Ухвала суду № 139536607, 02.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47744/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100060001110 від 31.08.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастова, Київської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_4 (в залі суду), захисник ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчої слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав із викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти задоволення клопотання не заперечували.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100060001110, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2026, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що 30.08.2026 приблизно о 17 год. 10 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи разом із ОСОБА_7 у Хрещатому парку поблизу Арки Свободи українського народу в м. Києві, отримав від останньої жіночу сумку приблизною вартістю 10 000 грн для тимчасового зберігання на час її відсутності.

У сумці знаходилися належні ОСОБА_7 мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro» синього кольору приблизною вартістю 20 000 грн та мобільний телефон марки «Redmi» приблизною вартістю 10 000 грн.

За версією органу досудового розслідування, після того як потерпіла відійшла до вбиральні, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи цей умисел, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, він залишив місце події разом із сумкою та мобільними телефонами потерпілої, надалі розпорядившись майном на власний розсуд.

Унаслідок зазначених дій потерпілій ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 40 000 грн.

31.08.2026 о 17 год. 32 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

01.09.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або утримуватися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду та лише на підставах і в порядку, встановлених законом.

Аналогічні гарантії передбачені ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою ніхто не може бути позбавлений свободи, крім установлених цією статтею випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта чи спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, її вік і стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей та дотримання умов застосованих раніше запобіжних заходів.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відсутність заперечень підозрюваного та його захисника проти задоволення клопотання не звільняє слідчого суддю від обов`язку самостійно перевірити наявність передбачених законом підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, оцінити обґрунтованість повідомленої підозри, реальність заявлених ризиків і можливість запобігання їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про доведеність вини особи, не оцінює докази з погляду їх достатності для постановлення обвинувального вироку та не встановлює остаточної кримінально-правової кваліфікації діяння. Перевірці підлягає те, чи підтверджується наданими матеріалами наявність фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.

Досліджені слідчим суддею матеріали, зокрема заява про вчинення кримінального правопорушення від 30.08.2026, у якій зафіксовано обставини виявлення потерпілою зникнення належного їй майна, показання потерпілої, зафіксовані у протоколі її допиту від 31.08.2026, щодо часу, місця та обставин передачі ОСОБА_4 сумки з мобільними телефонами, а також подальшого зникнення підозрюваного разом із цим майном, результати пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, зафіксовані у протоколі від 31.08.2026, відповідно до яких потерпіла впізнала ОСОБА_4 як особу, якій вона залишила сумку, протокол огляду місця події від 30.08.2026, яким зафіксовано місце та обстановку події, а також протокол затримання ОСОБА_4 від 31.08.2026, у своїй сукупності містять достатні на цій стадії кримінального провадження відомості про подію кримінального правопорушення, спосіб заволодіння майном потерпілої та можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому діяння. Наведені відомості є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події й об`єктивно пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням настільки, щоб виправдати подальше розслідування та застосування щодо нього запобіжного заходу.

Отже, надані матеріали на цьому етапі кримінального провадження підтверджують наявність обґрунтованої підозри у розумінні положень ст. 177 КПК України.

Водночас слідчий суддя враховує, що висновок про обґрунтованість підозри має виключно попередній характер, стосується лише вирішення питання про застосування запобіжного заходу та не є констатацією винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 інкримінується тяжкий злочин, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути єдиною підставою для висновку про існування ризику переховування, однак підлягає оцінці в сукупності з іншими відомостями про особу підозрюваного та обставинами кримінального провадження.

ОСОБА_4 зареєстрований і проживає за межами м. Києва, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу. За версією органу досудового розслідування, після заволодіння майном потерпілої він залишив місце події. У сукупності з тяжкістю можливого покарання ці обставини дають достатні підстави вважати реальним ризик того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Разом із тим посилання сторони обвинувачення на можливість виїзду підозрюваного на тимчасово окуповану територію України має припустимий характер і не підтверджене конкретними відомостями про намір ОСОБА_4 здійснити такі дії. Тому сама собою ця обставина не може бути покладена в основу висновку про наявність ризику, однак не спростовує інших установлених даних.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків слідчий суддя враховує, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, підозрюваному відомі особа потерпілої та зміст наданих нею показань, які мають істотне значення для встановлення обставин події.

Крім того, відповідно до принципу безпосередності дослідження доказів суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Тому ризик впливу на потерпілу та свідків зберігається не лише до їх допиту слідчим, а й до безпосереднього одержання та дослідження їхніх показань судом.

За таких обставин слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, що позитивно характеризує його особу. Водночас він офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, а інкриміноване йому діяння, за версією слідства, має корисливий характер і було вчинене ситуативно після отримання доступу до майна потерпілої.

У сукупності зазначені обставини свідчать про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, хоча його ступінь слідчий суддя оцінює з урахуванням відсутності у підозрюваного попередніх судимостей.

Перевіряючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує характер і тяжкість інкримінованого правопорушення, відомості про особу підозрюваного, відсутність у нього офіційного працевлаштування та постійного доходу, проживання за межами м. Києва, початковий етап досудового розслідування, а також сукупність установлених ризиків.

Особисте зобов`язання не забезпечить належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного та не буде достатнім для запобігання доведеним ризикам.

Підстав для застосування особистої поруки немає, оскільки до органу досудового розслідування та слідчого судді не надходили письмові зобов`язання осіб, які заслуговують на довіру, про взяття ОСОБА_4 на поруки та забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Домашній арешт також не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам, зважаючи на проживання підозрюваного за межами м. Києва, відсутність постійного місця роботи та необхідність забезпечити його належну процесуальну поведінку на початковій стадії досудового розслідування.

Ураховуючи сукупність наведених обставин, слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів і необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім установлених законом випадків.

Обставин, які відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України давали б підстави не визначати розмір застави, у цьому кримінальному провадженні не встановлено.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, його майновий характер, розмір завданої шкоди, відомості про особу та майновий стан підозрюваного, відсутність у нього судимостей, а також установлені ризики.

З огляду на викладене застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 грн, є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , не є завідомо непомірною та відповідає обставинам цього кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ураховуючи дату фактичного затримання підозрюваного та межі строку досудового розслідування, строк тримання ОСОБА_4 під вартою слід визначити до 30.10.2026 включно.

Керуючись статтями 176-178, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.10.2026.

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 99 840 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, а також виконувати строком до 30.10.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до СОД Фастівського об`єднаного відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 30.10.2026.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8