Рішення № 139520244, 07.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/1586/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивачем було подано до органу пенсійного фонду заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. Відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'', у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пенсійного віку. Відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 05.10.2023 до 20.01.2025. Позивач вважає, що таке рішення є протиправним, тому звернулася до суду з позовною заявою.

Позивач у позовній заяві просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.02.2025 №183450034837 про відмову позивачу у призначенні пенсії та зарахування спеціального стажуж зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи позивача згідно довідки від 17.01.2025 № 41/04 з 05.10.2023 до 20.01.2025 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 27.01.2025.

Судом 03.06.2025 відкрито провадження у справі (суддя ОСОБА_2 ). У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , протоколом повторного авторозподілу від 13.01.2026 справа розподілена на суддю Сидорука А.І. Ухвалою суду від 15.01.2026 постановлено справу прийняти до свого провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскільки станом на дату звернення до органів пенсійного фонду позивач не досягла встановленого законом віку (55 років), управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того, до пільгового стажу за Списком № 2 не враховано період роботи згідно з уточнюючою довідкою від 17.01.2025 №41/04 з 05.10.2023 по 20.01.2025, оскільки відсутня інформація про атестацію робочих місць.

Фактичні обставини справи.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорту.

27.01.2025 позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

04.02.2025 відповідачем було прийнято рішення № 184050009574 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'', в зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

Також у цьому рішенні відповідач зазначає, що страховий стаж позивача становить 32 роки 1 місяць 9 днів, а пільговий стаж роботи за Списком №2 складає 13 років 1 місяць 26 днів. До пільгового стажу за списком №2 не зараховано період роботи згідно з довідкою від 17.01.2025 №41/04 з 05.10.2023 по 20.01.2025, оскільки відсутня інформація про атестацію робочих місць.

На переконання позивача, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу періоди її роботи на пільгових умовах за списком № 2 з 05.10.2023 по 20.01.2025 та не призначив пенсію, тому він звернувся до суду з даним позовом.

Висновки суду та їх мотиви.

По-перше, щодо не зарахування періодів роботи позивача з 05.10.2023 по 20.01.2025 до пільгового стажу роботи за списком № 2.

Статтею 62 вказаного Закону про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з ст. 101 цього Закону органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до записів у дублікаті трудової книжки від 21.02.2007 серії НОМЕР_1 позивач з 09.08.2010 працювала у КНП СОР "Сумський обласний спеціалізований будинок дитини" сестрою медичною групи, з 30.04.2021 назву посади приведено у відповідність до класифікатора професій ДК 003:2010 "сестра медична на (брат медичний) групи", а з 01.07.2024 позивача переведено на посаду сестри медичної постової за основним місцем роботи (а.с. 11-12).

Також згідно з довідкою КНП СОР "Сумський обласний спеціалізований будинок дитини" 17.01.2025 №41/04 позивач працювала повний робочий день у КНП СОР "Сумський обласний спеціалізований будинок дитини" із за період з 09.08.2010 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по теперішній час виконувала лікарські призначення, проводила маніпуляції та процедури згідно з профільними роботами, надавала невідкладну допомогу, здійснювала догляд за дітьми за професією, посадою молодший спеціаліст з медичною освітою сестра медична групи, сестра медична постова, що передбачена Списком №2 розділ ХХІV код КП 3231 постанови КМ України від 24.06.2016 № 461.

Проте оскаржуваним рішенням відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком №2 період її роботи з 05.10.2023 по 20.01.2025, у зв`язку з відсутністю інформації про атестацію робочих місць.

Так, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постанови КМ України від 01.08.1992 № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років.

Суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

На працівника, зайнятого на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні органи державного нагляду (контролю), зокрема Держпраці.

Отже, факт не проведення атестації робочого місця власником підприємства або уповноваженим ним органом та відсутність у довідці від 17.01.2025 № 15/287 відомостей про проведення атестації робочих місць у спірний період не є підставою для не зарахування позивачу такого періоду до пільгового стажу роботи за Списком № 2, оскільки такий період роботи на посаді сестри медичної в будинку дитини, підтверджується записами у дублікаті трудової книжки позивача та в уточнюючій довідці.

Тому суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоду роботи 05.10.2023 по 20.01.2025.

По-друге, щодо права позивача на пенсію на пільгових умовах.

Приписами ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено право виходу на пенсію за віком для чоловіків - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, і для жінок - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом "б" ст. 13 вказаного Закону в редакції, чинній до внесення змін передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, в тому числі, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом про внесення змін, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення вік набуття права на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 жінкам з 45 років до 50 років та збільшено раніше передбачений пунктом "б" ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення вік набуття права на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 визнані неконституційними положення ст. 13, ч. 2 ст. 14 та пункти "б" - "г" ст. 54 Закону про пенсійне забезпечення зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення). Згідно з пунктом 3 резолютивної частини цього рішення застосуванню підлягають вказані норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012 з урахуванням рішення Конституційного Суду, норма п. "б" ст. 13 якого встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 для жінок у 50 років (за наявності загального та пільгового стажу роботи).

В той же час, діюча на час виникнення спірних правовідносин норма абзацу 1 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' встановлювала пенсійний вік для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 - 55 років.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону про пенсійне забезпечення та Закону про пенсійне страхування в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для призначення пенсії за Списком № 2 - у 50 років, тоді як другий за Списком № 2 - у 55 років.

Суд звертає увагу, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати найбільш сприятливий підхід для особи.

Отже, застосуванню підлягають норми Закону про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012 (щодо права виходу на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 для жінок у 50 років), а не норми Закону про пенсійне страхування.

По-третє, щодо ефективного способу захисту права.

Як вже зазначалось судом, позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою від 27.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Натомість відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, яким не зарахував періоди роботи позивача до пільгового стажу за Списками № 2, тому рішення відповідача від 04.02.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України, в тому числі щодо обґрунтованості.

В ході розгляду заяви позивача від 27.01.2025 відповідачем не вирішено питання щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №2, на підставі п. ''б'' ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не було зараховано спірний пільговий стаж.

Суд звертає увагу на те, що пільговий стаж позивача розпочався до 01.04.2015, у зв`язку з чим на позивача розповсюджується положення Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 (п. 3 резолютивної частини).

Тому суд дійшов висновку про визнання протиправною саме бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті 245 КАС України, врахування суб`єктом владних повноважень правової оцінки спірного питання є обов`язком такого суб`єкта при вирішенні питання, з якого звернувся позивач.

Отже, суд виходить за межі позовних вимог та окрім визнання протиправним та скасування спірного рішення і зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача спірний період роботи, визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення, за наслідками розгляду заяви позивача, про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 та зобов`язує його розглянути таку заяву та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Оскільки відповідач ще не вирішував питання щодо призначення пенсії позивачу відповідно до п. ''б'' ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із зарахуванням до пільгового стажу спірного періоду роботи позивача, тому вимоги про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах по списку № 2 є передчасними.

Відтак у суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірної поведінки відповідача, суд, у відповідності до норми ч. 8 ст. 139 КАС України, стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.02.2025 №183450034837.

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.01.2025 про призначення пенсії за віком, на підставі п. ''б'' ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) з 05.10.2023 до 20.01.2025.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (площа Свободи 5, Держпром, 3, під`їзд 2, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) про призначення пенсії від 27.01.2025 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

6. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

8. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

9. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

10. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук