Постанова № 139531109, 31.08.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 3/537/1067/2026

Справа № 537/5126/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Фадєєва С.О. за участю секретаря судових засідань Супруненко О.О., прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Юшко О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме, будучи звільненою 28.11.2025 з посади секретаря судового засідання Кременчуцького районного суду Полтавської області та будучи суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП, підпункту «в» пункту 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 2 ч.2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно без поважних причин після закінчення встановленого терміну декларування подала о 08 год. 57 хв. 09.04.2026 на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік (після звільнення), чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала у повному обсязі, суду пояснила, що вона працювала секретарем судових засідань Кременчуцького районного суду Полтавської області нетривалий час. Знала про необхідність подачі декларації як особа, що припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, за минулий рік до першого квітня поточного року. Просила врахувати, що це перша декларація, яка була подана нею несвоєчасно, декларацію після звільнення вона подала в установлені строки. На час закінчення звітного періоду вона змінила місце роботи, у неї були проблеми з Інтернетом, тому вона несвоєчасно отримала нагадування суду про необхідність подання декларації. Декларацію вона відразу подала на наступний день після отримання повідомлення з НАЗК, умислу приховати інформацію або ухилитися від виконання вимог законодавства вона не мала. Дуже шкодує про вчинене, усвідомлює наслідки своїх дій, проте просить взяти до уваги, що прямого умислу на порушення вимог закону вона не мала, істотної шкоди несвоєчасне подання нею декларації не спричинило. Наразі вона працює не у державній установі. З урахуванням вищевикладеного просила звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення та просила обмежитися усним зауваженням.

Прокурор в судовому засіданні вказала, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушння, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, що підтверджується дослідженими в суді доказами, та просила накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядуванняпередбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абзацом 2 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.Відповідно до підпункту «в» пункту 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 10.06.2025 на підставі наказу № 40/П від 10.06.2025 призначена на посаду секретаря судового засідання Кременчуцького районного суду Полтавської області. Присягу державного службовця ОСОБА_1 прийняла 10.06.2025, що підтверджується її підписом під текстом присяги. Цього ж дня вона була ознайомлена з посадовою інструкцією секретаря судового засідання, підписом у особовій картці державного службовця № 41 підтвердила, що з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби, у тому числі відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», ознайомлена та зобов`язувалася їх дотримуватись. Наказом від 10.09.2025 № 63/П ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця категорії посад «В». Наказом Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14.11.2025 за № 74/П ОСОБА_1 була звільнена з посади секретаря судового засідання Кременчуцького районного суду Полтавської області з 28.11.2025 за угодою сторін, відповідно до ч.2 ст. 86 Закону України «Про державну службу», підпункту 1 статті 36 КЗпП України.

Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, зобов`язана була наступного року після припинення діяльності подати в установленому законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Письмовими доказами, що містяться у справі, підтверджено надсилання Кременчуцьким районним судом Полтавської області на адресу ОСОБА_1 повідомлення про е-декларування. Поштове відправлення повернулося на адресу суду без вручення адресату. ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила отримання повідомлення електронною поштою. Листом від 08.04.2026 НАЗК повідомило ОСОБА_1 про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за минулий рік ОСОБА_1 була подана 09.04.2026, тобто несвоєчасно. Доказів поважності не подання декларації у встановлений законом строк ОСОБА_1 не вказано та не надано.

Отже винуватість ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172- 6 КУпАП, підтверджується зазначеними вище доказами, які досліджено в судовому засіданні.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.В силу ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім визначених цією статтею випадків.

Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, сприяє невідворотності реагування за кожне правопорушення, зокрема і малозначне, у разі, якщо мета адміністративного стягнення вже досягнута.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.У примітці до ст.22 КУпАП міститься перелік правопорушень, до яких положення цієї статті не застосовуються. Правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 цього Кодексу, не віднесене законодавцем до правопорушень, до яких не може бути застосоване звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

Судом враховується, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, без наміру уникнути фінансового моніторингу своїх доходів, подала декларацію із запізненням на нетривалий строк (9 днів) та на наступний день після отримання листа НАЗК, свою провину визнала у повному обсязі, щиро розкаялася та усвідомила наслідки своїх дій, висловила готовність нести покарання. ОСОБА_1 не має негативних характеристик, на цей час працевлаштована на посаді, на яку не поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Зазначені обставини, на думку суду, суттєво знижують суспільну шкоду вчиненого нею правопорушення, діяння не призвело до значних збитків державним або суспільним інтересам, не завдало значної шкоди правам та свободам інших осіб, при цьому особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, усвідомила наслідки своїх дій, щоб не допускати подібного у майбутньгому, а тому вчинене ОСОБА_1 правопорушення можливо вважати малозначним.

За викладених обставин суд вважає за можливе застосувати ст.22 КУпАП, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення й обмежується усним зауваженням. Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст. ст. 22, 172-6 ч.1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, -

П О С ТА Н О В И В:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження у справі закрити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту винесення постанови

Суддя : Фадєєва Світлана Олександрівна

Повний текст постанови складено 04.09.2026