Рішення № 139522839, 27.08.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/671/26 Провадження № 2/304/755/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в розмірі 30 074,10 грн.

Позов мотивовано тим, що 24 березня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту credos.com.ua укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1176-8034.

Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачці кредит у сумі 8 500,00 грн на строк 300 календарних днів, а відповідачка повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Датою повернення кредиту визначено 17 січня 2024 року, тривалість базового періоду становила 14 календарних днів, знижена процентна ставка 2,50 % за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка 3,00 % за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та інші документи, що є його складовими, підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора А4168.

На виконання договору 24 березня 2023 року позивач перерахував відповідачці 8 500,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 30 червня 2023 року сторони погодили надання відповідачці додаткових кредитних коштів у сумі 2 100,00 грн. Додаткову угоду підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора А8502, після чого 30 червня 2023 року позивач перерахував їй додатково 2 100,00 грн.

Отже, загальна сума наданих відповідачці кредитних коштів становила 10 600,00 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за договором, позивач зазначив, що станом на 06 березня 2026 року заборгованість за договором становила 70 923,51 грн, з яких: 10 087,50 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 60 836,01 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Водночас позивач повідомив про можливість застосування до відповідачки програми лояльності, відповідно до якої у разі погашення нею 30 074,10 грн заборгованості та відшкодування судового збору залишок заборгованості за процентами в сумі 40 849,41 грн підлягатиме списанню.

З огляду на наведене позивач просив стягнути з відповідачки не всю визначену ним заборгованість, а її частину в загальному розмірі 30 074,10 грн, з яких: 10 087,50 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 19 986,60 грн заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28 квітня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала відзив, у якому просила відмовити в задоволенні позову та визнати її зобов`язання за кредитним договором припиненими у зв`язку з повним виконанням.

Відповідачка посилалася на те, що отримала від позивача 8 500,00 грн, натомість сплатила на виконання договору 22 923,00 грн, тобто суму, яка значно перевищує розмір отриманого кредиту.

Також зазначала, що строк кредитування становив 14 календарних днів і закінчився 06 квітня 2023 року, тому після цієї дати позивач утратив право нараховувати передбачені договором проценти. На обґрунтування своїх доводів посилалася на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Крім того, відповідачка вважала, що позивач неправильно визначив черговість погашення заборгованості, оскільки зараховував здійснені нею платежі переважно на погашення процентів, а не основної суми кредиту. На її думку, встановлена договором процентна ставка є несправедливою та створює істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на шкоду споживачу.

На підтвердження проведених платежів відповідачка надала розрахунок і зображення операцій з банківського застосунку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, просила розглянути справу за її відсутності з урахуванням викладених у відзиві заперечень.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи заяви учасників справи, суд розглянув справу за їх відсутності на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, зокрема електронній, формі. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні договору.

Частинами третьою та шостою статті 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття іншою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може надаватися, зокрема, шляхом підписання електронного повідомлення або вчинення дій, які в інформаційній системі вважаються прийняттям такої пропозиції.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Матеріалами справи підтверджено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1176-8034 від 24 березня 2023 року підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора А4168.

Відповідачка не заперечувала факту укладення цього договору та отримання 8 500,00 грн кредитних коштів. Відомостей про те, що одноразовий ідентифікатор їй не надсилався, договір підписано іншою особою або кошти отримала інша особа, матеріали справи не містять.

Додаткову угоду № 1 від 30 червня 2023 року підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором А8502. Надання на підставі цієї угоди додаткових кредитних коштів у сумі 2 100,00 грн підтверджується квитанцією платіжної системи LiqPay від 30 червня 2023 року про перерахування коштів на банківську картку, зазначену відповідачкою під час укладення договору.

Отже, доводи відповідачки про отримання нею лише 8 500,00 грн спростовуються додатковою угодою та документами про фактичне перерахування їй ще 2 100,00 грн. Загальний розмір отриманого відповідачкою кредиту становив 10 600,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо в зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.8 кредитного договору прямо встановлено, що строк кредитування становить 300 календарних днів, а датою повернення кредиту є 17 січня 2024 року.

Натомість передбачений договором базовий період тривалістю 14 календарних днів є проміжком часу в межах загального строку кредитування, в останній день якого у позичальника виникає обов`язок зі сплати нарахованих процентів. Закінчення першого базового періоду не означало закінчення строку кредитування або припинення дії договору.

Тому доводи відповідачки про те, що строк кредитування закінчився 06 квітня 2023 року, ґрунтуються на помилковому ототожненні базового періоду зі строком кредитування та суперечать прямому змісту договору.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Зазначений правовий висновок не спростовує вимог позивача в цій справі, оскільки строк кредитування за договором № 1176-8034 закінчився 17 січня 2024 року, а з наданого позивачем розрахунку вбачається, що договірні проценти нараховано лише до цієї дати включно. Починаючи з 18 січня 2024 року в розрахунку застосовано ставку 0,00 %, а розмір заборгованості за процентами надалі не збільшувався.

Судом також перевірено доводи відповідачки щодо здійснених нею платежів та черговості їх зарахування.

Із розрахунку позивача та історії платежів в особистому кабінеті відповідачки вбачається, що на виконання договору нею здійснено такі платежі:

05 квітня 2023 року 2 975,00 грн;

20 квітня 2023 року 3 107,85 грн;

04 травня 2023 року 2 900,66 грн;

19 травня 2023 року 3 149,29 грн;

02 червня 2023 року 2 900,66 грн;

22 червня 2023 року 4 392,44 грн;

19 липня 2023 року 1 000,00 грн;

26 липня 2023 року 1 000,00 грн;

17 листопада 2023 року 400,00 грн;

18 грудня 2023 року 400,00 грн;

15 січня 2024 року 400,00 грн;

01 лютого 2024 року 300,00 грн.

Загальна сума цих платежів становить 22 925,90 грн.

Надані відповідачкою зображення операцій із банківського застосунку відповідають платежам, відображеним у розрахунку позивача, та не підтверджують здійснення інших платежів, які не були ним враховані.

При цьому під час здійснення платежів 19 та 26 липня 2023 року з рахунку відповідачки було списано по 1 005,00 грн, з яких по 1 000,00 грн перераховано на погашення кредиту, а по 5,00 грн становила банківська комісія. Банківська комісія не є платежем на користь кредитодавця і не погашає заборгованість за кредитним договором.

Зазначена відповідачкою у відзиві сума платежів 22 923,00 грн не відповідає арифметичній сумі фактично здійснених та врахованих позивачем платежів, яка становить 22 925,90 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі така сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Зміст цієї норми не передбачає обов`язкового першочергового погашення основної суми кредиту перед процентами, оскільки сума кредиту та проценти в межах відповідної черги визначені законодавцем разом.

До настання кінцевої дати повернення кредиту відповідачка мала обов`язок сплачувати проценти в останній день кожного базового періоду. Розміри здійснених нею платежів переважно відповідали сумам нарахованих на відповідні дати процентів. Позивач не зараховував платежі на погашення штрафів, пені чи комісій, таких платежів у розрахунку не нараховано.

З поданого позивачем детального розрахунку вбачається, що за весь період кредитування нараховано 83 249,41 грн процентів. Із загальної суми здійснених відповідачкою платежів 22 413,40 грн зараховано на погашення процентів, а 512,50 грн на погашення основної суми кредиту.

Отже, після врахування всіх платежів залишок основної суми кредиту становить:

10 600,00 грн 512,50 грн = 10 087,50 грн.

Залишок нарахованих і не сплачених процентів становить:

83 249,41 грн 22 413,40 грн = 60 836,01 грн.

Таким чином, підсумкові показники розрахунку позивача є взаємопов`язаними, арифметично узгодженими та враховують усі підтверджені матеріалами справи платежі відповідачки.

Доказів здійснення інших платежів, неправильного відображення їх дат або сум, а також власного розрахунку заборгованості, який спростовував би розрахунок позивача, відповідачка не надала.

Сам по собі факт сплати відповідачкою суми, яка перевищує первісно отримані 8 500,00 грн, не свідчить про повне виконання зобов`язання, оскільки вона отримала загалом 10 600,00 грн кредитних коштів та відповідно до договору зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним.

Щодо застосування Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» суд зазначає таке.

Закон № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року та запровадив законодавче обмеження максимального розміру денної процентної ставки.

Водночас відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-IX дія відповідних змін поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання ним чинності.

Договір № 1176-8034 укладено 24 березня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом № 3498-IX. Строк кредитування був первісно встановлений до 17 січня 2024 року і після 24 грудня 2023 року не продовжувався.

Додаткову угоду про надання 2 100,00 грн укладено 30 червня 2023 року, також до набрання чинності Законом № 3498-IX, і нею кінцева дата кредитування не змінювалася.

Отже, передбачене Законом № 3498-IX обмеження максимальної денної процентної ставки до спірного договору не застосовується.

Щодо посилань відповідачки на несправедливість умов кредитного договору суд виходить із такого.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час укладення договору, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Для визнання умови договору несправедливою необхідна наявність у сукупності порушення принципу добросовісності, істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін і завдання шкоди споживачу.

У договорі та паспорті споживчого кредиту чітко визначено суму кредиту, строк кредитування, розмір зниженої і стандартної процентних ставок, порядок їх застосування, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Вказані документи підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора. Вона отримала кредитні кошти, згодом підписала додаткову угоду про збільшення їх розміру та протягом тривалого часу здійснювала платежі відповідно до передбаченого договором порядку.

Наведені у відзиві загальні посилання на значний розмір процентів самі по собі не доводять наявності всіх необхідних ознак несправедливості договірної умови.

Крім того, обмеження, передбачені статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, стосувалися пені та інших платежів, які є наслідком порушення споживачем зобов`язань.

Натомість проценти, заявлені позивачем до стягнення, є платою за правомірне користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування, а не штрафом чи пенею. Вимог про стягнення неустойки позивач не заявляв, і в розрахунку заборгованості штрафи, пеня та комісії відсутні.

Відповідачка не пред`явила зустрічного позову про визнання недійсними окремих положень договору та не навела конкретних обставин, які б свідчили про введення її в оману, приховування істотних умов кредитування або застосування до неї умов, з якими вона не могла попередньо ознайомитися.

Перевіривши умови договору в межах заявлених вимог і заперечень, суд не встановив їх невідповідності імперативним приписам законодавства, чинного на час укладення договору, або інших обставин, які перешкоджали б стягненню заявленої позивачем суми.

За розрахунком позивача непогашена заборгованість за процентами становить 60 836,01 грн, однак до стягнення позивач заявив лише 19 986,60 грн.

Посилання позивача на можливість списання решти процентів у сумі 40 849,41 грн за умовами програми лояльності не свідчить про те, що ця сума вже списана або що позивач безумовно від неї відмовився. Можливість її списання поставлена позивачем у залежність від виконання відповідачкою визначених ним умов.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог. Тому предметом розгляду в цій справі є заборгованість у заявленому до стягнення розмірі 30 074,10 грн, а питання щодо решти визначеної позивачем заборгованості за процентами не вирішується.

Доводи відповідачки про припинення її зобов`язань повним виконанням спростовуються встановленими судом обставинами та дослідженим розрахунком заборгованості.

Викладене у відзиві прохання визнати кредитні зобов`язання припиненими фактично є самостійною матеріально-правовою вимогою до позивача, яка не була пред`явлена в порядку подання зустрічного позову. Тому така вимога не підлягає окремому вирішенню в резолютивній частині рішення. Водночас наведені відповідачкою обставини щодо повного виконання зобов`язання оцінені судом як заперечення проти позову та визнані необґрунтованими.

Враховуючи встановлений факт укладення сторонами кредитного договору та додаткової угоди, отримання відповідачкою загалом 10 600,00 грн кредитних коштів, погодження сторонами строку кредитування та умов сплати процентів, врахування позивачем усіх здійснених відповідачкою платежів, а також відсутність доказів повного виконання зобов`язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 10 087,50 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 19 986,60 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже, з відповідачки на користь позивача належить стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1176-8034 від 24 березня 2023 року в заявленому до стягнення розмірі 30 074,10 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 662,40 грн судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 526, 530, 534, 610, 611, 626-629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1176-8034 від 24 березня 2023 року в розмірі 30 074 (тридцять тисяч сімдесят чотири) гривні10 копійок, з яких: 10 087 (десять тисяч вісімдесят сім) гривень 50 копійок прострочена заборгованість за кредитом та 19 986 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 60 копійок прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598)судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ: 38548598; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 07.09.2026.

Головуюча:Гевці В. М.