Ухвала суду № 139537309, 05.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/9063/26

ун. № 759/24514/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026110000000450 від 21.08.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено наступне.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Згідно з Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» розділу ІІ пункту 1.1. медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Відповідно до вищезазначеного положення пункту 1.2. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Разом із цим, у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, але не пізніше квітня 2026 року, у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , достовірно знаючи про наявність введеного в Україні правового режиму воєнного стану, будучи обізнаним із порядком проходження військово-лікарської комісії військовослужбовцями, виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме членами військово-лікарської комісії.

Реалізуючи зазначений злочинний умисел, ОСОБА_4 вступив у попередню змову з ОСОБА_7 , з яким узгодив спільний механізм протиправних дій, спрямованих на одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на членів військово-лікарської комісії з метою прийняття ними необхідного рішення щодо визначення ступеня придатності військовослужбовця до військової служби та його подальшого списання з військової служби за станом здоров`я.

Після чого, на початку квітня 2026 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, приблизно о 17 год 30 хв, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та відповідно до спільного злочинного умислу, перебуваючи на АЗК «KLO» за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 195-3, познайомився з ОСОБА_8 , який є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , та повідомив останньому, що має необхідні зв`язки серед членів військово-лікарської комісії і за неправомірну вигоду може домовитися про його списання з військової служби за станом здоров`я. Проте, ОСОБА_4 повідомив, що у разі відмови від його пропозиції для ОСОБА_8 настануть негативні наслідки у вигляді неможливості списання за результатами військово-лікарської комісії, що призведе для подальшого проходження служби в зоні бойових дій, та як наслідок до можливого поранення або загибелі.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на одержання неправомірної вигоди, 17.08.2026 приблизно о 13 год 30 хв ОСОБА_4 у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 протиправно та незаконно в телефонній розмові, запропонував ОСОБА_9 надати йому неправомірну вигоду в сумі 8 000 доларів США для того щоб він міг розпочати процес з проходження ОСОБА_9 військово-лікарської комісії, а у разі відмови від надання неправомірної вигоди останній не зможе списатись з військової служби.

У подальшому, 02.09.2026 приблизно о 16 год. 00 хв, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив йому що останній повинен передати 8000 доларів США відповідно до раніше досягнених домовленостей.

Після чого присутній під час вказаної розмови ОСОБА_7 діючи умисно, протиправно та незаконно, переслідуючи жагу незаконного збагачення повідомив ОСОБА_9 , що останній повинен передати ОСОБА_4 8000 доларів США за вплив на посадових осіб військово-лікарської комісії, які після цього розпочнуть процедуру оформлення документів, що в подальшому стануть підставою для списання останнього з військової служби. При цьому ОСОБА_7 наголосив що гроші потрібно передати в крайній терміни 03.09.2026.

У подальшому, 03.09.2026 приблизно о 16 год 40 хв ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, під час особистої зустрічі на парковці, розташованій за територією Бучанського міського парку по вул. Сілезькій у місті Буча Київської області, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 8 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 03.09.2026 становило 356 874 (триста п`ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 40 копійок, за обіцянку здійснити вплив на членів військово-лікарської комісії з метою списання ОСОБА_8 з військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчиненого групою осіб.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні, заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. Також, захисник вказував на відсутність ризиків зазначених в клопотанні слідчого та міцність соціальних зав`язків підозрюваного.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисників.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 03.09.2026 ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

03.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, що є тяжким злочином.

04.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- Додатковим протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- Протоколом огляду від 26.08.2026;

- Протоколом обшуку від 03.09.2026;

- Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 03.09.2026;

- Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 04.09.2026;

- та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому діяння, реальність призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, а також можливі правові наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, підозрюваний, у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може вжити заходів для переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому, з огляду на його матеріальне становище, не виключається можливість організації незаконного перетину державного кордону України з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, у тому числі із залученням третіх осіб.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що ОСОБА_4 повідомляв про наявність у нього необхідних зв`язків серед членів військово-лікарської комісії та можливість за неправомірну вигоду домовитися про списання військовослужбовця ОСОБА_8 з військової служби за станом здоров`я. При цьому конкретна військово-лікарська комісія та її члени, на яких ОСОБА_4 мав намір здійснити вплив, на даний час органом досудового розслідування не встановлені.

У зв`язку з цим, перебуваючи на волі та використовуючи наявні зв`язки, ОСОБА_4 може особисто або через третіх осіб вжити заходів до знищення, приховування, зміни чи спотворення медичної документації та інших документів, пов`язаних із проходженням військово-лікарської комісії, які можуть мати істотне доказове значення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, виражається у тому, що ОСОБА_4 матиме можливість безпосередньо або через інших осіб контактувати з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 членами ВЛК, після встановлення їх органом досудового розслідування, а також іншими особами, яким можуть бути відомі обставини кримінального правопорушення, та шляхом умовлянь, прохань, переконання, погроз, пропозиції матеріальної винагороди чи в інший спосіб схиляти їх до зміни або відмови від надання показань, узгодження позицій чи приховування фактичних обставин кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним із механізмом проходження військово-лікарської комісії та маючи відповідні зв`язки серед її членів, може використати такі зв`язки та контакти для створення перешкод у встановленні всіх обставин кримінального правопорушення. Зокрема, він може попередити осіб, які можуть бути причетними до реалізації обіцяного ним впливу, про здійснення досудового розслідування, узгодити з ними позицію та поведінку, приховати характер існуючих між ними зв`язків і домовленостей, а також вжити інших заходів, спрямованих на унеможливлення або ускладнення встановлення конкретних членів ВЛК, на яких він мав намір впливати. Так, як ОСОБА_4 02.09.2026 повідомив ОСОБА_8 , що вже передав за нього частину неправомірної вигоди в сумі 4 000 доларів США, що потребує встановлення особи або осіб, яким нібито були передані зазначені кошти. Таким чином, перебування підозрюваного на волі створює ризик перешкоджання встановленню повного кола осіб, причетних до кримінального правопорушення, та інших істотних обставин провадження

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що злочинна діяльність ОСОБА_4 пов`язана з одержанням неправомірної вигоди, мала системний, тривалий характер, то він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється з метою отримання легкого прибутку.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, розмір неправомірної вигоди, вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01.11.2026.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Березняківська, 4а) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 03.11.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1