Ухвала суду № 139530596, 12.08.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, с-ще Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

"12" серпня 2026 р. Справа №370/1498/26

Провадження № 2/370/823/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., під час розгляду у відкритому підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у с-щі Макарів Київської області цивільної справи за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди,

в с т а н о в и в :

У підготовчому засіданні на обговорення поставлено питання щодо прийняття заяви позивача про зміну предмету позову.

Представник позивача ОСОБА_3 заяву підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні заяви з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши вказану заяву, вислухавши учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно- правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Тому в разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Такі правові висновки, сформовані у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 р. у справі № 178/934/19.

Так, із заяви про зміну позовних вимог вбачається, що позивач повністю відмовилася від первісних позовних вимог про стягнення 3 000 000,00 грн безпосередньо з ОСОБА_2 і сформувала нові матеріально-правові вимоги до інших осіб, а саме: про стягнення 520 000,00 грн з ПАТ «НАСК «Оранта» та 10 000 000,00 грн з ТзОВ «Бусол».

Крім того, позивач змінила фактичні обставини та нормативно правове обґрунтування позовних вимог, адже якщо первісно підставою позову вказувалось заподіяння шкоди протиправними діями водія ОСОБА_2 в рамках деліктного зобов`язання за ст. 1167 ЦК України, то в заяві від 04.08.2026 р. підставами визначено: невиконання страховиком зобов`язань за договором обов`язкового страхування (поліси № АР/9562436, № АР/9562437) та необхідність застосування спеціальних норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; відповідальність роботодавця, як володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, завдану працівником під час виконання трудових обов`язків (ст. 1172, ст. 1187 ЦК України).

При цьому, як вбачається з прохальної частини заяви про зміну позовних вимог позивач взагалі не визначила ОСОБА_2 відповідачем та не пред`явила до нього жодної позовної вимоги, попри те, що первісно саме він був єдиним відповідачем.

Водночас, позивач не клопотала про заміну неналежного відповідача в порядку ч. 2 ст. 51 ЦПК України чи про відмову від позову до ОСОБА_2 (ст. 206 ЦПК України). Дана справа направлена Верховним Судом на новий розгляд саме за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , натомість позивач фактично позбавила ОСОБА_2 процесуального статусу у справі, не вчинивши для цього жодної процесуальної дії, передбаченої ЦПК України.

Таким чином, у даному випадку позивачем по суті пред`явлено новий позов шляхом зміни і предмету, і підстав первісного позову, що не допускається в силу імперативних приписів ч. 3 ст. 49 ЦПК України та усталеної практики Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у прийнятті заяви слід відмовити та повернути її позивачу.

Керуючись ст.ст. 49, 260-261, 353-355 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у прийнятті заяви позивача про зміну предмету позову у справі № 370/1498/26 та повернути її позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відмова в прийнятті заяви про зміну предмету позову не перешкоджає зверненню з позовною заявою до суду в загальному позовному порядку шляхом подання окремого позову.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Ухвала про відмову у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позовуоскарженню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 17.08.2026.

Суддя Л.В. Білоцька