Рішення № 139526399, 04.09.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2026 р. Справа № 608/1092/26

Номер провадження2/608/692/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника позивача Сокири В. В.

представника відповідача адвоката Скрибки І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку «EASYCON»,справу в спрощеному позовному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві вказав, що 05 квітня 2025 року між ТОВ «Кредіплюс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит № 177811 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, в розмірі 12 163,00 гривень. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 9067f7cf.

Відразу після вчинення всіх необхідних дій для укладення договору, 05 квітня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .

10 жовтня 2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №10102025, за умовами якого право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 10 жовтня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на час звернення з позовом становить 21 162,00 грн, яка складається з: 11 024,11 грн - заборгованості по тілу кредиту; 7436,89 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 601,00 грн - заборгованості по комісії; 2100,00 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) .

Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 19 062,00 гривень, за виключенням суми заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в розмірі 2100,00 грн, витрати за сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати за правничу правову допомогу в розмірі 7000 гривень.

Представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Скрибкою І. Ю. подано письмові пояснення щодо позову, згідно з якими ОСОБА_1 позов не визнає в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не доведено факту набуття ним права вимоги саме до відповідача, оскільки акти приймання-передачі не містять жодних конкретних відомостей щодо предмета відступлення права вимоги, а лише формальні реквізити сторін. Ідентифікувати відповідача серед переліку боржників, згідно поданих позивачем доказів, не представляється можливим.

Також позивачем належними доказами не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та належності картки № НОМЕР_2 саме ОСОБА_1 .

Представник відповідача вважає, що ідентифікація та верифікація особи позичальника, яку здійснив позивач при укладенні кредитного договору, не виключає факту використання персональних даних відповідача третіми особами. Тому доказів того, що саме ОСОБА_1 укладала кредитний договір, позивач не надав. Одноразовий ідентифікатор 9067f7cf, який був направлений на мобільний номер телефону ОСОБА_1 sms-кодом, не є належним доказом укладення електронного кредитного договору.

Крім того, адвокат Скрибка І. Ю. вказує, що у відповідності до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, відповідачці має бути списано заборгованість за нарахованими відсотками, штрафними санкціями та пенею, з метою захисту інтересів боржника в умовах воєнного стану. А також позивач повинен забезпечити обов`язкову реструктуризацію основної суми боргу.

Представником позивача теж було подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що укладення кредитного договору між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про електронну комерцію», тому твердження сторони відповідача, що укладення договору не підтверджено належними доказами є безпідставними. При укладенні договору сторони досягли усіх істотних його умов. Твердження відповідачки, що вона не отримувала кредитні кошти спростовуються фактичними доказами, а саме довідкою від 16.01.2026 ТОВ «ФК «Кредіплюс», в якій надано інформацію, що 05.04.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» здійснено переказ у сумі 9000,62 гривень на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_3 , номер транзакції НОМЕР_4 , номер замовлення 205204157, яка містить усі необхідні реквізити електронного розрахункового документа. Така обставина спростовує позицію відповідачки, яка заперечує факт отримання кредитних коштів та користування ними.

Також позивач вказує, що обов`язок повідомлення про заміну кредитора покладається на первісного кредитора, відтак ТОВ «Юніт Капітал» не було порушено порядку передачі права вимоги, а отже, позивач є належним кредитором.

Відповідно до Договору факторингу №10102025 від 10 жовтня 2025 року датою відступлення права вимоги є день, в який сторони склали і підписали Акт прийому-передачі згідно з Додатком №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102025 від 10 жовтня 2025 року від ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21 162,00 грн. Вказані обставини підтверджуються Витягом з Реєстру прав вимоги №1 від 10 жовтня 2025 року, відповідно до якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до Відповідача в розмірі 21 162,00 грн нарахованим на дату такого відступлення. На підтвердження факту укладення даного Реєстру та відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», Первісним кредитором ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту ОСОБА_1 та долучені позивачем до позовної заяви.

Таким чином, позивач вважає, що довів факт відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 177811 від 05.04.2025 від первинного кредитора ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до ТОВ «Юніт Капітал». Надана копія договору факторингу №10102025 від 10 жовтня 2025 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» до Фактора - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Нарахування відсотків за користування кредитом та комісії позивач вважає такими, що відповідає умовам кредитного договору, з якими відповідач погодився. А отже ці суми заборгованості також підлягають стягненню.

Представник позивача «Юніт Капітал», Сокира В. В. в судовому засіданні позов підтримує в повному обсязі, просить задоволити.

Представник відповідача, адвокат Скрибка І. Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З позовної заяви, досліджених матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається наступне.

05 квітня 2025 року між ТОВ «Кредіплюс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит № 177811 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, в розмірі 12 163,00 гривень.

Згідно п.2.2.1 Договору загальний розмір кредиту становить 12 163,00 та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9000,62 гривень на № рахунку позичальника НОМЕР_2, у національній валюті; у розмірі 3162,38 гривень шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 9067f7cf.

Відразу після вчинення всіх необхідних дій для укладення договору, 05 квітня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім», з яким укладено договір №1412/22-1 від 14.12.2022.

Представник відповідача заперечував належність банківської картки ОСОБА_1 та вважав, що позивачем належними доказами не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Судом, за клопотанням позивача, було зроблено запит в АТ КБ «ПриватБанк» та, згідно повідомлення №20.1.0.0.0/7-260804/57330-БТ від 11.08.2026, суд отримав наступну інформацію. На ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Також емітувались інші картки. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_5 за період з 05.04.2025 по 10.04.2025 - НОМЕР_7 , який був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_7 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . АТ КБ «ПриватБанк» також повідомляє, що по рахунку(ах) НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) було зарахування коштів на суму 9000,62 UАН за період з 05.04.2025 по 10.04.2025 - від 05.04.2025 р.

Таким чином, твердження представника відповідача щодо неналежності банківської картки відповідачці та неотримання нею кредитних коштів, спростовується фактичним доказом - інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.

10 жовтня 2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №10102025, за умовами якого право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, в даному випадку обов`язок повідомлення про заміну кредитора покладається на первісного кредитора, тому посилання сторони відповідача на неповідомлення ОСОБА_1 про таку заміну та як наслідок відмови у задоволенні позову є безпідставним.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідач неналежним чином виконує умови договору. Із даного розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за Кредитним договором № 177811 від 05.04.2025 в сумі 21 162,00 грн, яка складається з: 11 024,11 грн - заборгованості по тілу кредиту; 7436,89 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 601,00 грн - заборгованості по комісії; 2100,00 грн - заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Однак, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 19 062,00 гривень, за виключенням суми заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в розмірі 2100,00 грн.

Разом з тим, суд вважає, що заборгованість по комісії в розмірі 601,00 грн також не підлягає стягненню.

Відповідно до п. 2.5 Договору, комісія за надання кредиту складає 3162,38 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст.11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, включення позивачем до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи - споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 610,00 гривень комісії, пов`язаної з наданням кредиту не підлягає задоволенню.

Крім того, згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Списання заборгованості за відсотками за користування кредитом законом не передбачено, тому посилання сторони відповідача на те, що ОСОБА_1 слід списати дану заборгованість, є безпідставними.

Отже загальний розмір заборгованості відповідача, яка підлягає стягненню з відповідача в користь позивача, становить 18 461,00 гривень,.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить витрати на надання професійної правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як слідує до Договору про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 та Додаткової угоди № 25771392036 стороною позивача був укладений договір з адвокатським бюро «Тимошенко та партнери». Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026 ТОВ «Юніт капітал» надано послуг адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» на 7000 гривень за надання правової допомоги.

Представник відповідача вважає, що позивач не довів фактичного надання професійної правничої допомоги. Сам по собі факт існування договору з адвокатом не є безумовною підставою для стягнення витрат на правничу допомогу без належного підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт та їх необхідності. Подання типового позову у справі масового характеру та підпис документів безпосередньо директором товариства свідчить про відсутність належного підтвердження необхідності витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вважає, що позивачем надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору (платіжна інструкція №37955 від 08.04.2026 ПуАТ «КБ «Акордбанк») та правничу допомогу, відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України в розмірі пропорційному до задоволених вимог, що становить 96,84% (18 461 х 100 : 19 062).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 81, 141, 229, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 205, 512, 514, 526, 610, 626, 638, 639, 1048, 1054,1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, б-р Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) до ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, б-р Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) заборгованість за Кредитним договором про споживчий кредит № 177811 від 05 квітня 2025 року станом на 08 квітня 2026 року (дата подання позовної заяви) в сумі 18 461 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят одна) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, б-р Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) сплачений судовий збір в розмірі 2578 (дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім) гривень 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, б-р Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133) 6778 (шість тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 80 копійок витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Рішення набрало законної сили «_____» __ року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1092/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «____»_____року.

Секретар: