Ухвала суду № 139519826, 07.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 вересня 2026 року м. Рівне№460/19900/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи та Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради та Державної Установи «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника (адвоката) до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - відповідач-1), Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (далі - відповідач-2), Державної Установи «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі - відповідач-3), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо визначення причин інвалідності позивача загальне захворювання, без вказівки про те, що травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби з ураженням ЦНС та ОРА;

- зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути питання про визначення причин інвалідності позивача з урахуванням результатів його лікування у відповідача-2, за результатами якого отримано епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №26682(24) із усіма додатками та довідками, висновками та епікризами;

- визнати протиправними дії відповідача-3 по підтвердженню акта МСЕК за № 173 від 10.06.2024 року, так як вказаний акт не є актом від 21.08.2025 року та безпосередньо не був предметом оскарження з боку позивача.

Ухвалою від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.08.2026 представник позивача заявив клопотання про визнання явки позивача у судове засідання обов`язковою та про виклик позивача для надання особистих пояснень щодо обставин, викладених у позовній заяві, а також щодо обставин, пов`язаних із його станом здоров`я, проходженням лікування, зверненням до медичних закладів та іншими обставинами, які входять до предмета доказування у цій справі.

Вирішуючи зазначене клопотання по суті, суд виходить з наступних міркувань.

Частиною 5 статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини 7 статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Як визначено у частині 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання усних пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

Суд зазначає, що положення КАС України гарантують закріплені процесуальні права учасників справи, як-то: безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Правила розгляду справи у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи, визначені КАС України, не обмежують сторін у поданні суду доказів та не звужують їх процесуальних прав, як і обов`язок суду повно та всебічно встановити обставини справи. А тому заявник жодним чином не позбавлений у поданні суду письмових пояснень щодо відомих йому обставин, викладення своїх доводів з посиланням на відповідні обставини, підтверджені або ж спростовані доданими заявником доказами, оцінку яким, як і доводам сторін, буде надано судом у встановленому процесуальним законом порядку.

Тож судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази у порядку, визначеному положеннями КАС України.

У свою чергу, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту, суд під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі прийшов до висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні та отримання усних пояснень сторін, зокрема і позивача для повного та всебічного встановлення обставин цієї справи, з урахуванням того, що позивач не позбавлений права і можливості реалізувати свої права щодо надання додаткових пояснень по суті спору у письмовій формі та подати до суду усі наявні у нього докази разом із заявами позивача по суті спору.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про визнання явки позивача обов`язковою для надання особистих пояснень не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 248, 257-262 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про визнання явки ОСОБА_1 обов`язковою для надання особистих пояснень з розгляду справи №460/19900/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК