Рішення № 139539426, 07.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/24183/25

Провадження №: 2/755/4964/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

14 листопада 2025 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в якому просить суд: стягнути у рівних частинах з ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б\н від 01 лютого 2016 року у розмірі 70 862,42 грн.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 01 лютого 2016 року ОСОБА_5 підписав анкету - заяву на приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якого позичальник отримав кредитну картку, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою про видані картки.

29 лютого 2022 року позичальник підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: відновлювальна кредитна лінія до 200 000,00 грн; строк кредитування: 12 місяців з можливістю пролонгації; процентна ставка 40,8 % річних.

АТ КБ «Приватбанк» вказує, що у зв`язку з порушенням зобов`язань позичальником та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на теперішній час заборгованість позичальника становить 70 862,42 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина.

29 грудня 2023 року Банк направив на адресу Десятої київської нотаріальної контори заяву, яка була перенаправлена на адресу приватного нотаріуса Юрченко І. Г. претензію кредитора.

23 лютого 2024 року позивач отримав лист від приватного нотаріуса яким було відмовлено у наданні позивачу інформації про спадкоємців позичальника 23 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулася з листом до позивача про розподіл заборгованості між спадкоємцями та надав перелік потенційних спадкоємців. 19 червня 2024 року позивач надав відповідь на лист, у якому зазначив про відсутність можливості задовольнити прохання відповідача а 09 липня 2024 року направив претензію до потенційних спадкоємців позичальника.

04 серпня 2025 року приватний нотаріус Юрченко І. Г. надала інформацію про осіб які прийняли спадщину після позичальника, та 23 серпня 2025 року позивач повторно направив претензію на адресу спадкоємців щодо сплати заборгованості за договором.

Згідно інформації, яка надана приватним нотаріусом у листі від 04 серпня 2025 року спадкоємцями майна ОСОБА_5 є: ОСОБА_2 (1/4 частина), ОСОБА_1 (1/2 частина) та ОСОБА_3 (1/4 частина).

Ухвалою суду від 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою від 12 березня 2026 року клопотання позивача про витребування доказів - задоволено.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року залучено у справі законного представника малолітнього відповідача ОСОБА_3 його матір ОСОБА_4 .

21 січня 2026 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що відповідачка намагалася врегулювати заборгованість у позасудовому порядку, однак банк відмовив їй не надавши інформацію ні щодо номеру рахунку померлого ні щодо розміру боргу.

Вказує, що позивачем невірно визначений розмір часток, вказуючи що вона повинна сплатити 17 715,61 грн, що складає частину у спадщині.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 01 лютого 2016 року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку у змісті якої зазначено: «Я згоден з тим, що ця Заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг/, а також Тарифами становить між банком Договір про отримання банківських послуг. Я ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови і правил надання банківських послуг розміщенні на офіційному сайті банку privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті Приватбанку».

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частинами другою, третьою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на викладене, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 був підписаний кредитний договір № б/н від 01 лютого 2016 року, за яким позичальнику було надано кредитну картку із встановленням відновлювального кредитного ліміту на платіжну картку.

29 лютого 2022 року позичальник підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: відновлювальна кредитна лінія до 200 000,00 грн; строк кредитування: 12 місяців з можливістю пролонгації; процентна ставка 40,8 % річних

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором б/н від 01 лютого 2016 року становить 70 862,42 грн., оскільки позичальник свої зобов`язання за кредитним договором вчасно не виконував, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01 лютого 2016 року, та виписки по рахунку позичальника.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а. с. 168)

Згідно ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Зі смертю позичальника зобов`язання щодо повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються ст.ст.1281 і 1282 ЦК України.

Згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 1281 ЦК України (в редакції на день виникнення правовідносин) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці в спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК України.

Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №640/6274/16-ц роз`яснено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1281 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи 25 грудня 2013 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося з претензією до Десятої київської державної нотаріальної контори якій повідомила про спадкоємців померлого ОСОБА_5 про наявність заборгованості у розмірі 84 870,00 грн та просило повідомити інформацію про спадкоємців померлого (а. с. 168 зв.-169).

04 серпня 2025 року приватний нотаріус Юрченко І. Г. повідомила АТ КБ «Приватбанк» про те, що після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями є: дружина померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 - частка в праві на спадщину; малолітній син померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - частка в праві на спадщину; неповнолітня (на момент смерті спадкодавця) донька померлого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 - частка в праві на спадщину (з урахуванням частки від якої відмовився батько померлого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, коло спадкоємців підтверджується відповідною довідкою Приватного нотаріуса (а. с. 248 т.1)

За даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, матір`ю малолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_4 , у зв`язку з чим судом залучено останню у якості законного представника ОСОБА_3 про що позивач просив у клопотанні, долученого до позовної заяви.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця і відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців. Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Враховуючи предмет спору, до обов`язку позивача, як кредитора спадкодавця, належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, - обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Отже, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 352/271/21 (провадження № 61-17326св24), від 04 червня 2025 року у справі № 759/25646/21 (провадження № 61-17090св24).

За таких обставин, позивачем вірно визначено коло спадкоємців, які прийняли спадщину, вимога кредитора спадкодавця направлена нотаріусу у визначений законодавством термін, позивачем доведено розмір заборгованості, яка утворилась на дату смерті спадкодавця, разом з тим, відповідачі не довели, що розмір заборгованості перевищує вартості успадкового майна.

З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши у справі докази, суд дійшов висновку, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, ухвалюючи судове рішення суд присуджує до стягнення з:

ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 35 431,21 грн, що відповідає 1\2 частки успадкованого після смерті ОСОБА_5 майна;

ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 17 715,61 грн, що відповідає 1\4 частки успадкованого після смерті ОСОБА_5 майна;

ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 17 715,61 грн, що відповідає 1\4 частки успадкованого після смерті ОСОБА_5 майна.

В порядку п. 3 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути: з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційнийбанк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,10 грн., ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційнийбанк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,55 грн., ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційнийбанк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,55 грн. пропорційно до стягнутої суми.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 259, 261, 526, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 35 431 (тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять одну) гривню 21 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 17 715,61 (сімнадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 61 копійку.

Стягнути з ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 17 715,61 (сімнадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 61 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,55 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570);

Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

С у д д я -