Єдиний державний реєстр судових рішень
БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.11.2025
Справа № 497/1696/2020
Провадження № 2/497/2/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Георгієва А.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Зінов`єва О.О.,
відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Цоєвої В.В.,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Головного управлення Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним і скасування рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
09.12.2020 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, яким просить визнати недійсним та скасувати Рішення Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 29.11.2019р. про передачу у власність відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1 та, у зв`язку з цим скасувати й державну реєстрацію цього права власності відповідачів.
В обґрунтування вимог позову позивачка стверджує, що вона є власником земельної ділянки площею 2500кв.м., яка розташована у АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.2007р., але не може користуватися своєю власністю в повному обсязі, оскільки відповідачам, земельна ділянка яких межує з її земельною ділянкою, незаконно у власність було оформлено разом з їхньою земельною ділянкою й частину її, позивачки, земельної ділянки, що заважає їй, позивачу, обслуговувати свою нерухомість.
Крім того, позивач стверджує, що між домоволодіннями її за АДРЕСА_2 та відповідачів за АДРЕСА_1 давно склався порядок користування, що підтверджується розташуванням капітального паркану з фундаментом, який був споруджений між домоволодіннями, в такому стані вона, позивачка, й придбала цей будинок в колишнього власника ОСОБА_6 якій ще рішенням 6-ї сесії Криничненської сільської ради від 03.04.1997р., на виконання Декрету КМУ від 26.12.1992р. і відповідно до ЗК, було безоплатно передано у власність земельну ділянку під будинком та придомову територію що є тепер її, позивачки, домоволодінням під АДРЕСА_2 .
Позивач також посилається на п.2 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ "Про державний земельний кадастр", згідно якого земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, - вважаються сформованими не залежно від присвоєння їм кадастрового номеру. Крім того, позивач посилається також і на ч.4ст.3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" від 01.07.2004р., згідно якої право власності на нерухоме майно, що виникло до 01.01.2013р., визнаються дійсними, якщо на момент їх виникнення законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації цих прав. А також позивач звертає увагу на положення ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України щодо переходу права власності на земельну ділянку разом з переходом права власності на будинок.
Оскільки в неї, позивача, як у нового власника, виникали непорозуміння з відповідачами через право користування нею своєю земельною ділянкою у зв`язку з встановленням відповідачами на земельній ділянці АДРЕСА_1 огорожі, яка заважає їй, позивачці, обслуговувати свій будинок, - вона, позивач, звернулася з відповідною заявою до Криничненської сільської ради, за результатом розгляду якої сільська рада ухвалила встановити межі її, позивача, земельної ділянки, відповідно до технічного паспорту на її житловий будинок під АДРЕСА_2 .
Проте відповідачі не звільнили частину земельної ділянки, яка тепер є спірною, а, навпаки, ініціювали питання про оформлення свого права власності на свою земельну ділянку і отримали земельний акт, порушивши вимоги ст.198 ЗК України щодо відновлення меж земельних ділянок, які з нею, позивачем, ніким не були погоджені. Тому рішення Криничненської сільської ради від 29.11.2019р. про передачу у власність відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1 , на її, позивача, думку, є недійсним та підлягає скасуванню. У зв`язку з цим підлягає скасуванню й державна реєстрація цього права власності відповідачів.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року було відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 22.02.2020р. та на 22.03.2021р.
22.03.2021 року ухвалою суду було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 щодо призначення експертизи з питань земелеустрою, а також в ГУ Держгеокадастру в Одеській області були витребувані докази: завірені копії технічної документації з землеустрою щодо складання документів, які стали підставою для реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . На вирішення експерту (експертам) були поставлені наступні питання: "Чи відповідає вимогам земельного законодавства та іншими нормативним документам з питань землеустрою документація з землеустрою на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які були чинними на момент її виготовлення? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? Чи має місце накладення земельної дялянки, що належить відповідачу та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку, що належить позивачу і яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ? Чи перебуває у власності відповідача частина земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1 ? Чи знаходиться на земельній ділянці, що на АДРЕСА_1 огорожа відповідачів ОСОБА_7 ? Якщо так, то чи відповідає встановлення цієї огорожі державним будівельним нормам, правилам, стандартам?" Оплату витрат за проведення експертизи було покладено на позивача ОСОБА_1 .
02.06.2021р. до суду повернулася справа з клопотанням директора Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (065026, м.Одеса, вулиця Ланжеронівська,21) з рахунком для оплати за проведення експертизи, про що у телефонному режимі був повідомлений представник позивача - адвокат Зінов`єв О.О., однак рахунок не було оплачено. Ухвалою суду від 21.10.2021 року було поновлено провадження та призначено продовження підготовчого судового засідання на 30.11.2021р., яке було відкладене на 18.01.2022р., 10.03.2022р. та на 26.04.2022р. з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 26.04.2022р. було призначено судову експертизу повторно з уточненими питаннями та додатковими доказами.
02.11.2022р. провадження було поновлено для з`ясування юридичної позиції позивача у зв`язку з надходженням 18.10.2022р. повідомлення експерта №22/1865 від 16.09.2022р. про неможливість надання висновку. 22.12.2022р. ухвалою суду судове засідання було відкладене на 03.02.2023р. з поважної причини - через затримки з повідомленнями сторін належним чином судовими повістками про дати судових засідань у зв`язку з відсутністю технічної можливості щодо складання судової повістки у програмі АДС з-за постійних екстрених відключень електроенергії Держенергокомпанією НЕК Укренерго в Одеській області без графіку, що пов`язано з бомбардуванням території України внаслідок збройної агресії РФ проти України, яка триває з 24.02.2022р. та перервами в електропостачанні в м.Болграді до будівлі суду електрика подавалася вдень іноді лише на чотири години, але постійний графік постачання був відсутній, електрика вимикалася без графіків, судові засідання відбувалися за допомогою альтернативних джерел живлення та фіксації, тому, за рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022р. щодо роботи судів в умовах воєнного стану, суд, за можливістю, мав відкладати розгляд справ за винятком невідкладних судових розглядів та мали продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану; запровадження воєнного стану на певній території було поважною причиною для поновлення процесуальних строків, про що зазначив й Верховний Суд. Судове засідання відкладалося з різних поважних причин на 05.04, 04.05.23р.
Ухвалою від 16.06.2023р. провадження було зупинене та призначено знову експертизу, матеріали справи містять докази оплати експертизи (а.с.209). Ухвалою від 13.07.2023р. провадження було поновлене, оскільки повернулася справа з клопотанням директора Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.
Ухвалою від 28.08.2023р. провадження було знову зупинене, а справа повторно направлена експертам з наданими відповідачем додатковими матеріалами, які витребував експерт, а саме:
- 1. інвентаризаційну справу БТІ на житловий будинок відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у.т.ч. - схематичний план земельної ділянки, починаючи з первинного відведення;
- 2. правовстановлюючі документи і матеріали первинного відведення (у т.ч. графічні) щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
09.01.2024р. провадження було поновлено у зв`язку з тим, що 03.01.2024р. до суду надійшов висновок експертизи №23-3319 від 29.11.2023р. з питань землеустрою (т.2, а.с.87-111).
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.
У порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р. №8 визначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Таким чином, подавати позов про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування на основі якого було видано документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, необхідно в порядку адміністративного судочинства.
Але при зверненні до суду особа може не отримати захисту в разі пропуску строку на звернення. Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України встановлює загальний строк звернення до суду в порядку адміністративного судочинства шість місяців. Водночас власник земельної ділянки, межі якої накладаються з іншою, найчастіше дізнається про порушення свого права як власника через значний час після винесення відповідного рішення органу місцевого самоврядування. До вказаного моменту, коли особа дізнається про порушення, може минути більше шести місяців від дати, коли той таки позивач погодив сусіду межі проставленням свого підпису. І суд може розглядати факт погодження як момент, відколи особа мала б помітити порушення своїх прав і з ним пов`язувати перебіг строку позовної давності.
Тому, у випадку пропуску строків звернення, особа до позову має додавати і відповідне клопотання про поновлення строку, пропущеного з поважних причин, та наводити аргументи, чому вказані причини є поважними. Наприклад, Ялтинський міський суд у своїй ухвалі за позовом Особи 1 до Ялтинської міської ради відновив пропущений строк на звернення до суду за тих підстав, що про накладення земельних ділянок позивачу стало відомо після проведення експертизи земельної ділянки в листопаді 2011 року, у зв`язку з чим своєчасно оскаржити рішення він не міг.
У порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позову.
У судове засідання не прибули представники Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, - в матеріалах справи містяться їх заяви про розгляд справи без їх участі.
Судом був досліджений висновок експертів, вислухані сторони, їх представники, третя особа ОСОБА_3 - який був залучений до участі у справі протокольною ухвалою суду від 14.03.2025р. за його клопотанням, та ухвалою від 19.05.2025р. було задоволене клопотання позивача ОСОБА_1 про огляд доказів за їх місцезнаходженням - 09.06.20-25р. судом здійснено виїзд на місце розташування спірних земельних ділянок з фіксацією огляду на смартфон, де на місці суд переконався в наявності спору та вузької смуги земельної ділянки завширшки приблизно від 70см (починається від паркану біля входу з вулиці, між хвіртками обох домоволодінь), проходить уздовж задньої стіни житлового будинку позивачки по її відомості, і поступово звужуючись, досягає приблизно 10-ти см, наближуючись до іншого буку будинку позивачки, - і яку кожна зі сторін вважає своєю - яка розташована уздовж задньої стіни житлового будинку позивачки; також ухвалою від 10.03.2024р. був витребуваний доказ - в КП Болградське БТІ - завірену копію інвентарної справи стосовно домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно висновку судовихї експертів, технічна документація з землеустрою щодо встановлення відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) що у АДРЕСА_1 , що була складена ВК "Геодезист-Буджак", -відповідає вимогам чинного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою, - що були чинні на момент її виготовлення (експерт Сергій Стець). Теперішня межа між земельними ділянками, що розташовані на АДРЕСА_1 не відповідає порядку користування, що склався раніше (відповідно до фундаментів і стовпів, а також нормам ДБН і межам ділянки, які зазначені у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 (див.Додаток "В"). В результаті зіставлення цифрової моделі зовнішніх меж земельної ділянки, що на АДРЕСА_1 , з межами земельної ділянки, що на АДРЕСА_1 , експертами встановлено, що межі, які зазначені у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 , накладаються на межі земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 ; площа накладання становить 26м.кв. Детальніше межі цих земельних ділянок, що досліджувалися експертами, а також накладання земельних ділянок, графічно зображено у додатку "В" (експерти Максим Котовський, Сергій Стець).
Представник позивача адвокат Зінов`єва О.О. у своїх письмових поясненнях, які він підтримав у судовому засіданні, стверджує, що вимоги позову підлягають задоволенню, оскільки основним висновком експертів є висновок, що межі земельної ділянки № НОМЕР_1 , що належить позивачці, накладаються на межі земельної ділянки відповідача за №64; площа накладання становить 26м.кв. (т.2,а.с.98зв.-99), однак на запитання суду відповів, що, на його думку, встановлення сервітуту, необхідність відсутня єдиним способом захисту прав позивача є задоволення вимог позову щодо визнання недійсним і скасування рішення сільської ради про передачу у приватну власність відповідачів земельної ділянки, яка належить відповідачам і яка передана їм у власність разом з частиною земельної ділянки позивачки площею 26м.кв.
Позивачка ОСОБА_1 та її чоловік третя особа ОСОБА_3 підтримали вимоги позову, просили задовольнити, вважаючи, що відповідачі неправомірно оформили право власності на свою земельну ділянку під домоволодінням, у порушення вимог чинного законодавства, без узгодження з нею, позивачкою, меж обох спірних земельних ділянок.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Цоєва В.В. заперечували проти задоволення позву, посилаючись на правильність обставини, що встановлена експертизою технічна документація з землеустрою щодо встановлення/відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки № НОМЕР_2 , яка належить відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Вислухавши у судовому засіданні думку кожного учасника справи що прибули до суду, розглянувши вимоги позову, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, надані суду, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
- відповідно до договору купівлі-продажу від 05.10.2007р., завіреного приватним нотаріусом Агбун М.І., позивачка ОСОБА_1 придбала в гр. ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими спорудами на земельній ділянці площею 2500кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , та зареєструвала право власності в БТІ (а.с.8,9т.1);
- згідно технічного паспорту та плану земельнї ділянки - від 13.08.2020р., конфігурація земельної ділянки за цією адресою АДРЕСА_2 , має нерівну лінію з сусідньою спірною земельною ділянкою, що належить відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, за будинком є відстань на відмостку, але яка закінчується в тій точці, де закінчується стіна житлового будинку, що розташований вздовж межі цих двох земельних ділянок, та далі межа між земельними цими ділянками, що ділить городи сусідів починається від кута будинку (а не точки, де закінчується відмостка) тому межа має форму "зигзагу" з боку сусідів відповідачів кКириченків(т.1, а.с.10,10зв.);
матеріали справи містять розпорядження Криничненської сільської ради від 02.09,2002р. за №33 - про дозвіл на оформлення права власності на це домоволодіння за колишньою власницею - ОСОБА_6 (т.1, а.с.13);
- згідно архівного витягу з рішення сесії ХХІІ скликання Криничненської сільської ради від 03.04.1997р. - земельна ділянка за цією ж адресою була передана у власність колишній власниці - ОСОБА_6 (а.с.14);
- рішенням 33-ї сесії VІ скликання Криничненської сільської ради від15.02.2019р., Криничненська сільська рада вирішила встановити межі земельних ділянок за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 (а.с.15), ОСОБА_1 вирішено виготовити технічну документацію на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15);
- рішенням 36-ї сесії VІІ скликання Криничненської сільської ради від 29.11.2019р., Криничненська сільська рада затвердила техдокументацію на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.16);
згідно довідки з держгеокадастру від 13.08.2020р., право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровано 19.11.2019р. згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.01.2017р., кадастровий №5121484700:02:001:0079 (т.1, а.с.17-18), конфігурація земельної ділянки рівна, не має вищевказаного "зигзагу" з боку сусідів позивачки ОСОБА_1 ;
- на твердження позивачки, вона раніше, ніж відповідачі подала заяву на виготовлення земельного акту на свою земельну ділянку, але відповідачам сільська рада чомусь раніше неї затвердила земельну документацію, при чому у порушення вимог чинного закоконодавства, без узгодження з нею меж обох земельних ділянок - чим порушене її право на оформлення своєї земельної ділянки, оскільки відповідачі оформили своє право власності без врахування конфігурації межі яка не є рівною, тобто, до їх акту на право на землю увійшла частина її, позивачки, земельної ділянки як начеб-то межа йде по "червоній лінії" прямо по краю її будинку, хоча насправді її земельна ділянка розташована також і під відмосткою до її будинку.
Згідно з чинним законодавством України, погодження меж з сусідами є обов`язковим етапом, але виключно під час виконання кадастрової зйомки для формування нової земельної ділянки або встановлення/відновлення її меж. Це регламентується пунктом «б» ч.2ст.198 ЗК України. Крім того, нормою ч.3 ст.198 ЗКУ визначається, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами є обов`язковою складовою кадастрової зйомки. Оскільки органи місцевого самоврядування (міські, селищні, сільські ради) здійснюють права власності від імені територіальних громад, в разі відсутності постійних користувачів чи орендарів суміжної комунальної землі, саме місцева рада виступає суміжним власником і зобов`язана погоджувати межі. Нормативно-правове обґрунтування ст.198 ЗК України: Кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Ст.12 ЗК України: До повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад. Ст.83 ЗК України: Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Важлива судова практика. Якщо місцева рада безпідставно відмовляється підписувати акт погодження меж, це не є абсолютною перешкодою для приватизації чи реєстрації ділянки. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (наприклад, у постановах по справах №554/10517/16-ц, №346/4207/16-ц), сам по собі акт погодження меж є лише допоміжним технічним документом. Якщо рада відмовляється його підписати без об`єктивних причин (за відсутності реального накладання меж чи земельного спору), орган приватизації або суд може ухвалити рішення про оформлення землі без такого погодження.
Накладення земельних ділянок це коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки. Найбільш поширена причини накладання земельних ділянок в Державному земельному кадастрі (стосується земельних ділянок, які були сформовані до 2013 року та за умови, якщо на них видані правовстановлюючі документи на право користування чи право власності).
З відзиву на позов ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 02.02.2021р. (т.1, а.с.32-36) - зазначено, що позивачкою не зазначено, яке саме її право порушено Криничненською сільською радою, а також - не зазначено підстави для скасування рішень цієї сільської ради - натомість вказані лише норми чинного законодавства без визначення конкретних норм, які порушують і яким чином права позивача. Підставою для скасування рішення сесії сільської ради позивачка вказує, що вона не погоджувала межу своєї земельної ділянки з земельною ділянкою відповідачів, натомість, згідно протоколу №3 засідання погоджувальної комісії з розгляду суперечок суміжного користування Криничненської сільської ради від 23.11.2019р. (а.с.61,т.1), а також Рішення цієї погоджувальної комісії від цієї ж дати (т.1,а.с.63) позивачка ОСОБА_1 самостійно відмовилася від підписання акту погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами.
А, згідно відзиву ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 04.02.2021р. (т.1, а.с.37-41), відповідно до Книг записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі що зберігається у Відділі у болградському району ГУ Держгеокадастру в Одеській області, відсутня інформація щодо реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а земельна ділянка з кадастровим номером №5121484700:02:001:0079 зареєстрована 19.11.2019р. на підставі розробленої виробничим кооперативом "Геодезист Буджак" технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером №5121484700:02:001:0079 державним реєстратором перевірено той факт, що земельна ділянка не Відповідачів не знаходиться в межах іншої земельної ділянки, атому не було підстав для відмови в її реєстрації. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження незаконності рішення про державну реєстрацію земельної ділянки Відповідачів. Слід звернути увагу на те, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки. підписання акту погодження меж самостійного значення не має та не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. водночас відмова від погодження меж земельної ділянки з власником (землекористувачем) не може слугувати підставою для відмови відповідного органу влади або місцевого самоврядування в затвердженні технічної документації за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перешкодою для розгляду питання про передачу земельної ділянки у власність за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Відмова від підписання суміжним власником (землекористувачем) акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту н право власності на земельну ділянку. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВС від 23.01.2019р. у спр.№680/168/16. Що стосується вимоги скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідачів, то підстава чітко зазначені ч.10ст.24 ЗУ "Про державний земельний кадастр" згідно якої державна реєстрація земельної ділянки скасовується в разі поділу чи об`єднання земельних ділянок, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки, речове право на неї не зареєстроване з вини власника; в разі ухвалення судом рішення про скасування держаної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ч.ч.1,2ст.2 ЦПК України, Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. 2. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. А, ч.ч.1,3ст.3 ЦПК України, Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.1ст.15 ЦК України, Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Ст.13 ЦК України, Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. 2. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. 3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Таким чином, розглянувши спір всебічно, повно та об`єктивно на підставі вищевикладених письмових доказів, суд дійшов висновку, що не вбачається належних і допустимих та достатніх доказів щодо наявності підстав для визнання недійсним і скасування Рішення Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 29.11.2019р. про передачу у власність відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1 , та для скасування й державної реєстрації права власності відповідачів на земельну ділянку з кадастровим номером №5121484700:02:001:0079 від 19.11.2019р. яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.1-5,9-13,15,16 ЦК України, ст.ст.1,2,12,13,76-84,89,95,247ч.2,258-259,263-266, 273, 352,354 ЦПК України, ст.14 Конституції України, 78,79,125,126 ЗК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Головного управілення Держгеокадастру в Одеській області, - про визнання недійсним і скасування рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, третья особа без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання його повного тексту. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст судового рішення виготовлено 24.11.2025 року.
Суддя А.В. Кравцова
Судове рішення № 139520664, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 14.11.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 497/1696/2020. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: