Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН: 336/1214/26
Провадження №: 2/336/1951/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
07 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житла та послуги з централізованого опалення,
ВСТАНОВИВ:
ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , вказавши, що на балансі позивача перебуває гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 . 31.12.2019 року між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір найму, за умовами якого відповідачеві надано у користування житлове приміщення № 37 загальною площею 30,76 кв.м. у вказаному гуртожитку, а відповідач у свою чергу зобов`язалась вносити плату за житло, а також оплачувати послуги з централізованого опалення. Натомість з листопада 2020 року по листопад 2025 року відповідач обов`язків з оплати не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 37563,87 гривень, з яких 18763,60 гривень оплата за проживання, а 18800,27 гривень послуги з централізованого опалення, яку просять стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 04.03.2026 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.
04.05.2026 року на електронну адресу суду надійшов ряд заяв, не підписаних КЕП, в якому особа, яка стверджувала, що вона є відповідачем по справі, заперечувала проти задоволення позову, вказуючи, що вона та її донька близько чотирьох років не мешкають в гуртожитку, оскільки з 2022 року перебувають у Німеччині, відповідачеві невідомо про наявність заборгованості та їй не надавались договір на проживання та інші документи, які підтверджують її зобов`язання. Також заявлено про застосування строку позовної давності.
19.05.2026 року представником позивача направлені заперечення проти застосування строку позовної давності.
Ухвалою суду від 07.09.2026 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про витребування доказів та про розгляд справи з викликом сторін.
В ході розгляду справи позивачем заяви чи клопотання не подавались.
При дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.
Рішенням Запорізької міської ради народних депутатів від 05.10.1989 року житловий будинок по АДРЕСА_1 , визнаний тимчасовим житлом з проживанням в ньому в режимі гуртожитку.
Згідно із довідкою ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод».
Рішенням правління ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» від 27.05.2019 року затверджено розмір плати за проживання у гуртожитках, зокрема за гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 визначено плату у сумі 10 грн за 1 кв.м. житлової та допоміжної площі (для не працівників підприємства).
31.12.2019 року між ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» та ОСОБА_1 укладено договір найму житлового приміщення у гуртожитку, за умовами якого ОСОБА_1 для проживання разом із донькою надано в користування житлове приміщення /№ НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 30,76 кв.м.
За умовами договору наймач зобов`язаний вносити щомісяця до 20 числа наступного періоду плату за житло.
З розділу 6 договору вбачається, що плата за житло та комунальні послуги сплачується наймачем щомісяця на розрахунковий рахунок підприємства.
Плата за комунальні послуги нараховується у розмірі фактичних витрат відповідно рахунків, наданих постачальниками комунальних рпослуг та на підставі затверджених тарифів.
Плата за житлову та допоміжну площу розраховується як вартість 1 кв.м. плати за проживання в гуртожитку 10грн, вартість 1 кв.м. опаленнч по факту кожен місяць згідно рахункам Концерну «МТМ».
Згідно рахункам та розрахунку заборгованості за період з листопада 2020 року по листопад 2025 року включно ОСОБА_1 не сплачено 37563,87 гривень, з яких 18763,60 гривень оплата за житло, 18800,27 гривень заборгованість за послуги з централізованого опалення.
За відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 .
Надіслані відповідачем документи суд не вивчав та оцінки їм не дає, адже вони викладені іноземною мовою, перекладу українською не надано.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтями 810, 815, 820 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла.
Наймач вносить плату за найм житла у строк, встановлений договором найму житла.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 від 09.11.2017 року визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання передбачено визначення кінцевого споживача комунальної послуги як особи, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідач зареєстрована проживаючою за адресою надання послуг, тож вона є споживачем вказаних послуг, які надаються безпосередньо за адресою розташування житла.
Відповідно до ст. 7 ч. 2 Закону України № 2189, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Рахунок на оплату спожитих послуг надається споживачу щомісяця на безоплатній основі відповідно до статті 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Твердження позивача про те, що вона фактично не проживала у кімнаті гуртожитку не впливають на рішення суду, адже ОСОБА_1 договір найму не розірвала, доказів звернення нею до позивача з цього приводу не надано.
Послуги з опалення житла не залежать від фактичного проживання в ньому наймача та наймач не звільняється від оплати таких послуг навіть у разі фактичного непроживання у приміщення.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався.
З урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2017 року.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року скасовано з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2.
При цьому відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, яка діяла до 19.05.2025 року), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, яким доповнено ЦК України в березні 2022 року.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався, діяв на момент звернення до суду із даним позовом.
Враховуючи факт продовження загального строку позовної давності визначеного статтею 257, внаслідок введення карантину (п.12 Перехідних положень ЦК України), а згодом воєнного стану (п.19 Перехідних положень ЦК України), загальний строк позовної давності в три роки продовжено та позивачем не пропущено, тому відсутні підстави для задоволення заяви відповідача щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наданими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
У відповідності до положень ст. 141 ч. 1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 279, 352, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житла та послуги з централізованого опалення задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 18800,37 гривень (вісімнадцять тисяч вісімсот гривень 37 коп), заборгованість по оплаті за житло в сумі 18763,60 гривні (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят три гривні 60 коп), за період з листопаду 2020 року по листопад 2025 року включно.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» судовий збір в сумі 3328 гривень (три тисячі триста двадцять вісім гривень).
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод», адреса: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 01056273.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення суду складений 07.09.2026 року
07.09.26
Судове рішення № 139540063, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 07.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 336/1214/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: