комітет, попри її волі дозвіл на участь у шкільних заходах, де приймають участь малолітні діти.

ОСОБА_2 під приводом вручення дітям подарунків підміняє її дозвіл на спілкування, бажанням дитини отримати подарунок від батька. Незважаючи на порушення ОСОБА_2 графіку участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, звернувся до суду із позовом, в той час як без її дозволу приїжджає до місця її проживання, створює психологічний тиск, та негативний образ заявника у сусідів по вулиці, безпідставно викликаючи поліцію.

Будь-яких заяв та клопотань заявником в судовому засіданні не заявлено.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви, зазначивши, що викладені в ній обставини не відповідають дійсності, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні заяви. Не заперечуючи факту розірвання шлюбу з заявником та наявності встановленого графіку спілкування з дітьми, місце проживання яких визначено з матір`ю відповідно до рішення суду, повідомив, що заявником створюються перешкоди у спілкуванні з дітьми, що приводить до невиконання встановленого графіку, та стало підставою для його звернення до суду із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів спілкування з дітьми та участі у вихованні дітей. Також зазначив, що вимушений був приїжджати до заявника, бо остання чинить перешкоди в спілкуванні з дітьми, на територію домоволодіння заявника, де проживають діти, без її згоди не заходив, залишав смаколики у поштовій скриньці.

Представник заінтересованої особи, виконавчого комітету Самарівської міської ради, будучи належним чином повідомленою про дату час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з`явився. До суду, надійшла заява начальника служби у справах дітей Самарівської міської ради Кравченко І.А., щодо неможливості забезпечення участі у розгляді вказаної заяви, через реорганізацію служби у справах дітей виконавчого комітету Самарівської міської ради, та відсутності належної довіреності станом на 03.09.2026 на представництво інтересів виконавчого комітету Самарівської міської ради Дніпропетровської області. Будь-яких заяв та клопотань в судовому засіданні не заявлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення виконавчого комітету Самарівської міської ради про дату час та місце розгляду справи, судом здійснено розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

Суд, вислухавши пояснення заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.08.2013, який було розірвано рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2021 у справі № 199/5683/21.

Заявник та заінтересована особа від шлюбу мають малолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження від 21.01.2014 серії НОМЕР_1 , від 28.08.2017 серії НОМЕР_2 , від 07.10.2015 серії НОМЕР_3 .

Малолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що надані копії довідок про реєстрацію місця проживання від 04.10.2021.

Як вбачаться з загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 01.05.2024 у справі №183/32/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей. Визначено місце проживання малолітніх дітей разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Самарівської міської ради від 23.07.2025 «Про встановлення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей, визначення часу та порядку спілкування з дітьми», визначено графік участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період дії в України військового стану наступним чином:

-за місцем проживання дітей за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 та за умови перебування її відома, а також враховуючи стан здоров`я, розпорядок дня та особисте бажання малолітніх дітей;

-щодня у режимі телефонного та відео зв`язку з 19:00 год. та 20:00 год;

-питання перебування дітей за місцем проживання батька залишити без розгляду до завершення воєнного стану.

Також вирішено, що у разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі у вихованні, проведення зустрічей батька з дітьми, а також невиконання даного рішення, один з батьків має право звернутися із позовом до суду для вирішення спірних питань.

На час розгляду встановлено, що у провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 183/1009/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору виконавчий комітет Самарівської міської ради Дніпропетровської області про усунення перешкод у спілкуванні дітьми, усунення перешкод у вихованні дітей, визначення способів спілкування з дітьми та способів участі у вихованні дітей, яку по суті не розглянуто.

До матеріалів заяви додані заяви ОСОБА_1 від 31.08.2026 до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , який систематично піддає заявника та дітей аб`юзивним стосункам, а також ОСОБА_2 від 31.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, яка залишила о 18.00 год. дітей без нагляду дорослих.

Як зазначили в судовому засіданні заявник та заінтересована особа, рішення за результатами розгляду заяв від 31.08.2026, поданих до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, на час розгляду даної цивільної справи не прийнято.

Суд вважає, що до правовідносин учасників судового розгляду підлягають застосуванню наступні правові норми та релевантні правові позиції, висловлені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі, Закону), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

За змістом п. 7 частини 1 статті 1 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з п. 8 частини 1 статті 1 Закону, особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону, оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно зі ст. 26 Закону визначенні загальні підстави та положення, що регулюють процедуру застосування запобіжного припису, зокрема, визначений перелік осіб, що мають право звернутися з заявою до суду про видачу обмежувального припису, встановлений перелік заходів, які можуть бути застосовані до кривдника та строки їх застосування.

Так, згідно положень ч. 1 та 2 ст. 26 Закону, правом звернутися до суду про видачу обмежувального припису стосовно кривдника наділені, в тому числі й потерпіла особа та її представник. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В ч. 3 ст. 26 Закону вказано, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У відповідності до ч. 4 зазначеної вище статті, обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Системний аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що обмежувальний припис є формою судового реагування на факти вчинення домашнього насильства чи погрози його застосування, що застосовується до кривдника на визначений законом строк та на підставі оцінки ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.

У постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 369/7782/19 зроблено висновок, що відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Відповідно до правової позиції, висловленої в Постанові Верховного суду від 27 червня 2024 року по справі № 509/7151/23, під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Згідно правової позиції, послідовно висловленої Верховним судом у справах № 363/3496/18, № 452/317/19, № 570/2528/20, суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження відповідних дій в майбутньому.

Так надаючи оцінку наданих доказів на предмет наявності ризиків вчинення домашнього насильства щодо заявника, судом встановлено, що між заявником та її колишнім чоловіком існує конфліктна ситуація з приводу визначення участі кожного з батьків у вихованні та спілкуванні зі спільними дітьми, а також з приводу виконання встановленого графіку участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні відеозапис з камери відеоспостереження, розміщеної на подвір`ї заявника, а також аудіозапис наданий заявником, судом не встановлено будь-яких свідчень, які б вказували на агресивну поведінку ОСОБА_2 , яка б давала обґрунтовані підстави вважати про здійснення психологічного насилля щодо заявника та спільних з заявником малолітніх дітей.

Як зазначили заявник та заінтересована особа в судовому засіданні, органами Національної поліції України станом на час розгляду даної справи процесуальне рішення за їх заявами від 31.08.2026 не прийняті.

Суд враховує наявність термінового заборонного припису від 02.07.2020 та від 23.08.2021 винесеного органами Національної поліції України стосовно ОСОБА_2 через вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру у відношенні ОСОБА_1 , яке мало місце під час перебування вказаних осіб у шлюбі.

В той же час, вказані вище приписи, самі по собі не можуть бути прийняті судом як докази наявності ризиків вчинення щодо заявника та малолітніх дітей психологічного, фізичного насильства ОСОБА_2 станом на час розгляду заяви, оскільки будь-яких інших належних та допустимих доказів актуальності таких ризиків на час розгляду заяви ОСОБА_1 суду не надано.

Наданий суду договір від 10.08.2023, укладений між управлінням поліції охорони в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 (замовник), щодо здійснення спостереження мобільної тривожної сигналізації за дитиною ОСОБА_3 (суб`єкт), та забезпечення реагування НР при надходженні ПЦС сигналу тривоги у випадку використання замовником або суб`єктом такого засобу, за умови відсутності доказів обставини використання такого засобу, не є належним доказом вчинення щодо ОСОБА_3 домашнього насильства з боку її батька ОСОБА_2 .

Отже, з огляду на викладене, судом не встановлено обставин, які б обґрунтовано підтверджували, що ОСОБА_2 , вчиняв психологічне насильство відносно заявниці чи їхніх неповнолітніх синів. У зв`язку з чим, суд висновує про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу обмежувального припису.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами статей 1, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 350-1, 350-2, 350-3, 350-4, 350-5 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Самарівської міської ради Дніпропетровської області, про видачу обмежувального припису відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копію рішення суду надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Рішення суду складено і підписано 07 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 );

Заінтересована особа: виконавчий комітет Самарівської міської ради, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 14.

Суддя В.О. Фролова