Ухвала суду № 13953851, 15.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4363/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Житлово-комунальний комбінат»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Житлово-комунальний комбінат»до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2010 року позивач Комунальне підприємство Бориспільської районної ради «Житлово-комунальний комбінат»звернулися в суд з позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0014982320/0 від 30.03.2010 року в сумі 34082 грн. 11 коп. та №0014972320/0 від 30.03.2010 року в сумі 31989 грн. 67 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 16.03.2010 року працівниками Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Житлово-комунальний комбінат»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 01.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 184/23-2/30925874, яким встановлено порушення п.п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п.п. 3.1 ст. 3, п.п. 11.3 ст. 11, п. 1.23 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акта № 184/23-2/30925874 від 16.03.2010 року податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення - рішення №0014982320/0 від 30.03.2010 року в сумі 34082 грн. 11 коп. та №0014972320/0 від 30.03.2010 року в сумі 31989 грн. 67 коп..

Колегія суддів погоджується про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Відповідно до договору оренди від 01.04.2007 року укладеного між Київською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»та Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Житлово-комунальний комбінат», в оренду надається приміщення площею 99,7 мІ за адресою м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, розмір орендної плати визначено в сумі 7722 грн 07 коп. в тому числі ПДВ 1287 грн. 01 коп. за місяць.

Згідно акту прийому-передачі від 01.04.2007 року приміщення надавалось в оренду до 31.12.2007 року.

Під час проведення перевірки встановлено факт знаходження Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»за адресою м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, станом на 01.03.2010 року.

Позивачем не надано додаткової угоди на продовження терміну дії договору та не надано акту прийому-передачі на повернення орендованих приміщень.

Комунальне підприємство Бориспільської районної ради «Житлово-комунальний комбінат»не здійснює нарахування та стягнення орендної плати, в результаті чого занижено суму валового доходу в розмірі 103681 грн. 70 коп., з врахуванням індексу інфляції, в тому числі по періодах: І квартал 2009 року 18163 грн. 90 коп., ІІ квартал 2009 року 28046 грн. 80 коп., ІІІ квартал 2009 року 28496 грн. 30 коп., ІV квартал 2009 року 28973 грн. 70 коп.

За період з 01.04.2006 року по 01.03.2010 року позивачем задекларовано обєкт оподаткування у сумі 1261337 грн. та податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 1499278 грн. Зазначеною перевіркою повноти визначення податку на прибуток за вказаний період встановлено його заниження у сумі 25920 грн. 60 коп. та при нарахуванні податку на додану вартість встановлено його заниження в сумі 22721 грн. 41 коп.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 ст. 4 даного Закону.

Згідно з п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касіплатника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітногоперіоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з п.п. 7.9.6. п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна воперативнийлізинг(оренду)незмінює податкових зобов'язаньорендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.

Пунктом 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, визначено, що датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у п.п. “б” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням вище викладеного, визначення відповідачем податкових зобовязань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств за спірними податковими повідомленнями рішеннями є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як субєктом владних повноважень доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Житлово-комунальний комбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.02.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.