Ухвала суду № 139517366, 07.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання судового рішення та про встановлення нового строку подання звіту

07 вересня 2026 р. № 400/810/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026, позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач) задоволено частково, зокрема зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2026 без обмеженні її максимальним розміром і без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період дії воєнного стану» (далі Постанова № 1778), з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення набрало законної сили 01.06.2026, на виконання якого 07.04.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи.

23.02.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 22.02.2026 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26, в якій він просить зобов`язати відповідача подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

25.02.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про зобов`язання відповідача подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26 в місячний строк з дня набрання законної сили цим рішенням.

29.06.2026 відповідач подав до суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26, а позивач 07.07.2026 заперечення проти його прийняття.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 прийнято звіт відповідача від 29.06.2026 та зобов`язано його подати до суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26 в місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

25.08.2026 відповідач подав до суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26, а позивач 26.08.2026 заперечення проти його прийняття.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту про виконання рішення суду, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а та від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та ухвалі Верховного Суду від 03.07.2023 у справі № 380/25987/21.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що поданий відповідачем звіт від 29.07.2026 свідчить про часткове виконання відповідачем рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26, а тому він підлягає прийняттю.

Так, відповідно до Перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1401003944-Міноборони від 29.06.2026 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026 без обмеження її максимальним розміром і без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1778. До виплати з 01.07.2026 призначено пенсію в розмірі 49232,83 гривні.

Згідно з даних особистого кабінету позивача на вебпорталі Пенсійного фонду України у серпні 2026 року йому було виплачено 49232,83 гривні. Однак, позивач стверджує, що у дійсності у серпні 2026 року він отримав пенсію в сумі 32861,07 гривні.

За таких обставин, а також у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відомостей електронної бази даних відповідача за пенсійною справою позивача суд позбавлений можливості достовірно встановити розмір пенсії, який був виплачений позивачу, зокрема, у серпні 2026 року.

Водночас у звіті відповідач наголосив на тому, що з визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі Постанова № 821) протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній. Отже, із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду. Разом з тим, обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не скасований.

З цього приводу суд зауважує, що у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

З огляду на вище викладене, суд прийшов до висновку, що позивач не повинен нести негативні для себе наслідки у зв`язку з тим, що Кабінет Міністрів України не встановив порядок виплати перерахованих пенсій за рішеннями судів, а Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України не виділило додаткових бюджетних асигнувань з Державного бюджету України для виплати позивачу поточної пенсії в розмірі, який нарахований на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 3823 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26 виконано не в повному обсязі, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту.

Частиною третьою статті 3823 КАС України встановлено, що у постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Оскільки судом прийнято звіт відповідача, тому відсутні правові підстави для накладення на його керівника штрафу.

Керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.08.2026 про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 400/810/26 в місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

5. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Г.Ярощук