Рішення № 139523227, 07.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2427/26

Провадження №: 2/332/2812/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді Марченко Н.В., за участі секретаря судового засідання Волкова Д.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Левицької Юлії Василівни до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Левицької Ю.В. звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з 13.05.2006 року перебував у трудових відносинах з ПАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». Позивач працював на підприємстві з 13.05.2006 року по 15.01.2026 року. Звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. ОСОБА_1 працював на ПАТ «Запоріжсталь» на посаді сталевар мартенівської печі. Згідно медичного висновку лікарської - експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11.03.2026 року № 7/27 ОСОБА_1 , працюючи на підприємстві отримав професійне захворювання, яке встановлене вперше. Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) встановлено наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) у Позивача, а саме: під час роботи на підприємстві зі шкідливими умовами праці ОСОБА_1 набув наступні хвороби: хронічне обструктивне захворювання легень,GOLD 3, перебіг середньої важкості, гр.. Е, фаза затихаючого загострення, помірно больовий, м`язові тонічні синдроми, дифузний пневмосклероз, емфізема легень, ЛН III ст. (друга) (J 44.8) та інші. Медичною установою було складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3. Дане повідомлення було направлено на адресу відповідача та третьої особи для подальшого створення комісії та проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у позивача, згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337, яка створюється протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення за формою П-3. Відповідач отримав повідомлення за формою П-3 17.03.2026 року, реєстраційний номер 2005050. Проте, станом на час звернення позивача до суду комісія з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 створена не була з причин не надання відповідачем до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії. Адвокат Левицька Ю.В. двічі зверталася на адресу Відповідача з адвокатськими запитами (26.03.2026 року та 08.04.2026 року). Електронне листування є невід`ємною частиною сучасної цифрової комунікації, забезпечуючи швидку взаємодію у діловому та особистому житті. Документи були підписані Електронним підписом (ЕЦП/КЕП) Запити направлялися електронною поштою на офіційну адресу підприємства - office@zaporizhstal.com. (докази надаються). В адвокатському зверненні адвокат просила надати територіальному органові Держпрацi письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу кoмicii з розслідування», повідомити номер та дату листа до Держпрацi, прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника, якого пропонується включити до складу кoмicii з розслідування. Станом на день звернення до суду, Адвокатські запити залишені без реагування. Відповідь не на жодний запит не надана. Позивач вважає, що в даному випадку Відповідач діє недобросовісно, та порушує вимоги закону. З 17.03.2026 року по квітень 2026 року Відповідачем не здійснено жодного кроку для направлення до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії.

На підставі викладеного, просить суд визнати бездіяльність ПАТ «Запоріжсталь» щодо ненадання Південно-Східному міжрегіональному управлінню Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, неправомірною. Зобов`язати ПАТ «Запоріжсталь» надати до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у Позивача , та після створення комісії виконати пункти 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 р. та стягнути моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. та судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду.

01.05.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимога визнання неправомірною бездіяльності Відповідача щодо ненадання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника, якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання Позивача, а також вимога зобов`язання Відповідача надати цю інформацію є безпідставними, оскільки ненадання або несвоєчасне надання Відповідачем Третій особі інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника, якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, не порушує права саме Позивача, так як із змісту норм абз. 1 п. 105 Порядку слідує, що створення комісії з розслідування хронічного професійного захворювання та подальше розслідування професійного захворювання повинні відбутися незалежно від того, чи виконано роботодавцем (своєчасно або несвоєчасно) свій обов`язок щодо надання органу Держпраці інформації про кандидатуру представника роботодавця для включення до складу комісії. Законодавством передбачено, що обов`язок щодо розслідування причин та умов професійного захворювання законодавством покладено саме на органи Держпраці. У тому випадку, якщо органи Держпраці будуть вважати, що роботодавцем вчиняються якісь перепони для реалізації органами Держпраці своїх повноважень та вчиняється протиправна бездіяльність, то у такому випадку самі органи Держпраці (а не особа, якій встановлено професійне захворювання) мають повноваження вимагати від роботодавця усунення такої бездіяльності та застосувати до нього визначені законом заходи реагування (в т.ч. припис). Протилежна позиція в тлумаченні норм законодавства буде призведе до висновку про те, що у випадку, якщо, наприклад, у роботодавця на час розслідування нещасного випадку всі працівники звільнилися, або юридична особа роботодавця деякий час не має керівника (в т.ч. з причин смерті останнього при тому, що новий керівник не призначений), то розслідування професійного захворювання не може відбутися.

Таким чином, право вимагати надання інформації про кандидатуру представника роботодавця до складу комісії з розслідування профзахворювання за законодавством є саме у органу Держпраці, а не у особи, якій встановлено професійне захворювання.

За змістом п. 113 та п. 117 Порядку метою процедури розслідування профзахворювання є визначення причин та умов, які призвели до професійного захворювання саме у того, роботодавця, у якого за висновками лікарсько-експертної комісії Спеціалізованого медичного закладу (але не комісії з розслідування) умови праці спричинили професійне захворювання та якому за рішенням цієї ЛЕК направлено повідомлення за формою П-3.

Тобто, в процесі такого розслідування не відбувається пошук та визначення саме того роботодавця потерпілої особи, умови праці якого призвели до профзахворювання. Напроти, в процесі такого розслідування встановлюються лише причини та умови виникнення профзахворювання, а також винні в профзахворюванні працівники саме у того роботодавця, вина якого в профзахворюванні вже раніше встановлена ЛЕК Спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (див. п. 99, 101, 105 Порядку).

Таким чином, самі по собі затримки у процедурі пошуку та розслідування саме причин та умов виникнення профзахворювання не впливають на права Позивача.

Вимога зобов`язання Відповідача виконати пункти 110, 111 Порядку після утворення комісії є передчасною та необґрунтованою, оскільки Відповідач ніколи не відмовлявся від їх виконання та не заперечував необхідність добровільного виконання вимог зазначених пунктів Порядку. З боку Відповідача відсутні факти протиправної бездіяльності та протиправних дій, які б (на думку Позивач) були допущені після утворення комісії

Вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки Відповідач саме відносно Позивача не допускав будь-яких протиправних дій та бездіяльності.

У разі, якщо суд за наслідками розгляду справи дійде до протилежного висновку, то у будь-якому випадку розмір стягуваної моральної шкоди підлягає зменшенню, так як він не відповідає засадам розумності та справедливості.

01.07.2026 від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу, в якій просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

28.07.2026 від представника Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надійшли пояснення третьої особи, в яких зазначено в яких зазначено, що 19.03.2026 за вх. №8313/ПС/1-26 було отримано повідомлення про хронічне професійне захворювання за формою П-3, затвердженої у встановленому порядку про встановлення позивачу діагнозу - 11.03.2026 №018/2. Міжрегіональним управлінням направлено відповідний лист до керівництва ПАТ «Запоріжсталь» щодо надання інформації про уповноважених представників підприємства для включення їх до складу комісії з розслідування причин виникнення Вашого хронічного професійного захворювання 25.03.2026 та 23.04.2026, станом до тепер відповідь до Міжрегіонального управління не надходила, члени комісії не надані.» «Відповідно до вимог Порядку №337 не передбачено можливості проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь) без участі представників роботодавця».

Позивач у судове засідання не з`явився. Від його представника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, просить позовну вимогу в частині стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 у період з 13.05.2006 року по 15.01.2026 року працював у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на посаді сталевар мартенівської печі. Звільнений з26 за власним бажанням, у звязку з виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 19-25).

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11.03.2026 №7/27, виданим Університетською клінікою Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, позивачу встановлені професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень,GOLD 3, перебіг середньої важкості, гр.. Е, фаза затихаючого загострення, помірно больовий, м`язові тонічні синдроми, дифузний пневмосклероз, емфізема легень, ЛН III ст. (друга) (J 44.8); Хронічна двобічна шийна С4-С8 та попереково-крижова L5-S1 радикулопатія в стадії загострення, помірний больовий, м`язово-тонічний синдром ( М45.1); Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху ІІІ ст. ( третя) за класифікацією Остапкович В.Є. та Пономарьової Н.І. ( Н90.3) ( а.с. 14).

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ( далі - Міжрегіональне управління) отримало 19.03.2026 ( вх.. №8313/ПС/1-26) повідомлення за формою П-3 про хронічне професійне захворювання ( отруєння), встановлене ОСОБА_1 . 11.03.2026 Університетською клінікою Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Міжрегіональним управлінням було направлено листи ПАТ «Запоріжсталь» від 25.03.2026 №ПС/3.1/5945-26 та від 23.04.2026 №ПС/3.1/8139-26 щодо надання представників підприємства для включення до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , проте відповіді на них до цього часу від ПАТ «Запоріжсталь» не надходило, члени комісії не надані, що підтверджується відповіддю Міжрегіонального управління на адвокатський запит від 23.04.2026.

Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок № 337), що визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п. 94 Порядку № 337, спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно з п. 101 Порядку № 337, спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Пунктом 105 Порядку № 337 встановлено, що після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Згідно з п. 107 Порядку № 337 розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування

Пунктом 110 Порядку № 337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Також, відповідно до п. 111 Порядку № 337 роботодавець повинен забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

При цьому, відповідно до п. 112 Порядку № 337 комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Таким чином, відповідно до п. 113 та 114 Порядку № 337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України.

В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п. 114 Порядку № 337).

Надалі, відповідно до п. 117 та 118 Порядку № 337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За приписами ст. 171 КЗпП, роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 173 КЗпП).

За приписами статей 15, 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач не виконав вимоги Порядку № 337 щодо надання інформації Південно-Східному міжрегіональному Управлінню державної служби з питань праці, що порушило цивільне право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відшкодування відповідної шкоди. Тому посилання представника відповідача щодо відсутності порушення прав позивача в даному випадку, а також про те, що, на думку представника відповідача строки розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) не сплинули, суд вважає безпідставними.

За наведених вище обставин суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги..

На підтвердження понесених позивачем витрат надані такі докази: копія ордера на надання правничої допомоги адвокатом Левицькою Ю.В. від 20.04.2026; договір про надання правничої допомоги від 18.04.2026; копія акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.06.2026; копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 01.07.2026.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 №10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Левицької Юлії Василівни до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» щодо ненадання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, неправомірною.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» виконати вимоги п.п. 105, 110 та 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року шляхом направлення до територіального органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) 00 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 07.09.2026.

Суддя Н.В. Марченко