Ухвала суду № 139519824, 07.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 вересня 2026 року м. Рівне№460/19900/25Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи та Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради та Державної Установи «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника (адвоката) до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - відповідач-1), Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (далі - відповідач-2), Державної Установи «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (далі - відповідач-3), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо визначення причин інвалідності позивача загальне захворювання, без вказівки про те, що травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби з ураженням ЦНС та ОРА;

- зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути питання про визначення причин інвалідності позивача з урахуванням результатів його лікування у відповідача-2, за результатами якого отримано епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №26682(24) із усіма додатками та довідками, висновками та епікризами;

- визнати протиправними дії відповідача-3 по підтвердженню акта МСЕК за № 173 від 10.06.2024 року, так як вказаний акт не є актом від 21.08.2025 року та безпосередньо не був предметом оскарження з боку позивача.

Ухвалою від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та витребувано у відповідача-2 Комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради (місцезнаходження: вул. Київська, 78Г, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33007; код ЄДРПОУ: 02000010) докази у справі, а саме оригінали або засвідчені в установленому порядку копії: медико-експертної справи за №46 на ім`я ОСОБА_1 , яка знаходиться в архіві КНП «Дубенська міська лікарня»; висновку, який оскаржувався позивачем від 21.08.2024 року.

Ухвалою від 07.09.2026 суд повторно витребував у відповідача-2 докази у справі визначені в ухвалі суду від 03.11.2025, а також відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про застосування до відповідача-2 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання вимог ухвали суду від 03.11.2025.

13.08.2026 представник позивача заявив клопотання про постановлення окремої ухвали у порядку ст. 249 КАС України та направлення її керівнику Комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради для вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства та забезпечення виконання ухвали суду.

Вирішуючи зазначене клопотання по суті, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з припсиами частин 1 - 6, 9 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Приписи статті 249 КАС України дають можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли. Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тож, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає. Постановлення окремої ухвали є правом суду. Тобто адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.10.2024 року у справі №260/10589/23.

Суд констатує, що в цій справі правові підстави для постановлення окремої ухвали з порушених представником позивача питань наразі відсутні, оскільки судом ухвалою від 07.09.2026 повторно витребувані у відповідача-2 докази у справі та станом на момент винесення цієї ухвали відсутні підстави вважати про невиконання відповідачем-2 вимог вказаної ухвали суду від 07.09.2026 та не надання витребуваних судом доказів.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали у порядку ст. 249 КАС України слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 248, 249, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали у порядку статті 249 КАС України в адміністративній справі №460/19900/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК