Рішення № 139539974, 04.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2191/26 2/335/1798/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 в підсистемі «Електронний суд ЄСІТС» судом отримано позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором № 1884110 від 09.11.2024 у розмірі 33 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 09.11.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1884110 за допомогою ІКС Кредитодавеця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Selfie Credit».

На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір): 5000.00 гривень, тип кредиту - кредит, строк кредиту 360 днів. Сторони договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі на рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника.

Вказує, що Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором. Проте, своїх зобов`язань з повернення грошових коштів Відповідач не виконав, строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 33 000,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 000,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12 700,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 5 3000,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 10 000,00 грн.

Також зазначає, що 21.07.2025 було укладено договір № 21-07/25 відповідно до якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2032345, а отже ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача.

З посиланням на відповідні правові норми просить задовольнити позов та стягнути із відповідача заборгованість за договором № 1884110 від 09.11.2024 у розмірі 33 000 грн, судові витрати в розмірі 2 422,40 грн та 13 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання. Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами. Перше судове засідання призначено на 07.04.2026 (а.с. 77).

30.03.2025 представник відповідача, адвокат Чоп`як В. М. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому, зокрема також зазначив, що у справі відсутній будь який платіжний документ, у якому було би зазначено номер рахунку і власник рахунку, а також підстава здійснення платежу, як перерахування грошових коштів на виконання спірного договору; відсутні й суду не надано, будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів позичальнику відповідно до вимог ст.ст. 526, 1054, 1088 ЦК України. Відтак, позивачем не доведено, що позичальнику надано кредитні кошти в строк, у розмірі та на умовах встановлених договором. Вважає, що лист ТОВ «ПАЙТЕК» № 20250722-88 від 22.07.2025 про перерахування ТОВ «ПАЙТЕК» 09.11.2024, невідомій особі, не є належним, допустимим і достатнім доказом перерахунку грошових коштів згідно вимог Закону; відсутні реквізити повного карткового рахунку позичальника, оформлених при наданні кредитних коштів, реквізити повного карткового рахунку відповідача не зазначено (а.с. 90 - 96).

06.04.2026 представник позивача, директор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я. Я. подала до суду відповідь на відзив, у якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 99 - 104).

01.04.2026 представник позивача директор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я. Я. подала до суду клопотання про витребування доказів (а.с. 107 - 109).

07.04.2026 представник відповідача, адвокат Чоп`як В. М. подав до суду додаткові пояснення у справі, які просить врахувати при розгляді справи по суті та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 113 -115).

22.04.2026 представник позивача, директор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я. Я. подала до суду письмові пояснення, які просила долучити до матеріалів справи та позовну заяву задовольнити (а.с. 133 - 137).

03.06.2026 представник відповідача, адвокат Чоп`як В. М. подав до суду додаткові пояснення у справі, які просить врахувати при розгляді справи по суті та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 140 - 142).

11.06.2026 представник позивача, директор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я. Я. подала до суду заперечення на додаткові пояснення, які просила долучити до матеріалів справи та позовну заяву задовольнити (а.с. 144 -145).

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 11.06.2026 за клопотанням ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витребувано в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ПУМБ» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн, які 09.11.2021 були на неї перераховані, а саме витребувати виписку за номером картки № НОМЕР_1 за період з 09.11.2021 по 15.11.2021; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка); інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 з 09.11.2021 по 15.11.2021 (а.с. 150 152).

19.06.2026 до суду надійшла витребувана інформація від АТ «ПУМБ» разом з випискою по рахунку НОМЕР_3 у гривні за період з 09.11.2021 по 15.11.2021; звіт по транзакціях з використанням БПК, що були випущені до рахунку НОМЕР_3 у гривні за період з 09.11.2021 по 15.11.2021 (а.с. 159 - 161).

19.08.2026 суд завершив розгляд справи та перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для складання повного тексту до 04.09.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За правилами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, для задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач повинен довести не лише факт існування документа під назвою «кредитний договір» або факт відступлення права вимоги, а й факт реального надання кредитодавцем грошових коштів саме відповідачу у визначеному договором розмірі та факт виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення цих коштів.

Судом досліджено копію кредитного договору № 1884110 укладеного 09.11.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язується надати Позичальникові кредит у сумі 5000 грн. (пункти 1.1, 1.2), на строк 360 днів (п. 1.3) зі сплатою процентів у розмірі 1% в день за стандартною процентною ставкою (п. 1.5.1), з періодичністю їх сплати кожні 15 днів (п. 1.4), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с. 57 61).

Кошти кредиту надавалися у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (п. 2.1).

Водночас наявність вказаного договору сам по собі не підтверджує факту фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу та їх зарахування.

Суд звертає увагу, що умовами самого договору передбачено надання кредиту у безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, а датою укладення договору визначено саме дату перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Отже, за змістом поданого позивачем договору факт перерахування коштів є ключовою обставиною, яка підтверджує не лише виконання кредитодавцем свого обов`язку, а й реальне виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення відповідної суми.

Позивач посилається на те, що кредитні кошти були перераховані відповідачу на банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідач факт отримання кредитних коштів категорично заперечує.

За клопотанням позивача ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 11.06.2026 витребувано в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ПУМБ» ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн, які 09.11.2021 були на неї перераховані, а саме витребувати виписку за номером картки № НОМЕР_1 за період з 09.11.2021 по 15.11.2021; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка); інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 з 09.11.2021 по 15.11.2021 (а.с. 150 152).

На виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» повідомило, що в Банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка (далі - БПК) НОМЕР_4 до рахунку НОМЕР_3 у гривні. Картка була емітована з фізичним випуском на пластиковому носії. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон документ № НОМЕР_5 ; орган що видав 2121, дата видачі паспорту: 12.05.2023; запис № НОМЕР_8 дійсний до 12.05.2023. Адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 . В Банку за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) закріплений фінансовий номер телефону НОМЕР_6 на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 у період 09.11.2021 по 15.11.2021. В анкеті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вказано номер телефону НОМЕР_6 , який 01.04.2026 було змінено на НОМЕР_7 . В анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вказана електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надано суду виписку по рахунку НОМЕР_3 у гривні за період з 09.11.2021 по 15.11.2021; звіт по транзакціях з використанням БПК, що були випущені до рахунку НОМЕР_3 у гривні за період з 09.11.2021 по 15.11.2021 (а.с. 159 161).

Дослідивши в судовому засіданні виписку по особовому рахунку НОМЕР_3 за платіжною карткою № НОМЕР_4 у гривні за період з 09.11.2021 по 15.11.2021, звіт по транзакціях з використанням БПК, що були випущені до рахунку НОМЕР_3 у гривні за період з 09.11.2021 по 15.11.2021 витребувані за клопотанням позивача, суд з`ясував, що відомості про зарахування кредитних коштів в сумі 5 000,00 грн відсутні. Зазначені позивачем обставини про існування заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 000,00 грн. не узгоджуються з наведеними доказами.

Зазначену відповідь, виписку по особовому рахунку, звіт по транзакціях з використанням БПК суд оцінює як належні, допустимі та достовірні докази в частині перевірки доводів позивача щодо перерахування кредитних коштів, та щодо можливого надходження коштів на її рахунок.

Відповідь банку та долучені виписка та звіт не підтвердили факту надходження на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 5 000,00 грн.

Суд критично оцінює надану позивачем інформаційну довідку ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22.07.2025 № 20250722-88, відповідно до якої було 09.11.2024 успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_1 , в сумі 5000 грн, оскільки зазначена довідка за своїм змістом підтверджує лише факт оброблення платіжним сервісом певної транзакції за вказаними технічними реквізитами, однак не є банківською випискою з рахунку відповідача, не є первинним банківським документом про рух коштів, не містить підтвердження банку-емітента картки про фактичне зарахування коштів на рахунок отримувача та не посвідчує, що платіжна картка НОМЕР_1 належала саме ОСОБА_1 .

Із вказаної інформаційної довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» неможливо достовірно встановити власника карткового рахунку, його реєстраційні дані, номер рахунку у форматі IBAN, особу фактичного отримувача коштів, а також факт зарахування 09.11.2024 грошових коштів у сумі 5 000,00 грн саме на банківський рахунок ОСОБА_1 .

За таких обставин інформаційна довідка ТОВ «ПЕЙТЕК» не може бути визнана достатнім доказом фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки вона не підтверджує факту зарахування коштів на його банківський рахунок. Відтак посилання позивача на зазначену довідку не спростовує висновку суду про недоведеність факту надання відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 1884110 від 09.11.2024.

Суд також враховує, що позивачем не подано належної банківської виписки, платіжного доручення, платіжної інструкції, довідки банку-емітента або іншого первинного банківського документа, який би підтверджував фактичне зарахування 09.11.2024 грошових коштів у сумі 5 000,00 грн саме на рахунок ОСОБА_1 .

Суд, враховуючи ту обставину, що як позивачу, так і відповідачу, та всім іншим учасникам справи, були створені належні і достатні умов для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів.

За клопотанням позивача судом була витребувана банківська виписка по рахунку НОМЕР_3 за платіжною карткою № НОМЕР_4 у гривні за період з 09.11.2021 по 15.11.2021 та інші відомості вказані у клопотанні ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

В той же час, виписку по рахунку за платіжною карткою № НОМЕР_4 за інший період окрім з 09.11.2021 по 15.11.2021 позивач витребувати не просив, з відповідними новими клопотаннями не звертався та не забезпечив можливість належного доведення своїх вимог.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тому суд обмежений у можливостях перевірки доказів, окрім тих, що подані сторонами по справі, інакше це буде порушенням принципу диспозитивної цивільного судочинства.

При вирішенні цього спору суд виходитиме з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст. 80 ЦПК України.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику з прав людини як джерело права.

У пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести, що на момент звернення з позовом його права та охоронювані Законом інтереси були порушені діями відповідача.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. У цій справі доказом фактичного надання кредиту у безготівковій формі мали б бути документи, які підтверджують рух коштів, платника, отримувача, рахунок або картку отримувача, дату, суму та факт зарахування коштів. Таких доказів матеріали справи не містять.

Розрахунок заборгованості, витяг з реєстру боржників, договір факторингу або копія електронного кредитного договору не замінюють первинних банківських документів та не підтверджують самостійно факту фактичного отримання відповідачем кредитних коштів.

Розрахунок заборгованості із зазначенням конкретного розміру заборгованості є одностороннім документом кредитора, який відображає його позицію щодо розміру боргу, створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності підтвердження факту зарахування коштів на рахунок відповідача не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Отже, навіть у разі врахування поданої копії кредитного договору № 1884110 від 09.11.2024, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу та доказів обґрунтованості заявленого розміру заборгованості.

Щодо доводів позивача про набуття ним права вимоги за договором факторингу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор. Сам факт укладення договору факторингу або включення особи до реєстру боржників не доводить факту існування первісного зобов`язання, якщо не доведено, що первісний кредитор фактично надав відповідачу кредитні кошти.

Договір факторингу та реєстр боржників можуть підтверджувати факт оформлення відступлення заявленої кредитором вимоги, однак не підтверджують, що така вимога реально виникла, що первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання кредиту, а відповідач отримав відповідні грошові кошти.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач розпорядившись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором № 1884110 від 09.11.2024, в порядку ст.ст. 76 - 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведено факту фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні правові підстави для стягнення з нього як основної суми кредиту, так і процентів за користування кредитом.

Вимога про стягнення процентів є похідною від доведеності факту надання кредиту. За відсутності належних доказів фактичного надання відповідачу кредитних коштів нарахування процентів на таку суму не може бути визнано обґрунтованим.

Інші доводи сторін не спростовують висновку суду про недоведеність заявлених позовних вимог, оскільки вирішальним для правильного вирішення цього спору є саме відсутність належних, допустимих і достатніх доказів фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу та їх зарахування на його банківський рахунок.

Враховуючи викладене, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, суд приходить до висновку, що обставини справи не підтверджені належними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами, а також доказів наявності заборгованості саме у визначеному у позові розмірі, то позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, покладаються на позивача та з відповідачки не стягуються.

Підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд не вбачає, оскільки такі витрати підлягають розподілу з урахуванням результатів розгляду справи, а позовні вимоги залишаються без задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 18, 141, 76 - 83, 141, 263 265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене в повному обсязі 04.09.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР НОМЕР_8, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І. П. Соболєва