Рішення № 139523479, 07.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р. № 520/15852/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.05.2026 №UA101020/2026/000038/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

15.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибконсервний завод «Екватор» (далі ТОВ «Рибконсервний завод «Екватор», Позивач) та UAB GRANDLUKA, Литва укладено зовнішньоекономічний контракт №15/11-UА (далі Контракт).

Відповідно до умов п. 1.1. Контракту, з урахуванням змін, внесених Додатками 1-6 до Контракту, UABGRANDLUKA продає, а Позивач приймає та оплачує на умовах FСА-Шауляй (Литва) коричневе м`ясо лосося (тримінг), фарш лосося, вирощені в умовах аквакультури, призначенням на промпереробку, походження Литва.

За вимогами п.4.1 Контракту поставка здійснюється на умовах поставки FСА-Шауляй (Литва) у відповідності до ІНКОТЕРМС-2010. Ціна однієї тони Товару за п. 5.1 Контракту встановлюється відповідно до виставленого інвойсу на кожну партію окремо. Валюта контракту євро.

За вимогами п. 6.2 у редакції Додатку від 12.01.2026 №6 до Контракту, продавець має на власний розсуд призначити відправника товару, про що робиться запис в CMR, а саме: за дорученням UAB GRANDLUKA.

Керуючись вимогами п. 7 Контракту, оплата Товару здійснюється у формі 100% передоплати згідно інвойсу перед завантаженням товару.

Разом з товаром мають бути надані наступні документи (п. 8.1 Контракту):

CMR

Інвойс

Якісний сертифікат заводу-виробника

Ветеринарний сертифікат

Сертифікат походження

Пакувальний лист

Право власності на товар, а також ризики випадкової гибелі чи пошкодження товару переходять від продавця до Позивача відповідно до умов поставки, зазначених у п. 4.1 Контракту (п. 11.1 Контракту).

Зазначені умови Контракту діють до 31.12.2027, як про те зазначено у п. 13.1 Контракту у редакції Додатку від 15.12.2025 №5.

На виконання вищевказаних умов, Постачальником було виставлено Позивачу: Проформу-інвойс (Proforma Invoice) від 22.05.2026 №РІ26052203 на оплату партії замороженого коричневого м`яса лосося вагою нетто 20300 кг, ціною 1,18 євро/кг на умовах поставки FСА-Шауляй (Литва), загальна вартість 23 954,00 євро.

ТОВ «Рибконсервний завод «Екватор» здійснив 100% передоплату за вищевказаною проформою-інвойсом, що підтверджується SWIFT-переказом від 25.05.2026 №TF046012F0260525 із зазначенням у призначенні платежу як дати та номеру контракту, так і дати і номеру проформи-інвойсу, тобто надані платіжні документи чітко ідентифікуються із спірними партіями.

Виконуючи вимоги п. 6.1 Контракту, за яким партія товару має бути відвантажена продавцем у 7денний термін після отримання 100% передоплати, продавцем відвантажено Позивачу партії спірного товару та доставлено на митну територію України на умовах поставки, визначених Контрактом.

29.05.2026 ТОВ «Рибконсервний завод «Екватор», користуючись послугами митного брокера, було заявлено до митного оформлення електронну митну декларацію (далі ЕМД №26UA101020015559U3 на товар №1 «Інше м`ясо риб морожене, прісноводної риби. Свіжеморожене коричневе м`ясо лосося тримінг (зріз зі шкіри) - 20300,00 кг (лат. назва Salmo Salar - лосось атлантичний, прісноводний). Аквакультура. Без шкіри, харчові добавки відсутні, теплова кулінарна обробка не застосовувалась. Дата виробництва: березень 2026. Термін придатності: 12 місяців. Без ГМО. Країна виробництва LT. Торговельна марка VICIUNAI GROUP. Виробник: JSC Viciunai ir partneriai» вартістю 23 954,00 євро на умовах поставки FСА-Шауляй (Литва).

Разом із ЕМД було подано супровідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та її методу, за переліком, визначеним у графі 44, зокрема:

зовнішньоекономічний контракт, подання якого до митого оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких договорів від 15.11.2022 №15/11-UA;

додатки до контракту від 29.12.2023 №1, від 25.11.2024 №2, від 10.02.2025 №3, від 14.07.2025 №4, від 15.12.2025 №5, від 12.01.2026 №6;

рахунок-проформа від 22.05.2026 №РІ26052203;

комерційний інвойс від 25.05.2026 №LUKA26052503;

банківський платіжний документ (SWIFT) від 25.05.2026 №TF046012F0260525;

пакувальний лист від 25.05.2026 б/н;

CMR (автотранспортна накладна) від 25.05.2026 б/н;

сертифікат якості від 25.05.2026 №250526-3;

сертифікат походження від 25.05.2026 №LT22651651;

калькуляція транспортних витрат від 26.05.2026 б/н.

