Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 462/7268/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мруць І.С.,
за участю секретаря судового засідання Булавки Х.Н.,
справа №462/7268/26
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач УПП у Львівській області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 17.08.2026 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії ЕНА №7670533 від 05.08.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.; справу про адміністративне правопорушення щодо неї за ч.2 ст.122 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення; стягнути на її користь судовий збір.
В обгрунтування позовних вимог пояснила, що 05.08.2026 року вона на перехресті вулиці Митрополита Андрея-Шептицьких здійснила розворот на ввімкнений сигнал світлофора зелений у вигляді стрілок на чорному фоні, який дозволяє рух прямо або ліворуч на суміжну проїзну частину по вул.Митрополита Андрея. Зазначила, що сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками. Однак, інспектор патрульної поліції, який зупинив її пояснив, що окрім сигналу світлофора зеленого у вигляді стрілок на чорному фоні, що дозволяє рух прямо та ліворуч, встановлено дорожній знак, який забороняє розворот. Отримавши постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, з`ясувала, що у ній не викладено дійсних обставин правопорушення, на підставі яких її зупинили (здійснення розвороту у забороненому місці), із опису обставин не зрозуміло , які саме правила дорожнього руху вона порушила. Заперечила порушення нею ПДР України. Вважає, що дії суб`єкта владних повноважень свідчать про прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності виключно на підставі внутрішнього переконання, без долучення належних доказів, невірним трактуванням ПДР України та КУпАП.
Ухвалою Залізничного районного суду від 19.08.2026 року позовну заяву було залишено без руху, 21.08.2026 року ухвалою судді матеріали позовної заяви ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановлено строк для подачі відзиву на позов.
31.08.2026 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник Департаменту патрульної поліції пояснив, що розворот на зелений сигнал світлофора у вигляді стрілок та за наявності наказового знаку 4.5 «Рух прямо або ліворуч», який здійснила позивачка, становить пряме порушення встановленого порядку проїзду регульованого перехрестя та вимог регулювання дорожнього руху. Вважає, що сигнали світлофора та дорожні знаки встановлюють чіткий режим руху на конкретній ділянці проїзної частини. Конфігурація світлофорного об`єкта та дорожня обстановка на ділянці дороги по вул.Митрополита Андрея регламентують чітко визначені напрямки руху. Здійснення маневру розвороту в порядку, що суперечить встановленим вимогам світлофорного регулювання, створює загрозу безпеці дорожнього руху. На його думку, позивачка безпідставно ототожнює дозволений поворот ліворуч із безумовним правом здійснення розвороту в місці, де це не передбачено схемою організації дорожнього руху, зазначення п.8.7.3 ПДР України є вичерпним та нормативно обгрунтованим підтвердженням порушення правил проїзду на світлофорний сигнал, а суб`єктивна незгода позивачки зі структурою викладу в постанові не спростовує факт вчинення правопорушення. На підтвердження дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та правомірності дій посадової особи відповідача додав до відзиву відеозапис з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не подано.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА№ 7670533 від 05.08.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та зазначено, що 05.08.2026 року 08:55 / м.Львів, вул.Митрополита Андрея-Шептицьких/ водій керуючи т.з. не виконав вимоги світлофора у вигляді зеленої стрілочки на чорному фоні, порушив п.8.7.3.б ПДР України порушення проїзду на заборонний сигнал світлофора. Даною постановою на позивачку накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
З даною постановою позивачка не погодилася, відтак звернулася до суду з позовом за захистом свого порушеного права.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.8.7.3.б ПДР України сигнали світлофора мають такі значення зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора. Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Поліцейською УПП у Львівській області притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за невиконання позивачкою вимоги світлофора у вигляді зеленої стрілочки на чорному фоні, порушення проїзду на заборонний сигнал світлофора.
Позивачка просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відповідачем не надано доказів вчинення нею такого правопорушення.
Виходячи з вимог статті 77 КАС України, відповідач повинен був довести, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, проте доказів на підтвердження цього поданий відповідачем відзив не містить.
Так, представник відповідача не зазначає як співвідносяться його пояснення у відзиві про те, що позивачка безпідставно ототожнює дозволений поворот ліворуч із безумовним правом здійснення розвороту в місці, де це не передбачено схемою організації дорожнього руху, із змістом п.8.7.3.б ПДР України, який передбачає, що сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.
Судом оглянуто долучений представником відповідача до відзиву відеозапис, та встановлено, що такий не містить доказів, які б спростовували доводи позивачки щодо таких обставин.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такий висновок зроблено також у постанові КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а (К/9901/21241/18).
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У поданому позові позивачка вину у вчиненні правопорушення заперечила з підстав, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт вчинення нею адміністративного правопорушення.
Суд погоджується із доводами позивачки про те, що відповідачем не з`ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ст. 77 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивачки, і доводять достовірність порушення позивачкою Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивачка вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Тому, з огляду на вищевказане, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин у справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення - не доведена.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9,77,241,244,246,268,271,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 05.08.2026 року серії ЕНА№ 7670533 щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Судовий збір у розмірі 633 (п`ятсот тридцять три) грн., сплачений ОСОБА_1 , стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції.
Рішення може бути оскаржене, згідно з ч.4 ст.286 КАС України, протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили, згідно з ст.272 КАС України, після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження - місто Львів, вулиця Перфецького, будинок № 19, ЄДРПОУ 40108646).
Судове рішення складено 07 вересня 2026 року.
Суддя: /підпис/ І.С. Мруць
Судове рішення № 139524530, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 07.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/7268/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: