Ухвала суду № 139519104, 05.09.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/68/26

Провадження № 1-кс/610/169/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2026м. Балаклія

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, який займає посаду кулеметника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 4 ст. 408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2026 слідчий СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з вказаним клопотанням, погодженим прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 10.02.2025 № 41 старшого солдата ОСОБА_6 призначено на посаду кулеметника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.01.2026, приблизно о 16 год. 30 хв. старший солдат ОСОБА_6 керував технічно справним автомобілем марки "Mazda 6", номерний знак іноземної країни НОМЕР_3 , та рухаючись по автодорозі "Шевченкове-Балаклія-Первомайськ-Кегичівка" 33 км 400 м в напрямку від с. Волохів Яр до с. Яковенкове Ізюмського району Харківської області.

Під час руху по вказаній автодорозі зі швидкістю близько 100 км/год, поблизу с. Яковенкове Ізюмського району Харківської області, старший солдат ОСОБА_6 діючи необережно, грубо порушив вимоги п. 12.1 ПДР України та обрав таку швидкість руху і такі прийоми керування, при яких втратив контроль над керуванням автомобіля марки "Mazda 6", номерний знак іноземної країни НОМЕР_3 , та допустив його виїзд за межі проїзної частини дороги з подальшим зіткненням з автомобілем марки MAN "Miltari Vehicle HX2N44M" номерний знак іноземної країни НОМЕР_4 , внаслідок чого ОСОБА_9 було завдано тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи, дії водія автомобіля марки "Mazda 6" номерний знак іноземної країни НОМЕР_3 , старшого солдата ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України та перебували, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відомості за даним фактом 06.01.2026 внесено до ЄРДР за № 12026221080000004.

Крім того, відповідно до статей 2, 4, 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ОСОБА_6 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією в особливий період.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

Однак, старший солдат ОСОБА_6 під час проходження військової служби, перебуваючи в розташуванні військової частини НОМЕР_1 , 08.01.2026 вирішив стати на злочинний шлях та умисно, без дозволу командування та поважних причин, незаконно ухилитися від проходження військової служби.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, старший солдат ОСОБА_6 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, та за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, без поважних причин та відповідного дозволу командирів, 08.01.2026 самовільно покинув пункт тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 , та в період з 08.01.2026 по теперішній час перебуває за межами місця служби.

За час відсутності на території військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_6 обов`язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території військової частини України в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомив по теперішній час.

Відомості за даним фактом 13.03.2026 внесено до ЄРДР за № 62026170020005998.

Постановою прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони від 27.03.2026 кримінальні провадження № 12026221080000004 та № 62026170020005998 об`єднані в одне провадження за № 12026221080000004.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання.

Підозрюваний не заперечував обставини, зазначені у пред`явленій йому підозрі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 4 ст. 408 КК України. Зазначив, що показання дає добровільно, вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнає. Разом з тим, вказав, що ухилятися від органів досудового розслідування та суду не збирається, всі обов`язки, покладені на нього, зобов`язується виконувати, жодного тиску на потерпілого та свідків чинити не буде. Просив обрати йому більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. При цьому пояснив, що не має бажання надалі проходити військову службу.

Захисник підозрюваного просила застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід, у вигляді особистого зобов`язання, у зв`язку із не доведенням ризиків на яких наголошує сторона обвинувачення.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_6 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 06.01.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026221080000004 з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 286, ч. 4 ст. 408 КК України.

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026221080000004 ОСОБА_6 27.03.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 4 ст. 408 КК України.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 15.04.2026 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу до Балаклійського районного суду Харківської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

04.09.2026 об 11:00 год ОСОБА_6 було затримано на виконання вказаної вище ухвали слідчого судді.

04.09.2026 ОСОБА_6 було вручене письмове повідомлення про підозру від 27.03.2026.

Надані стороною обвинувачення та досліджені слідчим суддею докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, та ч. 4 ст. 408 КК України дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, - а саме:

- даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_14 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_15 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_16 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_17 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_18 ;

- висновком судово-медичної експертизи № 12-14/04-БЛ/26 від 20.01.2026;

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/121-26/1979-ІТ від 12.02.2026;

- висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-26/3794-ІТ від 20.02.2026.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення "Чеботарі проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" № 42310/04 від 21.04.2011, "Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства" №12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін "обґрунтована підозра" означає, що "існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення" (рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", рішення "Котій проти України").

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, належність та допустимість доказів, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі "Феррарі-Браво проти Італії" № 9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що "питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою"; у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні у т.ч. особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за який санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Як зазначив в судовому засіданні сам підозрюваний, він не бажає продовжувати проходити військову службу.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень, підтверджують доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому і покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування щодо ОСОБА_19 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, неодружений, з середньою освітою, займає посаду кулеметника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, був затриманий на виконання ухвали слідчого судді, тобто, знаючи про наявність кримінального провадження відносно нього, ухилявся від органів досудового розслідування та вчинив інше, більш тяжке кримінальне правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_6 з моменту залишення місця служби не працює та немає інших законних джерел доходу, не має міцних соціальних зв`язків, є військовослужбовцем та у разі повернення до військової частини буде мати вільний доступ до зброї та боєприпасів, більшість свідків у кримінальному провадженні також є військовослужбовцями тієї ж військової частини, що тільки посилює вказані ризики, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.11.2026 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Разом з тим, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, способу життя підозрюваного, ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому призначає заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 266 240 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним також зазначити, що процесуальна позиція підозрюваного щодо повідомленої підозри не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки особі має бути гарантовано право на захист, передбачене в тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 62, 63 Конституції України, статтями 7, 20 КПК України.

Керуючись статтями 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів до 02 листопада 2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яку необхідно внести до закінчення строку тримання під вартою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (отримувач: ТУДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; р/р UA208201720355299002000006674 (справа № 610/1863/25, провадження № 1-кс/646/367/2025) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, або місця проходження військової служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та проходження військової служби;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 05.09.2026 до 02.11.2026 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 07.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1