Рішення № 139519030, 04.09.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4980/26

провадження №: 2/398/4411/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Оболонкова Юлія Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 600,00 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 лютого 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 19.02.2023-100001611, на виконання якого відповідачу перераховано кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на його банківську платіжну картку. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком становить 3 600,00 грн і складається з основного боргу (тіла кредиту) - 3 000,00 грн та процентів за користування кредитом - 600,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви, у розмірі 116,58 грн, а також зазначає про орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, докази понесення яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Згідно з довідкою Попельнастівської сільської ради, отриманою на запит суду, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових повісток за адресою його реєстрації та за адресою фактичного проживання; до суду повернулися зворотні поштові повідомлення з розписками про особисте вручення. Заяв чи клопотань щодо розгляду справи, у тому числі заяви про застосування позовної давності, від відповідача не надходило.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та видача коштів

Судом встановлено, що перед укладенням договору відповідач ОСОБА_1 пройшов процедуру ідентифікації та верифікації через Систему BankID Національного банку України, за результатами якої кредитодавець отримав підтверджені дані про його особу: прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП НОМЕР_1 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реквізити паспорта та фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

19 лютого 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 19.02.2023-100001611. Відповідач ознайомився з переддоговірною інформацією, у тому числі з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, і приєднався до правочину, підписавши пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), заявку, підтвердження та додаток до анкети позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором «C915», який був надісланий у СМС-повідомленні на вказаний ним фінансовий номер телефону.

За умовами договору сторонами погоджено такі основні умови: сума кредиту - 3 000,00 грн; строк кредитування - 42 дні з дати надання кредиту, з кінцевою датою повернення 01 квітня 2023 року; первинний період користування кредитом - 14 днів, черговий період - кожні наступні 14 днів; фіксована процентна ставка «Економ» - 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожного періоду, що розпочинається після повної сплати позичальником усіх нарахованих на дату платежу процентів; фіксована процентна ставка «Стандарт» - 3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом решти строку кредитування. Пунктом 7 заявки передбачено, що розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

На виконання умов правочину ТОВ «Споживчий центр» здійснило безготівкове перерахування кредитних коштів. Факт переказу підтверджується квитанцією LiqPay від 19.02.2023 (16:17), згідно з якою суму 3 000,00 грн виплачено з використанням реквізитів електронного платіжного засобу (платіжна картка VISA НОМЕР_3) з призначенням платежу: «Видача за договором №19.02.2023-100001611». Зазначені реквізити (перші 6 та останні 2 цифри) узгоджуються з номером електронного платіжного засобу відповідача, вказаним у п. 4.1 кредитного договору (НОМЕР_3). Здійснення позивачем розрахунків через інтернет-еквайринг підтверджується долученим договором із платіжною системою.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 19.02.2023-100001611, складеним станом на 24.07.2026, проценти за користування кредитом нараховані виключно за період з 19 лютого 2023 року по 01 квітня 2023 року, тобто в межах погодженого сторонами 42-денного строку кредитування, у загальному розмірі 2 940,00 грн, а саме: за період з 19.02.2023 по 04.03.2023 (14 днів за ставкою 2 % на день) - 840,00 грн; за період з 05.03.2023 по 18.03.2023 (14 днів за ставкою 2 % на день) - 840,00 грн; за період з 19.03.2023 по 01.04.2023 (14 днів за ставкою 3 % на день) - 1 260,00 грн. Після 01 квітня 2023 року нарахування процентів позивачем припинено.

Відповідач у рахунок погашення заборгованості сплатив 2 340,00 грн, а саме: 840,00 грн - 04 березня 2023 року та 1 500,00 грн - 09 червня 2023 року. Обидва платежі зараховані позивачем у погашення нарахованих процентів. Основний борг (тіло кредиту) у розмірі 3 000,00 грн відповідачем не погашався.

Таким чином, залишок непогашених процентів становить 600,00 грн (2 940,00 грн ? 2 340,00 грн), а загальна сума заборгованості - 3 600,00 грн. Будь-які інші нарахування (комісії, пеня, штрафи, неустойка, проценти за ст. 625 ЦК України) у розрахунку відсутні та позивачем до стягнення не заявлялися.

Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості (повністю або частково) відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За приписами ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Згідно з п. 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 19.02.2023-100001611 від 19.02.2023, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі з порядком нарахування процентів та розміром процентних ставок, і погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису та створює для сторін відповідні правові наслідки. Проходження відповідачем ідентифікації через Систему BankID НБУ виключає сумніви щодо особи позичальника.

Належне виконання кредитодавцем свого зобов`язання з надання кредитних коштів підтверджується квитанцією від 19.02.2023, яка згідно з п. 159 Положення № 164 має статус первинного документа, та узгодженням реквізитів електронного платіжного засобу, зазначених у квитанції та в кредитному договорі. Будь-яких заперечень щодо неотримання кредитних коштів відповідач не заявляв; більше того, здійснивши 04.03.2023 та 09.06.2023 часткові платежі на загальну суму 2 340,00 грн, він вчинив дії, що свідчать про визнання ним боргу.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредит у встановлений строк не повернув. Свого контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума, яку позивач просить стягнути (3 600,00 грн), є арифметично правильною, обґрунтованою та відповідає умовам договору і вимогам закону. Зазначена сума складається з основного боргу (тіла кредиту) - 3 000,00 грн та процентів - 600,00 грн.

Зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів у розмірі 2 340,00 грн у погашення нарахованих процентів відповідає черговості, встановленій ч. 1 ст. 534 ЦК України, за якою проценти погашаються раніше за основну суму боргу.

Оцінюючи правомірність нарахування процентів, суд враховує, що вони нараховані виключно в межах узгодженого сторонами 42-денного строку кредитування - з 19.02.2023 по 01.04.2023, а після спливу цього строку нарахування процентів позивачем припинено. Такий підхід узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, за яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування.

Щодо застосування у період з 19.03.2023 по 01.04.2023 процентної ставки «Стандарт» у розмірі 3 % на день суд зазначає таке. Обидві процентні ставки є фіксованими, їх розміри та умови (періоди) застосування прямо визначені в заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору і підписана відповідачем. Перехід до ставки «Стандарт» зумовлений настанням погодженої сторонами обставини - несплатою позичальником нарахованих процентів на дату чергового платежу, а не одностороннім рішенням кредитодавця, що узгоджується з п. 7 заявки та ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України. За таких умов застосована кредитодавцем ставка відповідає змісту зобов`язання.

При цьому суд виходить із того, що він не вправі з власної ініціативи давати оцінку справедливості тих чи інших умов кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, оскільки інакше порушувалася б загальна засада цивільного законодавства - принцип свободи договору, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 552/672/23). Відповідач умови договору в установленому порядку не оспорював, зустрічного позову не пред`являв.

Окремо суд зазначає, що Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою та встановлено максимальний розмір денної процентної ставки не більше 1 %, набрав чинності 24 грудня 2023 року. Законодавчі обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються виключно до договорів про споживчий кредит, укладених після набрання чинності вказаним Законом. Оскільки спірний договір укладено 19 лютого 2023 року, тобто до набрання чинності вказаними законодавчими змінами, погоджені сторонами та застосовані кредитодавцем процентні ставки є правомірними, відповідають імперативним вимогам закону, що діяли на момент укладення правочину, та не підлягають ретроспективному перерахунку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем також заявлено до відшкодування 116,58 грн витрат, пов`язаних із надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками, які підтверджені квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2174795 від 27.07.2026 з описом вкладення. Оскільки обов`язок надіслати іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів покладено на позивача (п. 1 ч. 4 ст. 177 ЦПК України), понесені у зв`язку з цим витрати є витратами, пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, у розумінні п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Загалом на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 778,98 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач у позовній заяві заявив про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України суд наразі не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні докази на час ухвалення рішення відсутні, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.02.2023-100001611 від 19 лютого 2023 року у розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у розмірі 2 778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 98 копійок, з яких: судовий збір - 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви, - 116 (сто шістнадцять) гривень 58 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, літера А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 4 вересня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський