Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 165/420/26
Провадження № 2/165/598/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.
за участю секретаря судового засідання Попіки Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 01.05.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 513152-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний сторонами договір у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». 01.05.2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 513152-КС-003 про надання кредиту, яку в той же день останній прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 513152-КС-003 про надання кредиту на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1180, на номер телефону, що зазначений останнім у своїй анкеті в особистому кабінеті, який ним введено/відправлено. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 8000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. Також сторонами погоджений графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 8000 грн., шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку вказано позичальником при заповненні анкетних даних.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, а лише частково сплатив кошти на суму 3280,00 грн., станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за договором № 513152-КС-003 про надання кредиту в розмірі 23 840,00 грн., що складається з: 8 000,00 грн. - прострочених платежів по тілу кредиту; 11 200,00 грн. - прострочених платежів по процентах; 4 000,00 грн. - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 640,00 грн. - прострочених платежів за комісією.
З огляду на вищевикладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 513152-КС-003 від 01.05.2025 року в загальному розмірі 23 840,00 грн. та понесені судові витрати у справі.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 19.02.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали, а також задоволено клопотання позивача та витребувані письмові докази з АТ КБ «ПриватБанк».
В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в пунктах 6, 7 прохальної частини позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 з`явився до суду 08.07.2026 року та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з тим, що позовну заяву отримав лише 08.07.2026 року та потребує часу для підготовки своєї позиції з приводу пред`явлених до нього позовних вимог, у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 25.08.2027 року. Відповідач отримав повістку про виклик до суду на 25.08.2026 року, про що свідчить його власноручна розписка, наявна у матеріалах справи (а.с. 161), проте до суду не з`явився, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв або клопотань не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина пята статті 268 ЦПК України) 04.09.2026 року.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.05.2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 513152-КС-001 про надання кредиту (а.с. 29-30).
01.05.2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір № 513152-КС-003 про надання кредиту (а.с. 40).
01.05.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 513152-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний сторонами договір у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 19-28).
Відповідно до п. 2.1 договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів (а.с. 19 зворотній бік).
Відповідно до умов договору строк кредиту 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом в день 1 %, фіксована; комісія за надання кредиту 1 600,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту 8 000,00 грн.; строк дії договору до 16.10.2025 року (а.с. 19 зворотній бік).
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн., шляхом перерахування їх на платіжну картку отримувача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 52) та надісланою на виконання ухвали суду про витребування доказів інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 15.06.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260611/78856-БТ (а.с. 132-151).
Відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації, на ім`я особи з РНОКПП НОМЕР_2 , а саме ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки за договором № б/н за період 01.05.2025-16.10.2025, 01.05.2025 року на вказану картку надійшло 8 000,00 грн. (а.с. 151).
Сторонами у пункті 4 договору погоджено графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення відповідачем коштів на погашення заборгованості (а.с. 21 на зворотному боці).
ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату 29.05.2025 1640,00 грн та 15.05.2025 в сумі 1640,00 грн, на загальну суму 3280,00 грн., які зараховані на сплату відсотків та комісії по кредиту (а.с. 12-14).
Згідно з наданими позивачем розрахунком та довідкою про стан заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 513152-КС-003 від 01.05.2025 року станом на 03.02.2026 року складає 23 840,00 грн., що складається з: 8 000,00 грн. прострочених платежів по тілу кредиту; 11 200,00 грн. прострочених платежів по процентах; 640,00 грн. прострочених платежів за комісією; 4 000,00 грн. проценти за ст. 625 ЦК України (а.с. 12-14, 15).
При цьому, наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
У силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджений факт укладання 01.05.2025 року відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1180 договору № 513152-КС-003 про надання кредиту.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 5, ч. 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Надані стороною позивача електронні докази про укладання договору суд визнає належними та допустимими.
Підписавши 01.05.2025 року договір про надання кредиту ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту, в порядку, передбаченому цим договором.
Як встановлено, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання перед відповідачем за вказаним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 000,00 гривень. Проте, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредиту, процентів та комісії, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі останній повинен сплатити на користь позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за договором про надання кредиту підтверджені належними та допустимими доказами, тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 513152-КС-003 про надання кредиту від 01.05.2025 року за тілом кредиту в сумі 8 000,00 грн., нарахованими відсотками в сумі 11 200,00 грн. та заборгованість по комісії в сумі 640,00 грн., в загальній сумі 19 840,00 грн.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 000,00 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України за договором № 513152-КС-003 про надання кредиту від 01.05.2025 року суд зауважує наступне.
Відповідно до п. 7.5 договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 (сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд зробив висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки, з 24.02.2022 року і до часу ухвалення рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан, тому нарахування позивачем заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4 000,00 гривень за договором про надання кредиту № 513152-КС-003 від 01 травня 2025 року у період дії воєнного стану є безпідставними, а тому в цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 217,35 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 513152-КС-003 про надання кредиту від 01.05.2025 року в розмірі 19 840 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати на оплату судового збору в сумі 2 217 (дві тисячі двісті сімнадцять) гривні 35 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 04.09.2026 року.
Головуючий суддя Алла РИБАС
Судове рішення № 139528344, Нововолинський міський суд Волинської області було прийнято 04.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 165/420/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: