Ухвала суду № 139519597, 07.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

07 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/11544/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Президента України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу президента України про:

- визнати протиправними дії офісу Президента України у відмові розміщення петиції на сайті Президента України;

- зобов`язання офісу Президента України розмістити петицію на сайті Президента України;

- притягнення винуватців протиправних дій до відповідальності.

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- уточненої позовної заяви у новій редакції, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів, у тому числі відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів відповідачів, із належним заповненням електронних полів у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та коректним визначенням процесуального статусу учасників справи, а також із приведенням складу учасників справи у відповідність до змісту позовних вимог;

- доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі 1064,96 грн за наступними реквізитами: номер рахунку UA078999980313191206084016719 код за ЄДРПОУ отримувача 37959255 отримувач ГУК у Полт. обл/тг м. Полтава/22030101 банк отримувача Казначейство України (ЕАП) призначення платежу Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд; або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;

- доказу надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншому учаснику справи (відповідачу), а саме, шляхом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами до електронного кабінету іншого учасника справи (відповідача), а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Роз`яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 року надіслана судом до електронного кабінету позивача та 31.08.2026 о 16:25 судом отримано повідомлення про доставлення копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 року до електронного кабінету позивача.

03.09.2026 позивачем надано до суду додаткові пояснення у справі у форматі pdf, до яких додано "11544. дод." у форматі doсx /позовна заява (додаткові пояснення)/.

За приписами частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 18 КАС України особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Водночас реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).

З аналізу викладеного вище законодавства убачається, що адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

У пункті 120 розділу VІ «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в редакції рішення Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2023 року № 977/0/15-23) визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Тобто лише ті особи, які не зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постановах від 20 березня 2024 року у справі № 400/14570/23, від 23 вересня 2024 року у справі №759/14335/20 (адміністративне провадження № К/990/26227/24).

Cудом встановлено, що додаткові пояснення у справі у форматі pdf, та "11544. дод." /позовна заява (додаткові пояснення)/ позивачем подано через систему "Електронний суд". Однак додаткові пояснення та додані до неї документи взагалі не підписані позивачем, електронним цифровим підписом, в тому числі із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву підсистеми "Електронний суд".

За інформацією з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», яка запроваджена на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, при перевірці підпису вкладення зазначених файлів, судом встановлено, що при перевірці підпису вкладення: власник - невідомий, дата підпису - відсутня, ЕЦП - виникла помилка при роботі з LDAP - сервером.

У вкладенні "11544. дод." у форматі doсx /позовна заява (додаткові пояснення)/ взагалі неможливо перевірити електронний цифровий підпис ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що вкладення (додаткові пояснення та додані до них документи) не можуть вважатися такими, що скріплені кваліфікованим електронним підписом Когутенка В.О.

Крім того, вказані документи взагалі не містять підпису позивача, у тому числі, електронного цифрового підпису та відповідного сертифікату про електронний цифровий підпис.

Докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на додаткові пояснення та додатки до них із використанням підсистеми "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення.

Як наслідок, додаткові пояснення та додані до них документи не можуть бути прийняті судом як належні.

Суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до частини другої та третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу президента України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- уточненої позовної заяви у новій редакції, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів, у тому числі відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів відповідачів, із належним заповненням електронних полів у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та коректним визначенням процесуального статусу учасників справи, а також із приведенням складу учасників справи у відповідність до змісту позовних вимог;

- доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі 1064,96 грн за наступними реквізитами: номер рахунку UA078999980313191206084016719 код за ЄДРПОУ отримувача 37959255 отримувач ГУК у Полт. обл/тг м. Полтава/22030101 банк отримувача Казначейство України (ЕАП) призначення платежу Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд; або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;

- доказу надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншому учаснику справи (Офісу Президента України), а саме, шляхом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами до електронного кабінету іншого учасника справи (відповідача), а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва