Рішення № 139531931, 07.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2632/26

Номер провадження 2/541/1984/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

07 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Кошельок» звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 8 944,20 грн, судових витрат, витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 25.07.2021 року між позивачем та відповідачем в електронній формі укладено договір № 3094011896-408240 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі Договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 3 000,00 грн., що підтверджується п. 1.1. кредитного договору; строк кредитування становить 14 днів (Лояльний період), що визначено п. 2.1. договору; процентна ставка за користування кредитом протягом Лояльного періоду становить 0,01 % на добу від фактичного залишку кредиту, що передбачено п. 1.3.2., п. 1.3.3.1. договору; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,00 % на добу від фактичного залишку кредиту, що встановлено п. 1.3.3., п. 3.5.1. договору; Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти до закінчення строку кредитування, визначеного п. 2.1. договору, що передбачено п. 2.3. договору; у разі користування кредитом понад Лояльний період проценти нараховуються за ставкою 2 % на добу, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту, що визначено п. 3.5., п. 3.5.1., п. 3.8. договору; сукупна вартість кредиту за умови дотримання Позичальником умов договору становить 3000 грн., або 100% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 0 грн., або 0% від суми кредиту, що передбачено п. 3.4. договору.

Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківську картку на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3094011896-408240 від 25.07.2021 року. Однак відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за Договором № 3094011896-408240 від 25.07.2021 року утворилась заборгованість, яка становить 8 944,20 грн та складається з: заборгованість за сумою кредиту 3 000,00 грн; заборгованість за відсотками за користування позикою: 5 944,20 грн.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3094011896-408240 від 25.07.2021 року у розмірі 8 944,20 грн та понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Представник позивача у позовній заяві не заперечує розглянути справу за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.06.2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 69).

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини (далі Суд) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.07.2021 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 3094011896-408240 в електронній формі.

Даний договір є письмовим правочином, який відповідає формі, передбаченій ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі та підписаний уповноваженими особами.

За умовами Кредитного договору, які визначені у договорі та паспорті споживчого кредиту сума кредиту становить 3 000,00 грн., строк, на який надається кредит - 14 днів (лояльний період). У разі користування кредитом після закінчення лояльного періоду договір передбачає продовження зобов`язань Позичальника на весь період користування кредитом, при цьому строк такого користування не може перевищувати 90 днів після закінчення лояльного періоду.

Згідно з п. 1.3.3.1. Кредитного договору Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду.

Відповідно до п. 1.3.3. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. договору кредит надається строком на 14 днів (Лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.

Згідно з п. 2.2. договору встановлений Лояльний період може бути продовжений за ініціативою позичальника шляхом сплати протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. Таким чином, продовження строку кредитування на пільгових умовах не є автоматичним, а пов`язане з вчиненням позичальником визначених договором дій.

Разом з тим, пунктами 3.5 3.8 договору сторони погодили інший механізм продовження користування кредитом. Так, у випадку користування кредитом після закінчення Лояльного періоду, встановленого п. 2.1. договору, або строку, визначеного додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за договором продовжуються на весь фактичний період користування кредитом. При цьому правила нарахування процентів за пільговою (дисконтною) ставкою припиняють застосовуватися, а проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою 2 % на день, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту (п.п. 3.5, 3.5.1 договору).

Крім того, відповідно до п.п. 3.6 3.8 договору сторони погодили, що сам факт користування кредитом після закінчення Лояльного періоду є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України, наслідком якої є автоматичне подовження строку користування кредитом. При цьому строк повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів, а починаючи з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі 730 % річних, що еквівалентно 2 % на день від суми кредиту (п.п. 3.7, 3.8 договору).

Отже, умовами договору передбачено, що строк кредитування може бути продовжений: (1) за волевиявленням позичальника шляхом своєчасної сплати нарахованих процентів протягом Лояльного періоду (п. 2.2 договору), або (2) автоматично внаслідок подальшого користування кредитом після закінчення Лояльного періоду, але не більш як на 90 днів, із застосуванням стандартної процентної ставки 2 % на день (п.п. 3.5 3.8 договору).

Згідно з довідки АТ «Акцент-банк» від 24.07.2026 р. №51814/47-260723/275-БТ, яка надійшла до суду 28.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 ).

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в сумі 3 000,00 грн, що підтверджується повідомленням платіжної системи ТОВ «ТАС ЛІНК» від 25.07.2021 року про успішне зарахування коштів у сумі 3 000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_3 25.07.2021 року о 15:18:13.

Як вбачається з наведеного, відповідач продовжив користуватися кредитом після закінчення лояльного періоду, що за договором є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк користування кредитом продовжився з 08.08.2021 до 05.11.2021. Відповідно нарахування процентів за користування кредитом у цей період, розмір яких обумовлений п. 3.8. договору, є законним.

Відповідач, у свою чергу, умови кредитного договору не виконав, у визначений договором строк кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 8 944,20 грн, що згідно з розрахунком позивача складається із основного боргу 3 000,00 грн та процентів за користування кредитом 5 944,20 грн.

Відповідно до графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною договору № 3094011896-408240 від 25.07.2021 року, сума кредиту 3 000,00 грн, строк кредиту 14 днів, загальна вартість кредиту 3 005,00 грн.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором № 3094011896-408240 від 25.07.2021 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, де відображені всі операції з нарахування процентів за кожен розрахунковий період, сума заборгованості становить 8 944,20 грн, з яких: 3 000,00 грн - основний борг, 5 944,20 грн - проценти.

Розрахунок заборгованості містить детальну інформацію про нарахування процентів за кожен період користування кредитом. Банківські виписки є належними та допустимими доказами руху коштів, що підтверджено практикою Верховного Суду (постанови від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 15.01.2025 у справі №753/16762/15-ц).

Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зроблені висновки про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.

Згідно з п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Крім того, виписка по рахунку формується на підставі обумовленого сторонами договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Ст. 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, 612 ч. 1 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 25.07.2021 року № 3094011896-408240, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи 12.02.2025 між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «Кошельок» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги. Вартість послуг складає 10 000,00 грн, що підтверджується актом №1 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025р., додатком до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025р. м. Київ від 20.02.2026 р.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу з врахуванням складності справи не є розумним та співмірним із виконаними роботами (наданими послугами; часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, вже неодноразово була висловлена думка Верховного Суду в аналогічних справах даної категорії справ, тобто фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому для професійних досвідчених адвокатів дана категорія справ не становить надмірної складності, не потребує допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

Отже, визначена адвокатським об`єднанням вартість своїх робіт у розмірі 10 000,00 грн. є завищеною та підлягає зменшенню до 4 000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 268, 273, 274-279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ "КОШЕЛЬОК", Код ЄДРПОУ ТОВ "КОШЕЛЬОК" 40842831, Код банку 339500, Назва банку - АТ "ТАСКОМБАНК", Номер рахунку НОМЕР_5 ) заборгованість за кредитним договором № 3094011896-408240 від 25.07.2021 року в сумі 8 944 (вісім тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 20 копійок, з ячких: заборгованість за сумою кредиту: 3 000,00 грн.; Заборгованість за відсотками за користування позикою: 5 944,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ "КОШЕЛЬОК", Код ЄДРПОУ ТОВ "КОШЕЛЬОК" 40842831, Код банку 339500, Назва банку - АТ "ТАСКОМБАНК", Номер рахунку НОМЕР_5 ) судові витрати пов`язані зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О. А. Городівський