Ухвала суду № 139537979, 07.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/3068/26

Провадження №6/173/273/2026

У Х В А Л А

іменем України

07 вересня 2026 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Кожевник О.А.,

за участю секретаря Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області матеріали подання головного державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Капустян Анни Юріївни, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, Градизька селищна рада, Глобинська окружна прокуратура про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти в порядку ст. 435 ЦПК України

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2026 року до суду надійшло подання головного державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Анни Капустян про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти в порядку ст. 435 ЦПК України, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, Градизька селищна рада, Глобинська окружна прокуратура.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне. На виконанні у Глобинському відділі державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у головного державного виконавця Капустян Анни Юріївни знаходиться виконавче провадження № 47738768 з примусового виконання виконавчого листа № 173/2332/14-к, виданого 28.05.2015 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області про конфіскацію особисто належного майна ОСОБА_1 на користь держави.

Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 05.06.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Закржевським Юрієм Віталійовичем на підставі виконавчого листа № 173/2332/14-к, виданого 28.05.2015 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що боржнику на праві спільної часткової власності належить 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19169216, загальною площею 60,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на зазначену частку нерухомого майна зареєстровано на підставі договору дарування ВЕТ № 999354 від 07.09.2007, посвідченого Градизькою селищною радою за № 2204.

Згідно з повідомленням Виконавчого комітету Градизької селищної ради, відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано трьох осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з цим 08.02.2026 державним виконавцем направлено запит до органу опіки та піклування Виконавчого комітету Градизької селищної ради щодо надання дозволу на реалізацію арештованого нерухомого майна боржника, право користування яким має малолітня дитина.

Розпорядженням Виконавчого комітету Градизької селищної ради у наданні дозволу на реалізацію майна засудженого ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено, оскільки реалізація зазначеного майна призведе до порушення житлових прав малолітньої дитини.

Таким чином, на цей час наявність зареєстрованої за вказаною адресою малолітньої дитини та відмова органу опіки та піклування у наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна перешкоджають зверненню стягнення на належну боржнику частку зазначеного майна та фактично унеможливлюють його реалізацію в порядку, передбаченому законодавством, що зумовлює необхідність звернення державного виконавця до суду з відповідним поданням.

У зв`язку із зазначеним просить надати Глобинському відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України дозвіл на звернення стягнення на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право користування якою має малолітня дитина.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями між суддями справу розподілено судді Кожевник О.А.

Представник Служби у справах дітей Виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області надали заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Представник Градизької селищної ради також подала заяву про розгляд подання без участі їх представника.

Представник Глобинської окружної прокуратури та представник Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явились, про розгляд подання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності не з`явившихся осіб, підстави для відкладення або оголошення перерви відсутні.

Дослідивши подання та матеріали додані до нього, суд дійшов до наступного висновку.

05 березня 2015 року Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області розглянув матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України, за яким судом вирішено конфіскувати особисто належне майно ОСОБА_1 на користь держави. Вирок набрав законної сили 07 травня 2015 року, що підтверджується копією виконавчого листа № 173/2332/14-ц виданого 28 травня 2015 року.

Відповідно до копії Постанови про відкриття виконавчого провадження № 47738768 від 05 червня 2015 року. Головним державним виконавцем Закревським Юрієм Віталійовичем відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції, відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 173/2332/14-ц, виданого 28 травня 2015 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області про конфіскацію особисто належного майна ОСОБА_1 на користь держави.

15 вересня 2016 року в присутності понятих державним виконавцем Закревським Юрієм Віталійовичем складено акт опису й арешту майна, що складається з частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідного Акту.

29 листопада 2019 року державним виконавцем Глобинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про арешт майна боржника, що підтверджується копією відповідної постанови.

Матеріали подання містять також запит державного виконавця до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області щодо надання вичерпної інформації про осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованих неповнолітніх дітей.

20 листопада 2025 року від Виконавчого комітету Градизької селищної ради надійшов лист, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані троє осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7

08 лютого 2026 року за вих. № 5895 начальником Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Градизької селищної ради надіслано звернення про те, що на даний час реєстрація малолітньої дитини перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника та виконанню судового рішення, та відповідно є єдиною підставою для звернення до суду з поданням.

Згідно з відповідним запитом, державним виконавцем направлено до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області запит, відповідно до якого просив терміново надати інформацію про дату та час розгляду питання щодо дозволу на реалізацію частини житлового будинку боржника ОСОБА_1

14 квітня 2026 року до Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області від виконавчого комітету Градизької селищної ради надійшов лист, відповідно до якого реалізація майна засудженого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 призведе до порушення житлових прав малолітньої дитини.

Таким чином, з метою захисту житлових прав малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відмовлено у наданні дозволу на реалізацію майна засудженого ОСОБА_1 .

До матеріалів подання також долучено фотокартку житлового будинку.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішення суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожна людина має право на справедливий судовий розгляд.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Статтею 50 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або інші законні представники не мають права без дозволу органу опіки та піклування, наданого відповідно до закону, вчиняти від імені малолітньої дитини правочини, визначені частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України. Інші права дитини на майно та порядок їх захисту встановлюються законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» діти члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо житлових приміщень не допускається. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав, інших прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.06.2016 р. № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1301/29431, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

У пункті 30 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у чинній редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону.

Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна.

Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25.11.2019 р. в справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19) від 10.10.2019 р. в справі № 751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19).

З наведеного вбачається, що передача на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливою.

Особливістю примусової реалізації майна в межах виконавчого провадження з метою забезпечення виконання судового рішення є те, що власник майна не є заінтересованою в його реалізації особою й, відповідно, свою волю не виявляє. Продаж такого майна ініціюється державним або приватним виконавцем через спеціальну установу, при цьому зацікавленою особою виступає є стягувач у виконавчому провадженні, а не боржник. Разом з тим, стягувач не має права вчиняти дії, пов`язані з передачею майна боржника на примусову реалізацію. В свою чергу боржник, як зазначалося, не є зацікавленою особою, що має наслідком ухилення його від звернення до органів опіки та піклування за отриманням дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке або право користування яким мають діти. В той же час, чинним законодавством не передбачено механізмів зобов`язання батьків або осіб, які їх замінюють, отримувати такий дозвіл у примусовому порядку .

Разом із тим, виконавець в силу приписів частини першої, пункту 1 частини другої, пунктів 3, 6, 22 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний та має право вживати всіх необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення, в тому числі й одержувати всі необхідні дозволи для проведення виконавчих дій.

Згідно з пунктом 1 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі - Положення), це Положення, розроблене відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Положення визначено, що автоматичний розподіл виконавчих документів в органі державної виконавчої служби здійснюється в день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до системи відповідальною особою органу державної виконавчої служби, або відразу після реєстрації системою виконавчих документів, виданих у формі електронних документів та пред`явлених в рамках інформаційної взаємодії.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Положення виконавчі документи розподіляються між державними виконавцями у довільному порядку із дотриманням черговості та з урахуванням встановленого коефіцієнта й кількості виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у державного виконавця, крім випадків, передбачених пунктами 6, 7 цього розділу.

Постанови державних виконавців, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчими документами та за якими має бути відкрито виконавче провадження, розподіляються системою на державних виконавців, за якими обліковуються виконавчі провадження, у яких винесено відповідні постанови (пункт 9 Розділу ІІІ Положення).

Згідно з пунктом 10 Розділу ІІІ Положення у разі прийняття рішення про утворення виконавчої групи керівник органу державної виконавчої служби вносить до системи відомості про утворення виконавчої групи та її склад. Постанова про утворення виконавчої групи формується Системою автоматично.

Рішення про взаємозамінність державних виконавців приймає керівник органу державної виконавчої служби та вносить таку інформацію до системи (пункт 14 Розділу ІІІ Положення).

З наведеного вбачається, що вчинювати виконавчі дії в межах відповідного виконавчого провадження може лише державний виконавець, визначений автоматизованою системою виконавчого провадження.

З матеріалів подання вбачається, що на виконанні у головного державного виконавця Закревського Юрія Віталійовича перебуває виконавче провадження № 47738768 від 05 червня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 173/2332/14-ц, виданого 28 травня 2015 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області, щодо конфіскації особисто належного ОСОБА_1 майна, у межах якого 15 вересня 2016 року накладено арешт та складено акт опису й арешту частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом із тим, матеріали подання не містять доказів того, що головний державний виконавець Капустян Анна Юріївна мала право вчиняти виконавчі дії у вищевказаних виконавчих провадженнях й, відповідно, звертатися до суду з заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти. Вказане право належить лише виконавцю, який уповноважений на вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню, в межах якого необхідно реалізовувати нерухоме майно, в якому зареєстровані діти.

Аналогічні за змістом положення містяться у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 2-537/11 (провадження № 61-5415св22)

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

За даних обставин, суд вважає за необхідне подання головного державного виконавця Капустян Анни Юріївни залишити без розгляду.

Керуючись ст. 76, 77-79, 81, 83, 257, 260, 261, 435 ЦПК України,суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання головного державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Капустян Анни Юріївни, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, Градизька селищна рада, Глобинська окружна прокуратура про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти в порядку ст. 435 ЦПК України залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Кожевник