Ухвала суду № 13953847, 15.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16577/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Закритого акціонерного товариства «Пост-Київ і Ко»про стягнення штрафних санкцій в розмірі 5980,00 грн.,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року позивач Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва звернулася в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Пост-Київ і Ко»про стягнення з відповідача штрафні санкцій в розмірі 5980,00 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2010 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство «Пост-Київ і Ко»зареєстровано як субєкт господарської діяльності в Голосіївській районній у місті Києві державній адміністрації 08 лютого 2005 року та внесено до ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом юридичної особи 31086580.

Податковим органом 13 червня 2009 року проведено перевірку за дотриманням субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки № 0696/26/50/23/31086580 від 13.06.2009 року, яким встановлено порушення пунктів 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі зазначеного акт перевірки 14 липня 2009 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»№ 0006452304, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 980,00 грн..

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»№ 0006452304 від 14 липня 2009 року, до податкових органів чи суду не оскаржувалося.

Спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 року за № 622/12496, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат - це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує твердження позивача з цього приводу.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

З акту перевірки вбачається, що на момент перевірки в залі гральних автоматів надавались послуги у сфері грального бізнесу на 17-ти гральних автоматах та 6-ти більярдних столах за готівковий розрахунках при наявності відповідних торгових патентів без застосування реєстратора розрахункових операцій. При грі на гральному автоматі на суму 40,00 грн. купюроприймач автомату гроші отримав, гру надав. Вказана розрахункова операція через РРО не була проведена. Усі 17 гральних автоматів - РРО обладнані купюроприймачами, підключені до електромережі та функціонують, не переведені у фіскальний режим роботи та не зареєстровані належним чином.

В графі зауваження до акту перевірки відповідач зазначив, що чек на суму 40,00 грн. був роздрукований після інкасації.

Змісту акту перевірки свідчить, що порушення перевіряючими було встановлено шляхом здійснення ними ставки на суму 40,00 грн. на одному ігровому автоматі, який прийняв ставку через купюроприймач та надав послугу, а розрахунковий документ не видав, що враховуючи наявність у залі 17-ти ігрових автоматів, на думку перевіряючих свідчить про: не проведення відповідачем розрахункової операції на суму 40,00 грн. через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій; не роздрукування відповідного розрахункового документу; застосування відповідачем при здійсненні розрахункових операцій 17-ти непереведених у фіскальний режим роботи, незареєстрованих, неопломбованих реєстраторів розрахункових операцій.

Суд першої інстанції вірно зазначає, оскільки з акту перевірки не вбачається, встановлення перевіряючими факту використання відповідачем для реєстрації розрахункових операцій по продажу послуг гри, саме на усіх з 17-ти ігрових автоматах оскільки, посилання позивача на те, що інші 16 автоматів підключені до електромережі без встановлення факту здійснення споживачами або перевіряючими ставок та проведення на них гри, не доводить факт їх справності та використання.

Висновок податкового органу, що відповідач використовує при продажі послуг «гри»для реєстрації розрахункових операції 17 гральних автоматів, які не відповідають вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є необґрунтованим, оскільки перевіряючим гру було здійснено лише на одному гральному автоматі.

У відповідності до п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом по штрафним санкціям в розмірі 540,00 грн..

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання потягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні (фінансові) санкції застосовано до відповідача в межах встановленого ст. 250 ГК України строку з дня виявлення порушення.

Штрафні (фінансові) санкції відповідачем в добровільному порядку не сплачено, а тому вони підлягають стягненню у судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.02.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.