Рішення № 139519031, 04.09.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4816/26

провадження №: 2/398/4316/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», представник позивача Морозова Аліна Дмитрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 20 липня 2026 року звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 104,60 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.09.2025 року кредитодавець ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 в електронній формі уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 1597-2227 на суму 5 000,00 грн строком на 365 днів. У подальшому сторони уклали вісім додаткових угод, якими позичальнику додатково надано у кредит 11 500,00 грн і продовжено строк кредитування, унаслідок чого загальна сума виданого кредиту склала 16 500,00 грн. Договір і додаткові угоди підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховані на його банківську платіжну картку. Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, здійснював погашення заборгованості лише частково, а після 20.01.2026 платежі припинив. Станом на 02.06.2026 року загальна сума заборгованості склала 20 104,60 грн, з яких заборгованість за кредитом 5 153,62 грн, за нарахованими процентами 6 803,28 грн, за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 8 147,70 грн. Направлену відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту залишено без виконання.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 липня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Разом із позовною заявою представник позивача подав клопотання, у якому просив проводити розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та повідомив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача і проти ухвалення у справі заочного рішення.

Згідно з відповіддю Управління надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 5328/31 від 28.07.2026 року ОСОБА_1 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 20.02.2024 року; іншого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) відповідача не встановлено. Така ж інформація міститься у відповді з Єдиного демографічного реєстру, отриманої на запит суду, інформація про актуальне місце реєстрації відсутня. Відповідно до ч. 10 ст. 187 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідача викликано у судове засідання через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, розміщене 31 липня 2026 року. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений строк, заяв чи клопотань не подав.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву на позовну заяву не подав, а представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд постановив ухвалу про заочний розгляд цієї справи в порядку статей 280 282 ЦПК України.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 05.09.2025 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало обов`язок надати споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Паспорт підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором A8208, а зі сторони кредитодавця кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєва Є.В. із кваліфікованою електронною позначкою часу.

05 вересня 2025 року об 11 год. 07 хв. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який складається з Договору про відкриття кредитної лінії № 1597-2227 продукту «MiniKasa», Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорта споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки за договором. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A6867 і укладений через інформаційно-комунікаційну систему позивача відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Договором встановлені такі умови кредитування: сума кредиту 5 000,00 грн; строк кредитування 365 календарних днів; базовий період сплати процентів 18 календарних днів; тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів і 0,74 % за кожен день починаючи зі 181 календарного дня; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми виданого кредиту, нараховується одноразово в дату видачі; денна процентна ставка на дату укладення договору 0,918 %; реальна річна процентна ставка 4 148,26 %; спосіб видачі безготівкове перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту або суми кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України; проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості у сумі, що не перевищує 2 відсотки від неповернутої суми кредиту, а сукупна сума таких нарахувань та інших платежів за порушення зобов`язань не може перевищувати половини одержаної суми кредиту.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом.

У період з 22.09.2025 по 20.01.2026 року сторони уклали вісім додаткових угод до зазначеного Договору, підписаних відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, якими позичальнику додатково надано у кредит: 22.09.2025 1 000,00 грн, 04.10.2025 5 000,00 грн, 21.10.2025 1 000,00 грн, 08.11.2025 800,00 грн, 26.11.2025 900,00 грн, 14.12.2025 900,00 грн, 03.01.2026 900,00 грн, 20.01.2026 1 000,00 грн, а всього 11 500,00 грн. Кожною додатковою угодою строк кредитування продовжувався і становив 365 календарних днів з дати її укладення. За Додатковою угодою № 8 від 20.01.2026 року строк кредитування складає 502 календарних дні від дати укладення Договору, тобто спливає 20 січня 2027 року. Процентні ставки за додатковими угодами залишилися незмінними (1,00 % і 0,74 % за день, з відліком 180-денного періоду від дати кожної додаткової угоди), комісія за видачу додаткових грошових коштів становить 15,00 % від суми відповідного траншу, денна процентна ставка за Додатковою угодою № 8 0,882 %.

На виконання умов Договору та додаткових угод ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало відповідачу дев`ятьма операціями через платіжний сервіс EasyPay кошти на загальну суму 16 500,00 грн, що підтверджується Довідкою про перерахування суми кредиту № 1597-2227 від 05.09.2025 року та квитанціями про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи. Кошти зараховані на картку отримувача, маска якої НОМЕР_1 , що відповідає реквізитам особистого електронного платіжного засобу, вказаним відповідачем у кредитному договорі.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Як вбачається з наданого позивачем детального розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, здійснюючи погашення заборгованості лише частково. У період з 22.09.2025 по 20.01.2026 року ним здійснено вісім платежів на загальну суму 20 972,59 грн (22.09.2025 2 650,00 грн; 03.10.2025 5 727,60 грн; 21.10.2025 2 650,00 грн; 08.11.2025 1 960,80 грн; 26.11.2025 1 921,28 грн; 14.12.2025 1 933,78 грн; 02.01.2026 2 097,16 грн; 20.01.2026 2 031,97 грн), які кредитодавець спрямував на погашення комісій за видачу кредиту (2 475,00 грн), нарахованих процентів та часткове погашення тіла кредиту, внаслідок чого залишок заборгованості за основним боргом становить 5 153,62 грн. Після 20 січня 2026 року платежі на погашення заборгованості від відповідача не надходили.

Заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 6 803,28 грн нарахована за період з 21.01.2026 по 01.06.2026 року включно (132 дні) за ставкою 1,00 % на день від залишку тіла кредиту 5 153,62 грн, тобто по 51,54 грн за кожен день. Нарахування здійснено виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування; одностороннього збільшення розміру фіксованої процентної ставки кредитодавцем не здійснювалося.

Заборгованість, поіменована позивачем як «проценти річних на підставі ст. 625 ЦК» у розмірі 8 147,70 грн, нарахована на підставі п. 8.2 Договору за прострочення сплати процентів за користування кредитом. Прострочення виникло 07 лютого 2026 року після спливу базового періоду, який тривав з 20.01.2026 по 06.02.2026 року, і несплати обов`язкового платежу у розмірі 876,18 грн. Нарахування здійснювалося з 08.02.2026 по 28.04.2026 року і припинене після досягнення передбаченого п. 8.2 Договору сукупного ліміту у розмірі половини одержаної суми кредиту (8 250,00 грн). Нарахувань неустойки (штрафу, пені) позивач не здійснював, що прямо вбачається зі змісту розрахунку.

Кредитодавець направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту вих. № 1597-2227 від 05.06.2026 року, яка надіслана рекомендованим листом 06.06.2026 року на адресу, зазначену в договорі, і залишена без виконання.

Власного контррозрахунку чи доказів повного погашення вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит та зміни до нього укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 525, 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, до яких включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Згідно з ч. 4 цієї статті денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %, а згідно з ч. 5 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі; такі платежі здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між кредитодавцем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору та восьми додаткових угод до нього, укладених в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі з нарахуванням процентів і комісії за видачу кредиту, та погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронних підписів одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанціями платіжного сервісу EasyPay про перерахування коштів на банківську платіжну картку відповідача, реквізити якої вказані ним у кредитному договорі. Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання не виконав, доказів повного погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача суду не надав, дійсність договору або окремих його умов не заперечував.

Щодо заборгованості за кредитом

Строк кредитування за Додатковою угодою № 8 від 20.01.2026 року спливає 20 січня 2027 року, тобто на час розгляду справи строк повернення кредиту не настав. Водночас відповідач допустив прострочення сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, що згідно з п. 8.3 Договору та ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає кредитодавцю право вимагати повернення кредиту в повному обсязі. Вимогу про дострокове повернення кредиту від 05.06.2026 року надіслано відповідачу 06.06.2026 року на адресу, вказану ним у договорі, тридцятиденний строк на її виконання сплив до звернення позивача до суду, порушення відповідач не усунув. За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 5 153,62 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за нарахованими процентами

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок і визнає, що проценти у розмірі 6 803,28 грн нараховані правильно: виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, за фіксованою процентною ставкою 1,00 % на день, без одностороннього її збільшення, і на залишок неповерненої суми кредиту. Погоджена сторонами денна процентна ставка, яка становить 0,918 % за Договором та 0,882 % за Додатковою угодою № 8, не перевищує граничного розміру 1 %, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 6 803,28 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Нарахування комісії за видачу кредиту відповідає умовам договору та вимогам закону, оскільки її включено до загальних витрат за споживчим кредитом і враховано при обчисленні денної та реальної річної процентної ставки, а дійсність цієї умови договору відповідач не заперечував. Відтак спрямування частини здійснених відповідачем платежів на погашення комісій є правомірним і підстав для перерахунку заборгованості немає.

Щодо процентів річних, нарахованих на підставі п. 8.2 Договору та ст. 625 ЦК України

Позивач просить стягнути 8 147,70 грн, поіменованих ним у Договорі, розрахунку заборгованості, досудовій вимозі та позовній заяві як «проценти річних на підставі ст. 625 ЦК». Із матеріалів справи вбачається, що ці нарахування здійснені за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, допущене відповідачем 07 лютого 2026 року, тобто є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання, визначеною ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а нараховані включно з 24 лютого 2022 року платежі за прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначена норма додана до ЦК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, є чинною і не змінювалася. На відміну від п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», вона не містить жодного обмеження за датою укладення договору: єдиною умовою її застосування є те, що прострочення виконання грошового зобов`язання допущене в період дії воєнного стану.

Воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 і неодноразово продовжувався, він діє і на час ухвалення цього рішення. Прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач допустив 07 лютого 2026 року, тобто в період дії воєнного стану, а спірні нарахування здійснені з 08.02.2026 по 28.04.2026 року. Отже, умови застосування п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України дотримані.

Суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» викладено в новій редакції, а п. 6-1 цього розділу виключено, унаслідок чого передбачене вказаним Законом звільнення споживача від відповідальності поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності зазначеним Законом. Проте п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України цим Законом не змінювався і не виключався.

Суд зазначає, що ці норми мають різну сферу дії. Закон України «Про споживче кредитування» регулює звільнення споживача від відповідальності, передбаченої договором про споживчий кредит, зокрема від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення, і саме щодо таких платежів норма цього Закону як спеціального має перевагу. Натомість відповідальність, визначена статтею 625 ЦК України, цим Законом не врегульована, а звільнення від неї встановлене безпосередньо Цивільним кодексом України. Оскільки позивач заявив до стягнення саме проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України, до спірних правовідносин у цій частині підлягає застосуванню п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Кропивницького апеляційного суду. У постанові від 17 жовтня 2025 року у справі № 389/1131/25 цей суд зазначив, що положення Закону України «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні, а тому такі правовідносини з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України із застосуванням п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Аналогічні висновки викладені у постановах цього суду від 10 вересня 2025 року у справі № 398/1956/25 (кредитний договір від 25 лютого 2024 року), від 26 січня 2026 року у справі № 398/2172/25 (кредитний договір від 16 квітня 2024 року) та від 03 серпня 2026 року у справі № 405/590/26 (кредитний договір від 8 грудня 2024 року), тобто у спорах за договорами, укладеними після 23 січня 2024 року.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України, а за ч. 2 ст. 4 ЦК України суб`єкт права законодавчої ініціативи, який подає законопроєкт, що регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, зобов`язаний одночасно подати проєкт закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів підтримано Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012) та Великою Палатою Верховного Суду (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19). Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 виснував, що дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитний договір.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони можуть встановити інший, ніж три проценти, розмір процентів річних, однак це не змінює правової природи такого платежу як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання, від якої позичальник звільнений на період дії воєнного стану. Найменування платежу в договорі не може змінювати наслідків, встановлених імперативною нормою закону.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 8 147,70 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1597-2227 від 05.09.2025 року у загальному розмірі 11 956,90 грн, з яких заборгованість за кредитом 5 153,62 грн та заборгованість за нарахованими процентами 6 803,28 грн, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 59,47 відсотка, тобто 1 583 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят три) гривні 42 копійки.

Доказів наявності інших витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1597-2227 від 05 вересня 2025 року у розмірі 11 956 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 90 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 583 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят три) гривні 42 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 04 вересня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Орловський