Рішення № 139539148, 07.09.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/628/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді О. С. Данилюк,

за участю секретаря судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 393744185 від 23.06.2025 р. у розмірі 17 709, 36 грн., судовий збір в сумі 2 422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн., в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне.

Так, 23.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 393744185 на суму 5 800, 00 грн.

Згідно з умовами Кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язалось надати відповідачу кредитні кошти в розмірі та на умовах, вказаних у кредитному договорі, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. ТОВ ««Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, переказавши кошти безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 5168742242472219 відповідача.

При цьому відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість, яка становить 20 609, 36 грн. та складається з: заборгованості по тілу кредиту 5 800, 00 грн; заборгованості по процентах 11 561, 36 грн., заборгованості за комісією 348, 00 грн, заборгованості по штрафним санкціям 2 900, 00 грн.

Позивач вимог щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляв, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача, про стягнення якої просить позивач, становить 17 709, 36 грн.

Також позивач зазначив, що 26.08.2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/50, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 393744185 від 23.06.2025 року.

Крім того, позивач зазначив, що 27.02.2026 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 393744185 від 23.06.2025 року.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 393744185 від 23.06.2025 року у загальному розмірі 17 709, 36 грн., а також судові витрати в сумі сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 03.07.2026 року у вказаній цивільній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Також ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 27.07.2026 року за клопотанням представника позивача було витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо видачі платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 23.06.2025 р. по 28.06.2025 р.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити в його відсутність, позов задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явився, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.06.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 393744185, який було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора FWTD-6426 (а.с. 20-32).

Згідно з п. 2.1. договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов зазначених в договорі.

За умовами п. 2.2. кредитного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачу кредит в розмірі 5 800, 00 грн.

Відповідно до інформації, викладеної в Паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 393744185 від 23.06.2025 та який відповідно до п. 1.1.27 є невід`ємною частиною договору, строк кредитування становить до 1 826 днів (дисконтний період 30 днів з можливістю продовження та поновлення); базова процентна ставка 357, 70%, комісія за надання кредиту 348, 00 грн.; штрафи 5 000% від суми простроченого платежу у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів зі сплати процентів за користування кредитом на 14 і більше календарних днів, але не більше 50% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.

Відповідно до п. 7.3 договору кінцевою датою повернення кредиту є 23.07.2030.

Надання кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням від 23.06.2025 року, а також банківською випискою з карткового рахунку відповідача (а.с. 34, 67)

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 393744185 від 23.06.2025 р.

Також встановлено, що 26.08.2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/50, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 393744185 від 23.06.2025 року (а.с. 35-37).

Крім того, встановлено, що 27.02.2026 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 27/0226-01, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 393744185 від 23.06.2025 року (а.с. 38-40).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

При цьому встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув жодному з кредиторів.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 393744185 від 23.06.2025 року, наданим позивачем, заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 становить 20 609, 36 грн. та складається з: заборгованості по тілу кредиту 5 800,00 грн; заборгованості по процентах 11 561, 36 грн., заборгованості за комісією 348, 00 грн, заборгованості по штрафним санкціям 2 900, 00 грн. ( а.с. 43, 44-45).

При цьому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в загальній сумі 17 709, 36 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 5 800,00 грн; заборгованість по процентах 11 561, 36 грн., заборгованість за комісією 348, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих грошових коштів не повернув, тому позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 17 709, 36 грн. підлягають задоволенню.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп., яка сплачена позивачем за подання до суду даної позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, понесені позивачем витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 7 000 грн. підтверджені наявними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема, копією договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери», додатковою угодою № 25771543951 до договору, актом прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність № 4267/10, виданого 26.08.2010 року, копією довіреності на представництво інтересів позивача (а.с. 47-52), а тому вважає за необхідне їх стягнути з відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором кредитної лінії № 393744185 від 23.06.2025 року в розмірі 17 709 гривень 36 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 гривні 40 копійок, а також 7 000 гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу, а всього 27 371 (двадцять сім тисяч триста сімдесят одну) гривню 76 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк