Рішення № 139526528, 03.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/987/26

Провадження № 2/674/926/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Бедряковської Д.О., відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 27.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 224927228 у формі електронного документа з використанням електронного підпису останньої. Відповідно до умов договору сторони погодили, що сума кредиту складає 12 400 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки зі сплатою відсотків за користування кредитом. У подальшому відповідачка збільшила суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума становить 14 500 грн. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 відступило право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором до ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу на підставі договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 передало таке право вимоги до ТОВ «Юніт Капітал». Відповідачка не виконувала умови договору належним чином, не сплачувала платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість у розмірі 33 473,20 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 500 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 18 973,20 грн, які позивач просить стягнути з відповідачки, а також 2 662,40 грн судового збору за подання позовної заяви та 7 000 грн витрати на правову допомогу.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18.05.2026 справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. У позовній заяві просить проводити розгляд справи без участі представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково. Просила зменшити витрати на правову допомогу.

Також надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково, відмовити у стягненні пені, штрафів та відсотків, які були нараховані після закінчення строку дії кредитного договору. Відмовити у стягненні витрат на правову допомогу. Також зазначає, що позивачем незаконно нараховані відсотки після закінчення строку договору, оскільки строком фактичного повернення кредитних коштів у сумі 14 500 грн є 30 днів, незаконно нараховані штрафи та пеня, оскільки за період з липня по вересень 2024 року новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» самовільно збільшив суму боргу на 18 270 грн. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» встановлено граничний розмір денної ставки, яка не може перевищувати 1% від суми кредиту. У розрахунках первинного кредитора ТОВ «Манівео» зазначена сума 7 250 грн, де вказано, що це нарахування штрафу та пені, яка є незаконною. Крім того, після відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс», не маючи законних підстав продовжив нарахування договірних відсотків та штрафних санкцій на вже сформовану суму боргу, що призвело до подвійного нарахування.

Від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що всі нарахування відсотків нараховувались у межах погоджених умов кредитного договору. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій, доступній формі, при цьому саме відповідачка ініціювала укладення такого договору, оформивши заявку на сайті. За умовами кредитного договору існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно зі ст. 1048 ЦК України та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і за весь час прострочення. Також позивач не заявляє вимог про стягнення штрафних санкцій (пеня, штрафи).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

27.04.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 224927228, який підписаний нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором GWXU, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору, Товариство надало відповідачці суму кредиту 14 500 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідачка зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з п. 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором у розмірі 12 400 грн 27.04.2024, що є датою надання кредиту.

Згідно з п. 7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всіє суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 27.05.2024 протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно з п. 7.3 Договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту 27.05.2029.

Базова процентна ставка складає 1,50% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50% річних. У разі отримання додаткових траншів в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 базова процентна ставка обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки , що складає 1,5% за день користування таким траншем. У разі отримання додаткових траншів після 21.08.2024 базова процентна ставка складає 1% за день користування таким траншем (п.п. 8.3 Договору).

Згідно з п. 8.5 Договору за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом 6 календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом наступним чином:

За період від дати видачі першого траншу до 27.05.2024 процентна ставка 0,40% від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 146% річних (п. 8.5.1 Договору);

У разі якщо позичальник вчинить дії щодо подовження дисконтного періоду один або декілька разів або здійснить поновлення Дисконтного періоду на період після 27.05.2024 процентна ставка 0,40% від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 146% річних (п. 8.5.2 Договору).

Також умовами договору визначено, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами як міру відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за ставкою 547,50% річних (п. 12.4 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п. 5.1 Договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 .

Отримання відповідачкою кредитних коштів у загальному розмірі 14 500 грн підтверджується Листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260528/108737-БТ від 04.06.2026 та випискою по рахунку за договором №б/н за період 27.04.2024-04.05.2024, а саме: 27.04.2024 у розмірі 12 400 грн, 29.04.2024 у розмірі 2 100 грн на карту НОМЕР_2 .

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 відступило право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором до ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу на підставі договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 передало таке право вимоги до ТОВ «Юніт Капітал».

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Юніт Капітал» надало розрахунки заборгованості та виписку з особового рахунку відповідачки за Кредитним договором № 224927228 від 27.04.2024, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 становить 54 089,50 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 500 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 39 589,50 грн.

Однак згідно з заявою про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № 224927228 від 27.04.2024 у розмірі 33 473,20 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 500 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 18 973,20 грн.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512, ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, 27.04.2024 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі кредитний договір, за умовами якого фінансова компанія перерахувала на зазначений нею картковий рахунок кредитні кошти, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку, визначеному договором. Після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування ОСОБА_1 зобов`язання не виконала, кредит не повернула та не сплатила проценти за його користування.

У судовому засіданні та у поданому відзиві відповідачка ОСОБА_1 не оспорювала факт укладення кредитного договору та фактичного отримання нею грошових коштів у загальному розмірі 14 500 грн. Доводи відповідачки зводилися до заперечення порядку та розміру нарахування відсотків, штрафів та пені.

Суд ввіажає необгрунтованими твердження відповідачки про те, що строк кредитування становив лише 30 днів, у зв`язку з чим нарахування відсотків поза цим строком є незаконним.

Згідно з п. 7.3 Договору кредитної лінії № 224927228 кінцева дата повернення (виплати) кредиту 27.05.2029. Період у 30 днів (до 27.05.2024) є лише початковим дисконтним періодом зі зниженою ставкою 0,40 % в день.

Базова процентна ставка складає 1,50% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50% річних. У разі отримання додаткових траншів в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 базова процентна ставка обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки , що складає 1,5% за день користування таким траншем. У разі отримання додаткових траншів після 21.08.2024 базова процентна ставка складає 1% за день користування таким траншем (п.п. 8.3 Договору). Відповідно, нарахування відсотків після 27.05.2024 здійснювалося в межах чинного строку дії договору, як плата за користування кредитом згідно зі ст. 1048 ЦК України.

Також безпідставними є посилання відповідачки на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності у період воєнного стану. Нараховані позивачем суми є відсотками за правомірне користування кредитними коштами (ст. 1048 ЦК України), а не неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні ст. 549 ЦК України. Вказані норми законодавства не звільняють позичальника від обов`язку вносити плату за фактичне користування тілом кредиту під час дії воєнного стану. Крім того, сторони, реалізуючи принцип свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України), прямо погодили такі умови нарахувань, і позичальник підтвердив їх справедливість своїм електронним підписом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по відсотках, наданих позивачем, у період з 27.04.2024 по 27.05.2024 (30 днів) відсотки обґрунтовано нараховувались первісним кредитором за дисконтною ставкою 0,40 % та становлять 1 718,20 грн. Після закінчення дисконтного періоду нарахування відсотків здійснювалось за період з 28.05.2024 по 23.09.2024 за відсотковою ставкою 1% (119 днів*145 грн за один день користування кредитом = 17 255 грн). Таким чином, загальна сума нарахованих відсотків становить 18 973,20 грн (17 225 грн + 1718,20 грн).

Оцінюючи загальний розмір заявлених до стягнення відсотків, суд бере до уваги, що їх фактичне нарахування здійснювалося лише за період з 27.04.2024 по 23.09.2024. Заявлений до стягнення розмір відсотків відповідає умовам договору, з якими відповідачка ОСОБА_1 добровільно погодилася під час укладення кредитного договору.

З урахування конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору.

Відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано обставин отримання та використання нею кредитних коштів, розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку.

З огляду на зазначене, оскільки відповідачка ОСОБА_1 умови Договору кредитної лінії № 224927228 від 04.01.2025 належним чином не виконувала, позов слід задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за вказаним договором у розмірі 33 473,20 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 500 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 18 973,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі,судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал».

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, представником позивача до суду надано Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771389591 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги, протокол погодження вартості послуг, акт прийому-передачі від 20.03.2026 наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 (вартість послуг адвоката - 7 000 грн).

З огляду на конкретні обставини справи, враховуючи заперечення відповідачки щодо неспівмірності витрат на правову допомогу позивача, складність даної справи, яка відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, заяв, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір з 7 000 грн до 4 000 грн.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4 000 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 224927228 від 27.04.2024 в розмірі 33 473 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят три) гривні 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження - м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163);

Відповідачка: ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя О.М.Сосна