Митну вартість декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості за ціною договору.

Однак, за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, посадовою особою Житомирської митниці винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2026 №UA101020/2026/000038/2, яким вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом визначення митної вартості та видано картку відмови у митному оформленні від 30.05.2026 №UA101020/2026/000357.

Не погодившись із прийнятим Житомирською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Так, позивач у позові зазначає, що Житомирською митницею запитано додаткові документи, без наведення жодних обґрунтованих сумнівів у достовірності відомостей у поданих документах, в тому числі не наведено факт наявності розбіжностей у поданих документах, які б впливали на числове значення заявленої митної вартості, не вказано на наявність ознак підробки або фактів, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що суперечить вимогам ч.3 ст. 53 МК України.

Відповідачем було витребувано додаткові документи без зазначення будь-яких підстав такого витребування, що є порушенням вимог ч.ч.3, 4 ст. 53 МК України, оскільки витребувати додаткові документи Митниця може лише за умови наведення однієї з обґрунтованих підстав вважати, що надані Позивачем документи: містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

За системним аналізом ст.ст. 52, 53, 54, 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 23.10.2021 (справа № 815/4821/16), від 02.10.2025 (справа № 140/12559/23).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В той же час у запиті про надання додаткових документів від 29.05.2026 за спірною ЕМД митним органом, всупереч наведеним вимогам, не зазначено жодних конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, не наведено причин неможливості їх перевірки на підставі наданих документів.

Відповідачем направлено Позивачу повідомлення наступного змісту: «На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару №2 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів....

Вищевикладене свідчить, що основною підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості була наявність у Відповідача відомостей про митне оформлення інших товарів з вищим рівнем митної вартості, що не відповідає вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 53, ст. 55 МК України.

При цьому, до митного оформлення було заявлено лише товар №1.

Тому незрозуміло, який саме товар №2 Відповідач порівнював з відомостями про рівень митної вартості, мине оформлення яких вже здійснено.

... Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Згідно інформації, наведеної в калькуляції від 26.05.2026 вантаж коричневе м`ясо лосося тримінг переміщувався автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Рига (Латвія) -м.Шауляй (Литва)-п/п Ягодин(Україна), що не кореспондується з наданою автотранспортною накладною CMR б/н від 18.02.2026 місце завантаження м.Шауляй (Литва). Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості...

Позивач у позові зазначає, що до митного оформлення було подано автотранспортну накладну CMR від 25.05.2026, а не від 18.02.2026, як про те вказує Відповідач.

Транспортування спірної партії товарів здійснювалось безпосередньо Позивачем. Транспортний засіб (Мерседес АХ7815MK/АХ2318XF) прибув до м. Виру (Естонія) після виконання попереднього рейсу. Початок виконання замовлення на доставку оцінюваної партії товару зафіксовано саме з м. Виру, що підтверджено маршрутом у Калькуляції, підтвердженням є CMR A № 110811 від 13.05.2026р., тому розрахунок почато з м. Виру (Естонія), до м. Шауляй автомобіль їхав порожній, але витрати переміщення автомобілем також були враховані в силу вимог ч. 10 ст. 58 МК України, що передбачає включення всіх витрат на транспортування, понесених до пункту ввезення на митну територію України.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, описок) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару. (постанова Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 823/1696/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До того ж, включенню до митної вартості підлягають виключно витрати на транспортування, понесені до митного кордону України, тобто до п/п Ягодин, які складають 56 915,00 грн.

... До митного оформлення надано платіжний документ Swift від 22.05.2026 який містить посилання на інвойс, який стосується поставки іншої партії товару, а саме риби, тоді як до митного оформлення пред`явлено Свіже морожене коричневе м`ясо лосося тримінг. Враховуючи зазначене, дані документи, можуть не стосуватися оцінюваної партії товару. Таким чином платіжний документ Swift від 22.05.2026 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості, так як даний документ не можливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, адже містить посилання на інвойс, який до митного оформлення наданий не був, містить дані про товар м`ясо риби які б не можуть свідчити про те, що даний платіжний документ стосується оцінюваного товару.

