Рішення № 13952227, 21.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2011 р.

Справа № 35/5-10-5254

За позовом Приватного виробничо-торгового підприємства "МАРТЕЛЬ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД"

про стягнення 6395,34грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

від позивача: Савіцький О.В., довіреність № 31/05 від 01.01.11р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне виробничо-торгове підприємство "МАРТЕЛЬ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 6395,34грн., а саме: основного боргу у розмірі 5103,53грн., суми на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 581,80грн., 3%річних у розмірі 188,34грн., пені у розмірі 521,67грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.10р. порушено провадження у справі №35/5-10-5254.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, однак при цьому відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв’язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

04.04.08р. між Приватним виробничо-торговим підприємством "МАРТЕЛЬ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД" (Покупець) укладено договір поставки №Ю-1006, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставляти та передавати у власність покупцю за його замовленнями, а покупець, в свою чергу, приймати та сплачувати якісні продовольчі та непродовольчі товари(товар).

Згідно п.1.2. даного договору найменування, ціна, кількість та асортимент товару, який є предметом даного договору, вказується в специфікації(прайс-листі), яка є невід’ємною частиною вказаного договору.

Розділом 2 цього договору визначені зобов’язання сторін.

Відповідно до пп.2.1.1. п.2.1. зазначеного розділу постачальник зобов’язався поставляти товар на адресу покупця відповідно з його замовленнями, у встановлені цим договором строки.

Підпунктом 2.1.2. п.2.1. цього розділу постачальник зобов’язався після отримання замовлень від покупця забезпечувати доставку та належну передачу уповноваженій особі товару за місцезнаходженням складу (торгової точки) покупця, оформляти вантажні та супровідні документи та товар.

Відповідно до пп.2.2.3. п.2.2. вказаного розділу покупець зобов’язався своєчасно здійснювати оплату за отриманий товар в порядку, передбаченому цим договором.

Кількість, якість та асортимент товару визначені розділом 3 даного договору.

Умови поставки запроваджені у розділі 4 зазначеного договору.

Згідно п.4.6. цього розділу приймання-передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних, які підписуються в двох екземплярах представниками обох сторін, які мають відповідні повноваження.

Розділом 5 зазначеного договору сторонами визначена ціна та порядок розрахунків.

Відповідно до п.5.4 вказаного розділу сумою договору вважається сума всіх поставок за цим договором, згідно накладних оформлених належним чином.

Згідно п.5.5. даного розділу товар, поставляємий за цим договором, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу протягом 24 банківських днів з моменту реалізації товару кінцевому споживачу. Оплата здійснюється в національній валюті України на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування за безготівковим розрахунком(п.5.6. договору).

Відповідальність сторін визначена розділом 6 цього договору.

Згідно п.6.1 вказаного розділу у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочки.

Розділом 7 даного договору сторони визначили строк та припинення дії договору.

Відповідно до п.7.1 цього розділу даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.08р.

У випадку відсутності заяви однієї із сторін щодо зупинення, змін умов або припинення договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий строк та на тих же умовах, які були передбачені даним договором (п.7.3. зазначеного розділу).

В підтвердження виконання зобов’язань за договором поставки №Ю-1006 від 04.04.2008р. позивач надав суду підписані обома сторонами акти звірки взаєморозрахунків станом на 16.11.10р. та станом на 30.11.10р., видаткові накладні на поставку товару, неоплаченим залишився товар в сумі 5103,53грн.

В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, у зв’язку з чим останнім на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД" направлено претензію вих№0212 від 16.11.2010р. з вимогою в строк до 22.11.10р. оплатити заборгованість у розмірі 5103,53грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Приватне виробничо-торгове підприємство "МАРТЕЛЬ" надіслало 02.12.10р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД" повторну претензію вих.№0312 щодо необхідності сплатити наявну заборгованість у сумі 5103,53грн., а також пеню та 3%річних, яка останнім була залишена без відповіді.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов’язку щодо оплати заборгованості за отриману продукцію, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6395,34грн., а саме: основний борг у розмірі 5103,53грн., суму на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 581,80грн., 3%річних у розмірі 188,34грн., пені у розмірі 521,67грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акти звірки, відповідно до яких станом на 16.01.2010р. та станом на 30.11.10р. за ТОВ "НАТАЛКА-ТРЕЙД" рахується заборгованість на загальну суму 5103,53грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу належної якості та кількості товару, існування заборгованості ТОВ „НАТАЛКА-ТРЕЙД” по оплаті вартості отриманого товару, у зв’язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 5103,53грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 188,34грн., індексу інфляції у сумі 581,80грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості ТОВ „НАТАЛКА-ТРЕЙД” за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 188,34грн., індексу інфляції в сумі 581,80грн., обрахованих із суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 5103,53грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ „НАТАЛКА-ТРЕЙД” пені в розмірі 521,67грн., розрахованої за період з 29.09.2009р. по 29.03.2010р.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

У разі порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов’язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягають задоволенню у розмірі 521,67грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов’язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Приватного виробничо-торгового підприємства "МАРТЕЛЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 6395,34грн., а саме: основного боргу у розмірі 5103,53грн., суми на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 581,80грн., 3%річних у розмірі 188,34грн., пені у розмірі 521,67грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, позивачем згідно позовної заяви заявлено до стягнення заборгованість на загальну суму 6395,34грн. Згідно квитанції №22 від 21.12.10р. позивачем сплачено 63,95грн. державного мита, а згідно квитанції №4361.204.1 від 21.12.10р. позивачем сплачено 39,05грн. державного мита, що разом дорівнює 103грн.

Разом з тим, відповідно до п.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993р. (із змінами та доп.) з позовних заяв майнового характеру, ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн.).

Згідно ч.1 ст.8 зазначеного Декрету у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.47 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням надмірної сплати позивачем державного мита, слід видати останньому довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита на суму 1грн.

Згідно ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД" (65049, Україна, м.Одеса, Фонтанська дорога, 67, корп. А; код ЄДРПОУ 33387136; р/р26007247771 у ВАТ „Морський транспортний банк” м.Одеса, МФО 328168) на користь Приватного виробничо-торгового підприємства "МАРТЕЛЬ" (65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 42, р/р №2600879980 в ОФ ВАТ „Кредит промбанк", МФО 388487, код ЄДРПОУ 22447474) заборгованість за договором поставки №Ю-1006 від 04.04.2008р. на суму 5103(п’ять тисяч сто три)грн.53коп., суму на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення - 581(п’ятсот вісімдесят одну)грн.80коп., 3%річних - 188(сто вісімдесят вісім)грн.34коп., пені - 521(п’ятсот двадцять одну)грн.67коп. витрати по сплаті держмита на суму 102(сто дві)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3. Видати Приватному виробничо-торговому підприємству "МАРТЕЛЬ" (65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 42, р/р №2600879980 в ОФ ВАТ „Кредит промбанк", МФО 388487, код ЄДРПОУ 22447474) довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита на суму 1(одна)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 21.02.11р.