Ухвала суду № 139536934, 04.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36283/26

Провадження № 2-з/761/327/2026

У Х В А Л А

04 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника ПП «Тайкун» про забезпечення доказів до пред`ялення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору, визнання недійсним договору, витребування майна,

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла зазначена заява, за якою заявник просив забезпечити докази шляхом зобов`язання Головного управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ: 40108583; 01601, Україна, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15) вчинити процесуальну дію - провести огляд інформації з Комплексної системи відеоспостереження міста Києва щодо транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 350D (номерний знак: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ) за доступний період, із підготовкою та наданням детальної схеми (маршруту) руху і витягу з фото- та відеофіксацією особи, яка здійснювала керування.

Стаття 116 ч.1-3 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Аналізуючи наведені положення ЦПК України необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобувати докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Між тим, заявником не було належно обґрунтовано підстави, які б давали можливість припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Подана заява не містить відомостей, що стосуються обставин для доказування яких слід застосувати заходи забезпечення доказів та обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів, а саме обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може згодом стати неможливим або ускладненим. В свою чергу забезпечення доказів це не тільки спосіб здобувати докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому, і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах.

Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).

У разі неможливості самостійно надати докази, на що по суті покликається позивач у заяві про забезпечення доказів, учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом на підставі ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ст. 117 ч.4 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, заява про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 117, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

заяву представника ПП «Тайкун» про забезпечення доказів до пред`ялення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору, визнання недійсним договору, витребування майна, - повернути Заявнику.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Осаулов А.А.