Ухвала суду № 139533253, 07.09.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4933/26

1-кс/705/1220/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Умань

Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ;

за участю:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані клопотання слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи Слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12026250320000868 від 14.07.2026 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні жодних осіб не має, інваліда 2 групи, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи Слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні Слідчого управління ГУНП в Черкаській області у складі слідчої групи СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000868 від 14.07.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , 09.07.2026 близько 15:00 години, перебуваючи за місцем проживання його знайомих ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись у житловому будинку, у відсутності ОСОБА_8 , в ході конфлікту із ОСОБА_7 , що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, в той час, коли остання знаходилась у міжкімнатному коридорі, діючи з прямим умислом на протиправне заподіяння її смерті, з використанням молотка, якого взяв на подвір`ї біля будинку, умисно наніс потерпілій вказаним молотком три удари по потиличній ділянці голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепа та забоєм-розмізченням головного мозку, в результаті чого остання впала на підлогу та від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці. Після чого ОСОБА_4 , з метою приховування слідів вчиненого злочину, поклав труп ОСОБА_9 на килим та затягнув його за житловий будинок і залишив загорнутим у вказаний килим на землі. В подальшому, повернувся до будинку, прибрав сліди крові у міжкімнатному коридорі будинку, шляхом витирання та миття.

Також, ОСОБА_4 , 09.07.2026 близько 17:00 години, перебуваючи у житловому будинку за вказаною адресою, в той час як додому повернулася ОСОБА_8 , в ході конфлікту із останньою, знаходячись у приміщенні кухні, взяв з підлоги коридору до рук молоток, діючи з прямим умислом на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , умисно наніс ним два удари по потиличній ділянці її голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепа та забоєм-розмізченням головного мозку, в результаті чого потерпіла впала на підлогу та від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці. Після цього, ОСОБА_4 з метою приховання слідів вчиненого злочину, поклав труп ОСОБА_8 на килим та затягнув його за житловий будинок і залишив загорнутим у вказаний килим на землі, біля трупа ОСОБА_7 . В подальшому, повернувся до будинку та прибрав сліди крові у кухні та міжкімнатному коридорі будинку, шляхом витирання та миття.

В подальшому, цього ж дня та протягом ночі 10.07.2026, більш точного відрізку часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , з метою приховання зазначеного злочину, маючи на меті захоронення трупів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за будинком на ґрунтовій прибудинковій території, лопатою викопав яму, після чого, близько 05:00 год. 10.07.2026, з використанням ножа та металевої пилки відрізав обидві нижні кінцівки ОСОБА_7 у ділянках верхніх третин обох стегон, після чого кинув ампутовані частини обох ніг у вказану яму, у яку в подальшому помістив трупи ОСОБА_8 та ОСОБА_7

14.07.2026 о 17 год. 40 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

15.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в умисному вбивстві двох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

16.07.2026 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 11.09.2026 включно.

В ході досудового розслідування, у даному кримінальному провадженню призначено ряд судових експертиз, які на даний час перебувають на виконанні, а саме:

- 14.07.2026 призначено судово-медичну експертизу, з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , виконання якої доручено Уманському міжрайонному відділенні ДСУ «ЧОБ СМЕ», яка до цього часу перебуває на виконанні;

- 14.07.2026 призначено судово-медичну експертизу, з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , виконання якої доручено Уманському міжрайонному відділенні ДСУ «ЧОБ СМЕ, яка до цього часу перебуває на виконанні;

- 24.07.2026 призначено судову молекулярну генетичну експертизу по вилученому 14.07.2026 на підставі постанови слідчого про відібрання зразків, букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 , проведення якої доручено Черкаському НЕДКЦ МВС України, яка до цього часу перебуває на виконанні;

- 24.07.2026 призначено судову молекулярну генетичну експертизу по вилученому 14.07.2026 в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 , фрагменту кістки зі слідами речовини бурого кольору та біологічних зразках померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проведення якої доручено ДНЕДКЦ МВС України, яка до цього часу перебуває на виконанні.

Окрім того, у даному кримінальному провадженні, 17.08.2026 призначено судову-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_4 , виконання якої доручено Черкаській філії судово психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків МОЗ України», яка до цього часу перебуває на виконанні.

У зв`язку з викладеним, керівником Уманської окружної прокуратури 02.09.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 15.10.2026.

В якості підстав продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , слідчий зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

У клопотанні слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування до 15.10.2026, без можливості внесення застави.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила суд продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області у складі слідчої групи СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області у здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного слідчим відділом Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026250320000868 від 14.07.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

14.07.2026 о 17 год. 40 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

15.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

16.07.2026 слідчим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, тобто до 11.09.2026 року.

02.09.2026 керівником Уманської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 15.10.2026.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

1.Щодо обґрунтованості підозри

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того, обґрунтованість підозри перевірялась слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу. Жодних доказів, які могли б дозволити суду зробити висновок про необґрунтованість підозри на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою в судовому засіданні надано не було.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.

Даних про зміну раніше оголошеної підозри чи її скасування до суду не надано.

2. Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 спливає 11.09.2026.

Зокрема, орган досудового розслідування зазначає, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою неможливо, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме 14.07.2026 призначено судово-медичну експертизу, з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , виконання якої доручено Уманському міжрайонному відділенні ДСУ «ЧОБ СМЕ», яка до цього часу перебуває на виконанні; 14.07.2026 призначено судово-медичну експертизу, з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , виконання якої доручено Уманському міжрайонному відділенні ДСУ «ЧОБ СМЕ, яка до цього часу перебуває на виконанні; 24.07.2026 призначено судову молекулярну генетичну експертизу по вилученому 14.07.2026 на підставі постанови слідчого про відібрання зразків, букального епітелію підозрюваного ОСОБА_4 , проведення якої доручено Черкаському НЕДКЦ МВС України, яка до цього часу перебуває на виконанні; 24.07.2026 призначено судову молекулярну генетичну експертизу по вилученому 14.07.2026 в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 , фрагменту кістки зі слідами речовини бурого кольору та біологічних зразках померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проведення якої доручено ДНЕДКЦ МВС України, яка до цього часу перебуває на виконанні. Окрім того, у даному кримінальному провадженні, 17.08.2026 призначено судову-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_4 , виконання якої доручено Черкаській філії судово психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків МОЗ України», яка до цього часу перебуває на виконанні.

Отже, у кримінальному провадженні продовжуються проводитися ряд слідчих та інших процесуальних дій, направлених на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, які об`єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3. Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

В обґрунтування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий посилався на те, що заявлені під час застосування вказаного запобіжного заходу ризики не зменшилися, продовжують існувати, та виправдовують продовження застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.

ОСОБА_4 після вчинення інкримінованого йому злочину умисно залишив місце вчинення злочину, приховавши при цьому сліди його вчинення, після чого фактично переховувався від органів досудового розслідування до моменту його затримання, що свідчить про його реальне прагнення уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, він усвідомлює, що вчинив умисний злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у якому він підозрюється, зокрема, санкція статті та невідворотність покарання можуть спонукати останнього до переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, підозрюваний не одружений, на утриманні жодних осіб не має, офіційно не працевлаштований, не перебуває на утриманні членів родини, тобто не має факторів, що прив`язують його до місця проживання.

Крім того, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та суспільний резонанс даної події, у сукупності з іншими встановленими обставинами (приховування вчиненого злочину, залишення місця злочину, переховування від органів досудового розслідування) свідчать про наявність ризику його подальшого переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

(ІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує,що підозрюваний вже вдався до застосування фізичного насилля під час вчинення вказаного злочину, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 для досягнення власної мети може використовувати протиправні способи, зокрема: з метою ухилення від кримінальної відповідальності, шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу, може вимагати надання від свідків неправдивих показань, або зміну уже наданих під час досудового розслідування, або ж взагалі не з`являтись за викликами слідчого, прокурора, слідчого суді та суду, тим самим матиме можливість уникнення, або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, так як підозрюваним отримано копії процесуальних документів, які містять відомості з повними анкетними даними свідків.

Незважаючи на те, що під час досудового розслідування потерпіла та свідки вже були допитані, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства суд при розгляді кримінального провадження по суті досліджує докази безпосередньо, а показання свідків мають доказове значення після їх безпосереднього отримання судом. У зв`язку з цим ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків на даний час залишається актуальним та обґрунтованим.

(ІІІ) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний розуміє тяжкість злочину, оскільки за інкриміноване йому кримінальне правопорушення законом передбачено покарання позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, що свідчить про особливо великий рівень негативних наслідків для підозрюваного, у разі визнання його винуватим, у вчиненні даного злочину та у свою чергу може спонукати останнього до вчинення дій, спрямованих на затягування кримінального провадження, або перешкоджанню йому. Крім того, підозрюваний ще на стадії вчинення злочину приховував його сліди шляхом прибирання на місці його вчинення, в тому числі забравши із собою знаряддя вчинення злочину, перенісши їх до місця свого проживання, тим самим вводячи орган досудового розслідування в оману.

(ІV) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказаний ризик підтверджується характером кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоров`я особи, що виразилось у позбавленні життя двох осіб, під час якого, відповідно до встановлених обставин, було застосовано насильство, що свідчить про можливість використання підозрюваним фізичної сили для досягнення власних цілей, аж до спричинення смерті іншій особі. Також встановлено, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела законного доходу, що може свідчити про відсутність у нього належної соціальної стабільності та законних засобів забезпечення власних потреб. Крім того, відповідно до зібраних відомостей та суті скоєного правопорушення ОСОБА_4 , проявляє агресивність, має схильність до конфліктів, при їх виникненні використовує фізичну силу, в зв`язку з цим підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання настанню вказаних ризиків.

Слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини злочинів, суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, за яким підозрюється ОСОБА_4 , вважає, що достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків буде запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а більш м`який запобіжний захід не може бути обраний.

Отже, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Таким чином, на даному етапі кримінального провадження продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні та стороною захисту не доведені.

Доказів, які б дали суду можливість дійти висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу забезпечить його належну процесуальну поведінку і виключить зазначені вище ризики, до суду надано не було.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Однак, відповідно до положень п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, внаслідок якого настала смерть людини, вважаю за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 183 КПК України та не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

За таких обставин, клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави є виправданим заходом та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 182, 183, 193-197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування на строк 39 днів, до 15.10.2026 включно, без можливості внесення застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору негайно після її оголошення,та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 07.09.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1