Ухвала суду № 139518881, 07.09.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1663/17

Провадження № 6/390/89/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Квітки О.О.,

при секретарі Петренко В.Р.,

за участю заявниці - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 (стягувач та одночасно законний представник), яка діє від імені та в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , інші учасники справи: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню, судового наказу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2017 у справі №390/1663/17 (провадження номер 2-н/390/14/17), виданого 24.10.2017 стягувачу з метою пред`явлення його до виконання.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що за заявою ОСОБА_3 (на цей час - Палімонової) Кіровоградським районним судом Кіровоградської області 24 жовтня 2017 року видано судовий наказ (справа №390/1663/17, провадження номер 2-н/390/14/17) про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 04.09.2017 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виконавчий документ видано за заявою матері, яка діяла в інтересах (на користь) своєї малолітньої доньки, що з нею проживає. При цьому, аліменти є власністю дитини. У подальшому, виконавчий документ скеровано на примусове виконання до Фортечного відділу ДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (виконавче провадження №55098960).У ході примусового виконання, для забезпечення реального виконання рішення, серед іншого на все належне боржнику нерухоме майно накладено арешт. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер. На підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину. Аліменти боржником не сплачувалися. Водночас на день смерті з ОСОБА_4 не стягнуто виконавчий збір у виконавчому провадженні №55098960. Крім цього, до цього часу на примусовому виконанні в різних органах ДВС перебуває 7 виконавчих проваджень, де останній є боржником. У сукупності невиконання ОСОБА_4 майнових зобов`язань, призвело до внесення відповідного запису щодо нього до Єдиного реєстру боржників. Наявність чинних арештів і запису в Єдиному реєстрі боржників позбавляє зацікавлену сторону можливості розпорядитися майном. Разом з тим, закінчення виконавчого провадження з вищевказаних підстав (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII) не припиняє чинність арешту майна боржника (стаття 40 Закону №1404-VIII). У ситуації, що склалася, малолітній ОСОБА_2 як спадкоємиці померлого батька для розпорядження спадщиною, крім погашення заборгованості зі сплати аліментів, необхідно сплатити виконавчий збір за примусове виконання судового рішення про стягнення аліментів на свою користь, які вона до того ж жодного разу не отримувала, і погасити наявні штрафи. Вищевикладене свідчить про порушення як майнових прав, так і майнових інтересів дитини, які підлягають захисту в судовому порядку. Відповідно до вимог статті 606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 відбулася заміна боржника у зобов`язанні, зокрема ОСОБА_2 є новим боржником і водночас фактичним стягувачем у цій справі та виконавчому провадженні. Таким чином, відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі. За приписами п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. На момент звернення до суду арешт не знятий та не скасований, що позбавляє можливості спадкоємцю оформити право власності на належне їй спадкове майно. Закінчення виконавчого провадження з вищевказаної підстави припиняє чинність арешту майна боржника, не порушуючи при цьому майнових прав та інтересів як малолітньої ОСОБА_2 , так і будь-яких інших осіб. Зважаючи на викладене, судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_4 має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Заявниця в судовому засіданні підтримала подану заяву та просила задовольнити.

Представник Фортечного ВДВС в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду заяви судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_2 , батьками якої записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 15.03.2016.

Згідно з витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За заявою ОСОБА_3 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області 24 жовтня 2017 року видано судовий наказ (справа №390/1663/17 провадження номер 2-н/390/14/17) про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (інші дані суду не відомі), аліментів на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 04.09.2017 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі вищевказаного судового наказу постановою державного виконавця Фортечного відділу ДВС 08.11.2017 відкрито виконавче провадження № 55098960.

В межах цього виконавчого провадження постановою державного виконавця від 10.02.2018 накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 28.07.2026 Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_5 від 08.09.2008 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20228810 від 15.09.2008 ОСОБА_4 за життя на праві власності належала 1/5 частка у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_6 від 01.07.2026 ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Згідно з АСВП, яка перебуває в загальному доступі, на час розгляду заяви стан ВП №55098960 - примусове виконання.

Невиконання ОСОБА_4 майнових зобов`язань призвело до внесення відповідного запису щодо нього до Єдиного реєстру боржників, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників, що також перебуває в загальному доступі.

За змістом статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 СК України якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

Згідно зі ст. 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, яка не досягла чотирнадцяти років, регламентовано статтею 31 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 179 СК України).

За змістом ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Як встановлено в ході розгляду заяви, аліменти боржником не сплачувалися, що зазначено заявницією та підтверджується матеріалами справи.

Наявність чинних арештів і запису в Єдиному реєстрі боржників позбавляє спадкоємця можливості розпорядитися майном.

Разом з тим, закінчення виконавчого провадження з вищевказаних підстав (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII) не припиняє чинність арешту майна боржника (стаття 40 Закону №1404-VIII).

За приписами абз. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно з правовою позицією, викладеної в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Цей висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №61-1592св17.

Незалежно від волі сторін зобов`язання припиняються за таких обставин: неможливість виконання зобов`язання (ст. 607 ЦК України); поєднання в одній особі боржника і кредитора (ст. 606 ЦК України); смерть боржника чи кредитора, якщо зобов`язання пов`язане з їх особою (ст. 608 ЦК України); ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника) (ст. 609 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов`язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін. Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов`язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватись для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов`язаних між собою взаємним зобов`язанням; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництві в разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. Отже, при такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб`єктів) один із цих суб`єктів правовідносин повинен зникнути, у зв`язку з цим і припиняється зобов`язання.

Враховуючи наведене, ст. 606 ЦК України повинна застосовуватися судом до правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов`язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб`єктів правовідношення у зв`язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб`єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов`язання не залежатиме від волі сторін.

За змістом ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).

Згідно зі ст. 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов`язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов`язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов`язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (ст. 608 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №199/5826/16-ц (провадження № 61-20217св19) зауважено про те, що оскільки предметом спору у цій справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, а не його обов`язок зі сплати аліментів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки, яка є спадкоємицею майна померлого сина, заборгованості за аліментами.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 відбулася заміна боржника у зобов`язанні, зокрема ОСОБА_2 є новим боржником і водночас фактичним стягувачем у цій справі та виконавчому провадженні. Таким чином, відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Закінчення виконавчого провадження з вищевказаної підстави припиняє чинність арешту майна боржника, не порушуючи при цьому майнових прав та інтересів як малолітньої ОСОБА_2 , так і будь-яких інших осіб.

Таким чином, судовий наказ Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2017 у справі №390/1663/17 (провадження номер 2-н/390/14/17) підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню повністю.

На підставі ст.ст. 6, 14, 179, 180, 181, 194 СК України, ст.ст. 30, 31, 34, 606, 608, 1216, 1218, 1268, 1282 ЦК України, ст.ст. 15, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , інші учасники справи: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню повністю, судовий наказ Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2017 у справі №390/1663/17 (провадження номер 2-н/390/14/17), виданий 24.10.2017 стягувачу з метою пред`явлення його до виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя О.О.Квітка