Всупереч наведеному, банківський платіжний документ (SWIFT) від 25.05.2026 №TF046012F0260525 містить посилання на спірний контракт та рахунок-проформу від 22.05.2026 №РІ26052203, де чітко визначено спірний товар - Свіжеморожене коричневе м`ясо лосося тримінг.

Графа «призначення платежу» у банківських документах має обмеження щодо числа знаків, що можуть бути там зазначені, саме тому у цій графі зазначено загальну назву товару риба, але наведено конкретизоване посилання на рахунок-проформу від 22.05.2026 №РІ26052203, що стосується саме спірної партії товар.

Спірним контрактом не передбачено поставок іншої риби, аніж спірний товар.

Відповідач вказує, що рахунок від 22.05.2026 №РІ26052203 не надано до митного оформлення, в той час як відомості про його надання підтверджуються як графою 44 спірної ЕМД, так і графою 18 оскаржуваного рішення про коригування, так і карткою відмови.

Наявність ідентичних даних у Проформі та остаточному Інвойсі підтверджує стабільність ціни та відсутність фінансових маніпуляцій.

Згідно з практикою Верховного Суду України (справа №815/2311/17), наявність банківського платіжного документа є первинним доказом вартості, який митниця не може ігнорувати за відсутності доведених фактів підробки. Інвойс № LUKA26052503 та попередня Проформа-інвойс містять ідентичні дані щодо опису товару, ваги (20 300 кг) та ціни (1,18 EUR/кг). Це свідчить про незмінність умов зовнішньоекономічної угоди.

Відповідно до ст. 54 МКУ, за відсутності розбіжностей у цих документах, митний орган не має законних підстав для відмови у визнанні Методу 1.

... Згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у документі під кодом 0380 № LUKA26052503 від 25.05.2026, можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу.

Документ під кодом 0380 № LUKA26052503 від 25.05.2026 навіть без перекладу за числовими показниками збігається із наданою до митного оформлення декларацією та документами, тобто повністю та однозначно ідентифікується зі спірним товаром та містить відомості тотожні, наданим до митного оформлення документам. Вищевикладене свідчить про формальність вимог митниці.

Крім того, переклад будь-яких документів Відповідач може вимагати виключно у тому випадку, коли вони складені іншою мовою, аніж мовою митних союзів, членом яких є Україна чи іншою мовою міжнародного спілкування.

Як рахунок-фактура №LUKA26052503 від 25.05.2026, так і проформа-рахунок №PI2605203 від 22.05.2026 складені, в т.ч. англійською мовою, яка одночасно є і мовою міжнародного спілкування, і офіційною мовою Всесвітньої Митної Організації, членом якої Україна є з 1992 року, а тому вимоги Відповідача є необґрунтованими.

... Враховуючи наведене вище, керуючись ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації (для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товару);

2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

Відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.»

До митного оформлення надано зовнішньоекономічний контракт №15/11-UA від 15.11.2022, умовами якого не передбачено надання жодних договорів із третіми особами чи здійснення платежів на користь третіх осіб, як і не встановлено жодного обмеження, умов чи застережень щодо продажу товарів чи ціни, не передбачено надання частини виручки продавцю прямо чи опосередковано, а також не встановлено жодних обставин пов`язаності між продавцем та покупцем, тобто документально підтверджено відсутність всіх перелічених обставин ще на етапі подання митної декларації, а відтак витребування як договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, так і рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) є абсолютно безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить поданим до митного оформлення документам.

Що стосується виписки з бухгалтерської документації для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товару, то слід звернути увагу, що Відповідачем витребувано документ, який завідомо для митниці не існує в єдиному бухгалтерському документі.

Транспортування спірного товару здійснювалось Позивачем власними силами, що підтверджується відомостями наданої до митного оформлення CMR (автотранспортна накладна) від 26.05.2026 б/н.

Відповідно витрати на транспортування складаються зі складових: витрати на пальне, заробітна плата, витрати на відрядження, амортизація та інші витрати, які за визначенням обліковуються за різними статтями витрат, а тому надання єдиної виписки з виокремленням виключно витрат щодо транспортування спірної партії правилами ведення бухгалтерського обліку не передбачено, а отже є неможливим.

Натомість, відповідно до вимог Правила заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну від 24.05.2012 р. № 599 (далі Правила 599) для підтвердження витрат на транспортування у випадку перевезення власним транспортом, може надаватися калькуляція транспортних витрат, що і було виконано Позивачем.

Натомість, відповідно до вимог ст.ст. 49, 58 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною четвертою статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, законодавцем чітко встановлено, що для цілей митного оформлення рівнозначними є як вартість, що фактично сплачена, так і вартість, що підлягає сплаті, а тому наданої до митного оформлення калькуляції транспортних витрат цілком достатньо для підтвердження витрат на транспортування спірної партії товарів до митного кордону України.

На повідомлення Житомирської митниці від 29.05.2026 та від 30.05.2026 декларантом Позивача було надано відповіді від 29.05.2026 та від 30.05.2026, якими надано додатково:

1. Лист пояснення по Swift, ІСХ № 29/05/2026 від 29.05.2026

2. CMR по якій вантаж доставлений в Виру(Voru)

3. Експортна декларація країни продавця з перекладом

4.Переклад інвойса № LUKA26052503 від 25.05.2026, Проформа інвойс № PI26052203 від 22.05.2026.

Додатково декларантом зазначено, що «Cтаттею 264 Митного кодексу України, декларування здійснюється в електронній формі. Усі документи, що подаються до митного оформлення в електронному вигляді, засвідчуються електронним цифровим підписом (ЕЦП / КЕП) декларанта або уповноваженої особи. Накладання електронного підпису на пакет документів підтверджує юридичну силу, автентичність та вірність усіх наданих файлів (включаючи тексти перекладів). Вимога митниці щодо наявності фізичних «мокрих» печаток та ручних підписів на електронних документах суперечить засадам електронного документообігу та нормам ст. 264 МКУ. Митним органом запропоновано визначити митну вартість за резервним методом на основі порівняння з МД № 25UA101020024399U3 від 21.07.2025 року. Декларація, на яку посилається інспектор, оформлена майже рік тому (у липні 2025 року). Динаміка ринку: Світові ціни на продукти рибного промислу, зокрема на свіжеморожене м`ясо лосося (тримінг), мають високу сезонність та постійно змінюються під впливом ринкових факторів, обсягів вилову, вартості кормів та логістики. Цінові показники річної давнини не можуть відображати об`єктивну ринкову вартість товару станом на травень 2026 року. На всі інші питання було надано пояснення у відповіді на попереднє повідомлення митниці. Додатково надається переклад експортної декларації країни відправлення Надано повний, вичерпний та юридично підтверджений пакет документів, який дає можливість чітко та однозначно визначити митну вартість за основним методом за ціною договору (ст. 58 МКУ). Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати рішення про застосування резервного методу та здійснити митне оформлення товару за заявленою декларантом митною вартістю. Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що заявлена митна вартість товару є достовірною та підтверджена всіма документами, що додаються до митної декларації. Необхідні документи, що стосуються умов договору та транспортування, надані.

Вищевикладене доводить, що Позивачем подано всі обов`язкові документи для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору. У запиті відсутні зауваження, які стосувалися розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Перелік витребуваних документів наведено без обґрунтування, які саме показники митної вартості чи її складові вони мають підтвердити, що свідчить про формальність дій та вимог митниці.

На думку позивача, Житомирською митницею порушено вимоги ч. 2 ст. 55, Правил №598 в частині обґрунтування підстав винесення оскаржуваних рішень.

Керуючись вимогами ч.2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Відповідно до Правил 598, які визначають обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Незважаючи на це, Житомирською митницею винесено рішення про коригування митної вартості від 30.05.2026, графа 33 яких не враховує змісту наданих Позивачем документів та вимог чинного законодавства України.

Підстави для прийняття рішення взагалі не стосуються розрахунку митної вартості, методів визначення чи числових складових заявленої митної вартості, було проігноровано додатково подані документи. Так, Житомирською митницею зазначено наступні підстави для коригування: Митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару №2 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Перш за все, варто звернути увагу, що за спірною ЕМД декларувався виключно товар №1, що свідчить про те, що Відповідач здійснював порівняння не рівня митної вартості спірного товару, а рівня митної вартості невідомого товару №2.

До того ж, вищевказане свідчить, що основною підставою для коригування митної вартості стало те, що Відповідач необґрунтовано надав перевагу відомостям про рівень митної вартості схожих за описом товарів в ЄАІС Держмитслужби, що за чинним законодавством України не є підставою для коригування митної вартості та не передбачене ст. 55 МК України.

В ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (в т.ч. інформація з мережі Інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред`явленому до митного оформлення, за ціною, вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред`явленого до митного оформлення та не може мати наслідком відмову в оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав до більш детального аналізу комерційних умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари.

Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі №200/4962/20-а.

«Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією №UA112100/2019/000229 спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, суди попередніх інстанцій обґрунтовано оцінили як такий, що не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками».

До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19.

Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно інформації, наведеної в калькуляції від 26.05.2026 вантаж коричневе м`ясо лосося тримінг переміщувався автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Рига (Латвія)-м.Шауляй (Литва)-п/п Ягодин(Україна), що не кореспондується з наданою автотранспортною накладною CMR б/н від 25.05.2026 місце завантаження м.Шауляй (Литва). Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Транспортування спірної партії товарів здійснювалось безпосередньо Позивачем. Транспортний засіб (Мерседес АХ7815MK/АХ2318XF) прибув до м. Виру (Естонія) після виконання попереднього рейсу. Початок виконання замовлення на доставку оцінюваної партії товару зафіксовано саме з м. Виру, що підтверджено маршрутом у Калькуляції, підтвердженням є CMR A № 110811 від 13.05.2026р., тому розрахунок почато з м. Виру (Естонія), до м. Шауляй автомобіль їхав порожній, але витрати переміщення автомобілем також були враховані в силу вимог ч. 10 ст. 58 МК України, що передбачає включення всіх витрат на транспортування, понесених до пункту ввезення на митну територію України.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, описок) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару. (постанова Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 823/1696/17).

До того ж, включенню до митної вартості підлягають виключно витрати на транспортування, понесені до митного кордону України, тобто до п/п Ягодин, які складають 56 915,00 грн.

Вищевказані пояснення було надано декларантом Позивача у відповіді на повідомлення від 29.05.2026.

До митного оформлення надано платіжний документ Swift від 25.05.2026 який містить посилання на інвойс №PI2605203 від 22.05.2026, який стосується поставки іншої партії товару, а саме риби, тоді як до митного оформлення пред`явлено Свіже морожене коричневе м`ясо лосося тримінг. Враховуючи зазначене, дані документи, можуть не стосуватися оцінюваної партії товару.

Таким чином платіжний документ Swift від 25.05.2026 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості, так як даний документ не можливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, адже містить посилання на інвойс, який до митного оформлення наданий не був, містить дані про товар м`ясо риби які б не можуть свідчити про те, що даний платіжний документ стосується оцінюваного товару.

Всупереч наведеному, банківський платіжний документ (SWIFT) від 25.05.2026 №TF046012F0260525 містить посилання на спірний контракт та рахунок-проформу від 22.05.2026 №РІ26052203, де чітко визначено спірний товар - Свіжеморожене коричневе м`ясо лосося тримінг.

Графа «призначення платежу» у банківських документах має обмеження щодо числа знаків, що можуть бути там зазначені, саме тому у цій графі зазначено загальну назву товару риба, але наведено конкретизоване посилання на рахунок-проформу від 22.05.2026 №РІ26052203, що стосується саме спірної партії товар.

За умовами п. 2.2 Контракту у редакції додатку №1 від 29.12.2023, продавець поставляє товар лише у кількості 1-ї машини (1-ї партії) у місяць на умовах 100% передоплати (п.п. 6, 7 Контракту), що виключає як поставку, так і оплату будь-яких інших партій товару за спірним Контрактом у травні 2026 року.

Відповідач вказує, що рахунок від 22.05.2026 №РІ26052203 не надано до митного оформлення, в той час як відомості про його надання підтверджуються як графою 44 спірної ЕМД, так і графою 18 оскаржуваного рішення про коригування, так і карткою відмови.

Наявність ідентичних даних у Проформі та остаточному Інвойсі підтверджує стабільність ціни та відсутність фінансових маніпуляцій. Згідно з практикою Верховного Суду України (справа №815/2311/17), наявність банківського платіжного документа є первинним доказом вартості, який митниця не може ігнорувати за відсутності доведених фактів підробки. Інвойс № LUKA26052503 та попередня Проформа-інвойс містять ідентичні дані щодо опису товару, ваги (20 300 кг) та ціни (1,18 EUR/кг). Це свідчить про незмінність умов зовнішньоекономічної угоди.

Відповідно до ст. 54 МКУ, за відсутності розбіжностей у цих документах, митний орган не має законних підстав для відмови у визнанні Методу 1.

Згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у документі під кодом 0380 № LUKA26052503 від 25.05.2026, можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу. Додатково надані до митного оформлення переклади рахунку-фактури № LUKA26052503 від 25.05.2026 та проформи-рахунку № PI2605203 від 22.05.2026 не можуть бути використані митним органом для перевірки числових значень заявленої митної вартості товару, так, як вони повинні бути засвідчені шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад.

Перш за все, варто звернути увагу, що Відповідач визнає, що до митного оформлення надано переклади рахунку-фактури № LUKA26052503 від 25.05.2026 та проформи-рахунку № PI2605203 від 22.05.2026, однак відмовляється їх приймати до уваги через відсутність письмових відміток.

Натомість, у своїх поясненнях від 30.05.2026 декларант Позивача звернув увагу, що декларування здійснюється у електронному вигляді та всі документи засвідчуються електронним підписом, а тому вимога про здійснення будь-яких письмових відміток є необґрунтованою.

Крім того, переклад будь-яких документів Відповідач може вимагати виключно у тому випадку, коли вони складені іншою мовою, аніж мовою митних союзів, членом яких є Україна чи іншою мовою міжнародного спілкування.

Як рахунок-фактура №LUKA26052503 від 25.05.2026, так і проформа-рахунок №PI2605203 від 22.05.2026 складені, в т.ч. англійською мовою, яка одночасно є і мовою міжнародного спілкування, і офіційною мовою Всесвітньої Митної Організації, членом якої Україна є з 1992 року, а тому вимоги Відповідача є необґрунтованими.

Додаткова надана до митного оформлення копія декларації країни відправлення від 25.06.2026 № 26LTSR100001E681B4, не може бути використана митним органом для перевірки числових значень заявленої митної вартості товару тому, що не надано перекладу на українську мову даного документу. Також декларація країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення.

Митна декларація країни-відправлення від 25.05.2026 № 26LTSR100001E681B4 навіть без перекладу за числовими показниками збігається із наданими до митного оформлення документами, а саме містить посилання на інвойс від 25.05.2026 №LUKA26052503, містить дані відправника та отримувача (Позивача), державний номерний знак авто, яким переміщувався спірний товар, його вагу та інвойсну вартість, умови поставки, тобто повністю та однозначно ідентифікується зі спірним товаром та містить відомості тотожні, наданим до митного оформлення документам.

Крім того, разом з відповіддю від 30.05.2026 декларантом Позивача надано переклад цієї декларації.

Листом Європейської Комісії до Держмитслужби щодо експортних декларацій країни відправлення ще від 27 березня 2008 TAXUD.B.5/JZ/sk D(2008) 17044 було вказано, що тільки електронна митна декларація буде дозволена для експорту з ЄС до третіх країн, разом з тим декларації в паперовому форматі зникнуть, що виключає наявність будь-яких відміток.

Цим же листом Європейська Комісія висловила, що вважаємо вимогу надати фізичну копію експортної декларації при імпорті несумісною з міжнародними комерційними стандартами та сучасною митною практикою. Експортна декларація не є "власністю" імпортера, але належить експортерові та митним органами країни експорту. В більшості випадків імпортер не має доступу до експортної декларації, експортна процедура вже підтверджена митному органу призначення та повернена експортерові.

Відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації. Ці документи містять достатню інформацію, наприклад країна відправлення/призначення, вартість, тощо.

Безпосередньо Європейська Комісія закликала Держмитслужбу забезпечити, щоб митні органи України утримувалися від такої практики запиту експортних декларацій від імпортерів.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Як зазначає позивач у позові, Житомирською митницею порушено вимоги ч. 2 ст. 55, ч. 6 та ч.8 ст. 57, ст. 64 МК України та Правил заповнення Рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 в частині застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості від 30.05.2026 не містять обов`язкових складових, встановлених п.п. 2-4 ч. 2 ст. 55 МК України та Правилами заповнення Рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 в частині застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 55 МК України, рішення про коригування митної вартості повинно містити вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містить цих обов`язкових складових.

Згідно з пунктом 2.1 розділу II Правил 598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, серед іншого, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Переходячи до застосування одразу другорядного методу 2 ґ (резервний), митницею не наведено переконливих аргументів відсутності митних оформлення аналогічних/подібних товарів за ціною договору. Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом 2 г (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.

Крім того, Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено жодного додаткового документу, який має подати Позивач для визнання заявленої митної вартості, що є порушенням ч.2 ст. 55 МК України, в той час як зазначені документи вже подано або їх подання не передбачено чинним законодавством України.

