Рішення № 139530364, 07.09.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14902/25

Провадження №2/367/1733/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог та заперечень сторін

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 143646 від 15.06.2024, укладеним між відповідачем та ТОВ «ФК «Кредіплюс» в електронній формі, право вимоги за яким на підставі договору факторингу № 10102024 від 10.10.2024 перейшло до позивача. Заборгованість, за розрахунком позивача, становить 14 494,10 грн, з яких: 9 448,43 грн тіло кредиту, 4 644,67 грн проценти за користування кредитом, 401,00 грн заборгованість за комісією. Також позивач просив стягнути судові витрати: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на: (1) ненадання позивачем первинних документів, що підтверджують фактичну видачу кредитних коштів; (2) перевищення позивачем граничного розміру денної процентної ставки, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»; (3) нікчемність умови договору про сплату комісії за обслуговування кредиту; (4) непропорційність заявленого розміру витрат на правничу допомогу складності справи та відсутність детального опису наданих послуг.

У відповіді на відзив позивач надав додаткові пояснення щодо порядку нарахування процентів з урахуванням перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а також долучив відповідь АТ «Ощадбанк» від 29.12.2025, отриману судом на виконання ухвали про витребування доказів.

2. Обставини справи, встановлені судом

15.06.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом підписання індивідуальної частини одноразовим ідентифікатором (електронний підпис fd50211d), укладено кредитний договір № 143646 на суму 10 667,00 грн строком на 84 дні (з 15.06.2024 по 07.09.2024), з процентною ставкою 390 % річних та комісією за надання кредиту у розмірі 2 666,75 грн.

Судом встановлено, що електронний правочин вчинено з дотриманням вимог ст. 205, 207, 638, 1055 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»: відповідач пройшов процедуру ідентифікації, у тому числі за допомогою системи BankID НБУ, ознайомився з індивідуальною та публічною частинами договору, паспортом споживчого кредиту, та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до ч. 12 ст. 11 названого Закону прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

На підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав довідку про перерахування коштів. З метою усунення обґрунтованих сумнівів відповідача щодо належності платіжної картки та факту зарахування коштів судом на підставі ст. 84 ЦПК України було витребувано відповідні відомості в АТ «Ощадбанк». Згідно з відповіддю АТ «Ощадбанк» від 29.12.2025 № 46/12.11/166.086/2025-БТ, банківську платіжну картку № НОМЕР_2 відкрито саме на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а на відповідний рахунок 15.06.2024 зараховано 8 000,25 грн, що збігається з умовами п. 2.2.1 індивідуальної частини договору щодо порядку видачі кредиту (8 000,25 грн на рахунок позичальника, 2 666,75 грн в рахунок комісії).

Суд оцінює зазначену відповідь банку незалежної третьої особи, отриману у судовому порядку, у сукупності з довідкою позивача, індивідуальною частиною договору та іншими матеріалами справи (ч. 1 ст. 89 ЦПК України) та доходить висновку, що факт видачі кредиту в обумовленому договором розмірі та порядку є доведеним. Заперечення відповідача щодо відсутності первинних документів судом відхиляються, оскільки відповідь банку за своєю правовою природою є документом, що виходить від емітента рахунку та підтверджує рух коштів, а не є розрахунком, складеним самим позивачем.

10.10.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) укладено договір факторингу № 10102024, на виконання якого 09.12.2024 сторони підписали Реєстр боржників № 3 та Акт приймання-передачі Реєстру, згідно з якими право вимоги за кредитним договором № 143646 перейшло до позивача. Факт фінансування підтверджено платіжною інструкцією. Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України до позивача як нового кредитора перейшли права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги. Підстав вважати відступлення права вимоги недійсним або таким, що не відбулося, судом не встановлено.

3. Щодо розміру процентів за користування кредитом

Відповідач посилався на ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», за якою денна процентна ставка не може перевищувати 1 %. Разом з тим п. 17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлює тимчасовий, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (з 24.12.2023), підвищений граничний розмір денної ставки: 2,5 % протягом перших 120 днів (24.12.202322.04.2024) та 1,5 % протягом наступних 120 днів (23.04.202420.08.2024).

Кредит видано 15.06.2024, проценти нараховувалися з 16.06.2024 по 07.09.2024 (84 дні), з яких 66 днів (16.06.202420.08.2024) припадають на період дії підвищеної граничної ставки 1,5 % на добу, а 18 днів (21.08.202407.09.2024) на період, коли підвищена перехідна ставка вже не діяла і застосовується загальний граничний розмір 1 % на добу, встановлений ч. 5 ст. 8 Закону.

Виходячи з наведеного, максимально допустимий за законом розмір загальних витрат за кредитом (проценти та пов`язана з наданням кредиту комісія в сукупності, ч. 2 ст. 8 Закону) за спірний період істотно перевищує заявлену позивачем суму (проценти 4 644,67 грн та комісія 401,00 грн, разом 5 045,67 грн, що не перевищує ані загального ліміту, встановленого перехідними положеннями, ані принципу пропорційності, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18). Отже, доводи відповідача про застосування виключно ставки 1 % без урахування перехідних положень судом відхиляються як такі, що ґрунтуються на неповному застосуванні норм права. Розрахунок заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією, наданий позивачем, судом перевірено та визнано арифметично вірним і таким, що відповідає умовам договору та вимогам закону.

4. Щодо комісії за надання кредиту

Суд відхиляє посилання відповідача на судову практику щодо нікчемності умов про щомісячну плату за обслуговування (розрахунково-касове обслуговування) кредиту, оскільки у спірних правовідносинах ідеться про одноразову комісію за надання кредиту (п. 2.5 індивідуальної частини договору), яка нараховується один раз у день укладення договору, чітко визначена у фіксованому розмірі та включена до загальних витрат за кредитом, що підлягають обмеженню граничною денною ставкою, а не є періодичною платою за невизначені послуги з обслуговування заборгованості, щодо якої сформована наведена відповідачем практика Верховного Суду. За таких обставин підстав для визнання цієї умови договору нікчемною суд не вбачає.

5. Щодо судових витрат

Судовий збір за подання позовної заяви сплачено позивачем у розмірі 2 422,40 грн з урахуванням понижувального коефіцієнта 0,8, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» для звернень в електронній формі, що підтверджено платіжним документом. Оскільки позовні вимоги майнового характеру підлягають задоволенню в повному обсязі, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача в повному розмірі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд враховує таке. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137, ч. 3 ст. 141 ЦПК України розмір таких витрат має бути обґрунтованим і пропорційним предмету спору, складності справи та обсягу наданих послуг, а зацікавлена сторона зобов`язана подати детальний опис виконаних робіт. Заявлені позивачем витрати у розмірі 7 000,00 грн включають вивчення матеріалів справи (1 000,00 грн), складання адвокатського запиту (500,00 грн), складання клопотання про витребування доказів (500,00 грн) та складання позовної заяви (5 000,00 грн).

Разом з тим суд враховує, що спірні правовідносини є типовими для справ про стягнення заборгованості за споживчим (мікро)кредитом, не потребують дослідження значного обсягу нормативного матеріалу чи складної доказової бази, а позовна заява значною мірою відтворює стандартну структуру, що використовується позивачем у аналогічних справах. З огляду на критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), а також незначну складність справи і ціну позову, суд дійшов висновку про непропорційність заявленого розміру витрat на правничу допомогу та вважає розумним і таким, що підлягає стягненню, розмір 3 500,00 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд відмовляє.

6. Висновки суду

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є доведеними та обґрунтованими у заявленому розмірі, а вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню з підстав, викладених у розділі 5 цього рішення. У зв`язку з цим позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 7681, 89, 133, 134, 137, 141, 175, 259, 263265, 268, 273, 279 ЦПК України, ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610612, 625, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13) заборгованість за кредитним договором № 143646 від 15.06.2024 у розмірі 14 494,10 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні 10 коп.), з яких: 9 448,43 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 644,67 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 401,00 грн заборгованість за комісією.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя: Л.В. Мерзлий