Рішення № 139522679, 07.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/995/26

Провадження № 2/302/613/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

07.09.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 12 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1420-4793.

За твердженням позивача, кредитний договір укладено відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про споживче кредитування» шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4886.

Представник позивача зазначив, що відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 1 000,00 грн строком на 365 календарних днів.

Умовами договору встановлено базовий період тривалістю 8 днів та передбачено фіксовану процентну ставку за користування кредитом. Стандартна процентна ставка протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору становить 1,50 відсотка за кожен день користування кредитом, а починаючи зі 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту 1,18 відсотка за кожен день користування кредитом.

Крім того, умовами договору передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15 відсотків від суми кредиту.

Позивач зазначив, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши 12 липня 2024 року кредитні кошти у сумі 1 000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту.

На підтвердження виконання свого зобов`язання позивач надав довідку про перерахування суми кредиту та квитанцію про здійснення платіжної операції, відповідно до якої 12 липня 2024 року здійснено перерахування 1 000,00 грн з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1420-4793».

За твердженням позивача, після отримання кредитних коштів відповідач своїх договірних зобов`язань належним чином не виконував, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 06 травня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1420-4793 від 12 липня 2024 року становить 6 033,00 грн, з яких:

1 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

4 883,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом;

150,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Разом із тим позивач зазначив, що ним прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», яка передбачає часткове списання заборгованості за нарахованими процентами та комісією у загальному розмірі 1 033,00 грн за умови погашення відповідачем решти заборгованості за кредитним договором у сумі 5 000,00 грн.

З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідача не повний розмір заборгованості, визначений розрахунком станом на 06 травня 2026 року, а лише її частину у загальному розмірі 5 000,00 грн, з яких:

1 000,00 грн прострочена заборгованість за основною сумою кредиту;

4 000,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас визначено, що розгляд, формування та зберігання матеріалів цивільної справи здійснюються у змішаній формі паперовій та електронній.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У матеріалах справи міститься його клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за відомою суду адресою його зареєстрованого місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті Судової влади України. Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без повідомлення причин або без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заочного розгляду справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 12 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1420-4793 за кредитним продуктом «CreditKasa».

Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредит для задоволення його особистих потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності або виконанням обов`язків найманого працівника, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними у строки і порядку, визначені договором.

Сума кредиту становила 1 000,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів.

Стандартна процентна ставка за користування кредитом становила 1,50 відсотка за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 1,18 відсотка за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Договір укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А4886.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 12 липня 2024 року перерахувало 1 000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені позичальником під час оформлення кредиту.

Факт здійснення такого переказу підтверджується наданими до матеріалів справи довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією про здійснення платіжної операції, відповідно до якої 12 липня 2024 року о 10 годині 56 хвилин проведено платіжну операцію на суму 1 000,00 грн із призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1420-4793».

Таким чином, позивач виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 06 травня 2026 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1420-4793 від 12 липня 2024 року становить 6 033,00 грн, з яких 1 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 4 883,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 150,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Водночас позивач просить стягнути лише частину зазначеної заборгованості у розмірі 5 000,00 грн, а саме 1 000,00 грн основного боргу та 4 000,00 грн процентів за користування кредитом.

Оцінюючи встановлені обставини справи та надані позивачем докази, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частин третьої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною. Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення відповідної форми в електронному вигляді або вчинення інших дій, які в інформаційній системі визначені як прийняття пропозиції.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину.

Матеріалами справи підтверджується, що під час оформлення кредиту в інформаційній системі кредитодавця були внесені необхідні персональні дані відповідача, сформовано пропозицію щодо укладення кредитного договору, а для його підписання використано одноразовий ідентифікатор А4886.

Без вчинення передбачених інформаційною системою дій та використання зазначеного одноразового ідентифікатора Договір про відкриття кредитної лінії № 1420-4793 від 12 липня 2024 року не міг бути укладений у запропонованій кредитодавцем електронній формі.

Крім того, після укладення договору кредитодавцем фактично здійснено перерахування передбаченої договором суми кредиту за реквізитами платіжного засобу, зазначеними при оформленні кредиту.

Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують укладення сторонами кредитного договору та виникнення між ними відповідних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому розмір і порядок їх одержання визначаються договором.

Судом установлено, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі.

Натомість відповідач належного виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не забезпечив.

Доказів повернення основної суми кредиту, сплати процентів у розмірі, заявленому позивачем до стягнення, або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Сам по собі факт неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Разом із тим досліджені судом письмові докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 1 000,00 грн, невиконання ним обов`язку щодо їх повернення та наявність заборгованості за процентами за користування кредитом.

При цьому позивач, незважаючи на визначений ним загальний розмір заборгованості у сумі 6 033,00 грн, самостійно обмежив заявлені позовні вимоги сумою 5 000,00 грн, посилаючись на застосування до відповідача Програми лояльності та можливість списання частини заборгованості у сумі 1 033,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог.

Отже, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги про стягнення 1 000,00 грн основної суми кредиту та 4 000,00 грн процентів за користування кредитом. Питання щодо решти заборгованості, відображеної у розрахунку позивача, але не заявленої до стягнення, судом не вирішується.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 1 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 4 000,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими, підтверджуються належними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1420-4793 від 12 липня 2024 року у загальному розмірі 5 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки заявлені позовні вимоги задоволено у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 141, 247, 258259, 263265, 268, 273, 280283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 38548598, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, рахунок у форматі міжнародного номера банківського рахунку НОМЕР_2 в Акціонерному банку «УКРГАЗБАНК») заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1420-4793 від 12 липня 2024 року у загальному розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок), з яких:

1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) заборгованість за основною сумою кредиту;

4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк для подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду.

Суддя Пухальський С. В.