До того ж, варто зазначити, що Відповідачем у якості джерела інформації використано митну декларацію МД № 25UA101020024399U3 від 21.07.2025 товар: Інше м`ясо риб морожене, прісноводної риби. Свіжеморожене коричневе м`ясо лосося тримінг (зріз зі шкіри) - 20311,00 кг (лат. назва Salmo Salar- лосось атлантичний, прісноводний) Аквакультура. Без шкіри, харчові добавки відсутні, теплова кулінарна обробка не застосовувалась. Без ГМО. 1,565 Євро за кілограм.

Тобто, Відповідач для порівняння взяв товар, вартість якого формувалась станом на липень 2025, в той час як на спірний товар травень 2026. Вищевказане має визначальний вплив на митну вартість, оскільки ринкові ціни є динамічними та за 10 місяців суттєво змінилися.

Крім того, не зазначено жодних відомостей про конкретні умови поставки, маршрут транспортування, чи здійснена поставка за прямим/непрямим контрактом, не здійснено жодного коригування на вказані відмінності, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 55 МК України та Правил 598.

У повідомленні від 25.02.2026 декларант Позивача зазначив незгоду з таким порівнянням, оскільки в наведеному прикладі були застосовані інші комерційні умови продажу.

Водночас, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідна правова позиція неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах від 07 грудня 2023 року у справі № 380/23618/21, від 15 серпня 2023 року у справі №810/2875/16, від 20 липня 2023 року у справі №640/22572/20.

Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З метою з`ясування відомостей, які не наведені Відповідачем у графі 33 оскаржуваного рішення, однак встановлення та надання оцінки яким є складовою законного та обґрунтованого рішення суду, Позивачем через свого представника подано адвокатський запит, відповідно до якого просили надати знеособлені відомості про товар, взятий для порівняння, а саме:

- повних та конкретизованих характеристик взятого для порівняння товару(ів) (включаючи торгівельну назву, категорію, артикул, найменування виробника, патрана чи ні, з обробкою чи ні, консервована чи ні, наявність додаткових компонентів (якщо так якими саме), дата виготовлення, тип пакування);

- відомості про найменування країни виробництва та країни відправлення, торгівельної марки, виробника взятого для порівняння товару (ів);

- метод визначення митної вартості взятого для порівняння товару (ів);

- умови поставки (з указанням населеного пункту та країни) та обсяг партії (у основних та додаткових одиницях виміру) взятого для порівняння товару (ів);

- чи здійснювалась поставка взятого для порівняння товару(ів) за прямим чи опосередкованих контрактом;

- маршрут транспортування та вид транспорту якими здійснено перевезення товару(ів);

- чи здійснювалось митне оформлення товару, взятого для порівняння, за митною вартістю самостійно заявленою чи за скоригованою митницею, відомості про оскарження коригування.

У своїй відповіді від 09.06.2026 Житомирська митниця не надала доказів відсутності інших митних оформлень ідентичного чи подібного товару, що спростовує доводи про неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Натомість вказала, що здійснювала порівняння із товаром, що поставлявся Позивачем 21.07.2025 за зовсім іншим інвойсом з іншою ціною. При цьому, декларантом Позивача у своїй категоричній незгоді з таким порівнянням у відповіді від 30.05.2026 вже зазначалось, що декларація, на яку посилається інспектор, оформлена майже рік тому (у липні 2025 року). Динаміка ринку: Світові ціни на продукти рибного промислу, зокрема на свіжеморожене м`ясо лосося (тримінг), мають високу сезонність та постійно змінюються під впливом ринкових факторів, обсягів вилову, вартості кормів та логістики. Цінові показники річної давнини не можуть відображати об`єктивну ринкову вартість товару станом на травень 2026 року.

При цьому, за вимогами ст. 50-64 МК України, порівняння здійснюється із товарами, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідач порівнює з ЕМД від 21.07.2025, в той час як Позивачем вже здійснено митне оформлення ідентичного до спірного товару у січні та лютому 2026 року (є предметом справи №20/13922/26), тобто у періоди, які є більш наближеними до спірного. Відповідачем не пояснено, чому митна вартість цих товарів не могла бути взята для порівняння.

Крім того, Відповідачем, вимогам ч. 2 ст. 55 МК України та Правил 598, не зазначено жодних відомостей про конкретні умови поставки, маршрут транспортування, чи здійснена поставка за прямим/непрямим контрактом, не здійснено жодного коригування на вказані відмінності.

У повідомленні від 30.05.2026 декларант Позивача вже зазначив незгоду з таким порівнянням, оскільки в наведеному прикладі були застосовані інші комерційні умови продажу.

Також слід звернути увагу і на положення ст.318 Митного кодексу України, згідно з якими, митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Дана норма МК України також відповідає і стандартним правилам, встановленим п.п.3.16,6.2 «Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, цей принцип узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Таким чином, саме на основі системного аналізу норм ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ч.ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою презюмується правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше. В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про коригування митної вартості та відмову у митному оформленні товару); відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Отже, тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Митний орган, в даному випадку, не навів та не надав беззаперечних доказів того, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, в зв`язку із чим, усі оскаржувані рішення про коригування митної вартості, якими було безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, як і картки відмови, підлягають скасуванню, оскільки надані декларантом в момент митного оформлення товару документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

З приписів наведених норм права слідує, що положення частини сьомої - десятої статті 55 МК України регламентовано дії декларанта з метою випуску товару у вільний обіг у випадку, якщо останній не згоден з рішенням митниці про коригування заявленої митної вартості товарів та має намір подати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Так, у випадку визнання митним органом заявленої митної вартості в результаті розгляду додатково поданих декларантом документів та самостійного скасування рішення про коригування заявленої митної вартості, законодавець надає декларанту право на спрощений порядок повернення митним органом гарантійної суми, яка дорівнює різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (розділ Х МК України).

У випадку ж, якщо декларант не згоден із рішенням про коригування митної вартості, проте, не має наміру надавати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості (як позивач у даній справі), подання з метою випуску товару у вільний обіг нової митної декларації із зазначенням митної вартості товару у відкоригованому митним органом розмірі не суперечить приписам частини сьомої статті 55 МК України (враховуючи, що митні платежі в такому випадку сплачуються у розмірі згідно з відкоригованою митною вартістю) та в жодному разі саме по собі не може свідчити про згоду декларанта із скоригованою митним органом митною вартістю. З огляду на те, що частиною восьмою статті 55 МК України встановлено право, а не обов`язок декларанта на підтвердження заявленої митної вартості в позасудовому порядку, відмова декларанта від такого права та подання нової митної декларації зі сплатою митних платежів у встановленому митним органом розмірі без оформлення відповідної фінансової гарантії не може слугувати підставою для позбавлення його права на судове оскарження рішення про коригування митної вартості та є порушенням його права на справедливий суд, гарантованого, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Верховний Суд України у справах №21-160а15, №21-201а14, не ставлячи право позивача на судове оскарження рішення митного органу у залежність від способу сплати ним різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (подання нової митної декларації зі сплатою митних платежів у встановленому митним органом розмірі або оформлення відповідної фінансової гарантії відповідно до розділу X МК України), також зазначав, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань: перевірки достовірності документів, що підтверджують країну походження товару, який переміщується на митну територію України; визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб`єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Таким чином, право декларанта на оскарження рішень, дій чи бездіяльності митного органу не поставлено законодавцем у залежність від того, яким чином декларант скористався правом на випуск товару у вільний обіг: шляхом сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, або шляхом сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та наданням гарантій у розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МК України.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом при ухваленні постанов від 15 квітня 2020 року у справі №1.380.2019.000468, від 27 квітня 2020 року у справі №140/804/19, від 2 лютого 2021 року у справі №520/4501/19, від 1 квітня 2021 року у справі №520/11303/19, від 27 травня 2021 року у справі №500/2632/19, від 22 жовтня 2021 року у справі №440/2969/19.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відсутність належних обґрунтувань Відповідача, що документи, подані Позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішень цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Тобто, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

В свою чергу, всі відомості щодо митної вартості задекларованого товару Позивачем документально підтверджено, визначені кількісно і достовірно з наявністю всіх складових митної вартості, а тому підстави для застосування другорядних методів відсутні.

Таким чином, Відповідачем безпідставно застосовано до Позивача другорядний метод визначення митної вартості товару (шостий), замість першого методу, що свідчить про грубе порушення послідовності та є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, рішення про коригування митної вартості товарів 30.05.2026 №UA101020/2026/000038/2, прийняте Житомирською митницею, є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 901, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 32674729) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, буд. 25, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.05.2026 №UA101020/2026/000038/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (ЄДРПОУ 32674729) сплачену суму судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (ЄДРПОУ 44005610).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов