Ухвала суду № 139516826, 07.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

07 вересня 2026 року справа №362/4780/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) із позовом до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у виплаті компенсації за самостійно придбаний електричний привід до механічного крісла колісного;

- скасувати рішення (лист) Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю № 04/35 від 09.06.2026 про відмову у виплаті компенсації;

- зобов`язати Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю виплатити позивачу компенсацію вартості самостійно придбаного електричного приводу А6 до механічного крісла колісного у розмірі 89 999 грн;

- у разі якщо суд дійде висновку про неможливість безпосереднього вирішення питання щодо виплати компенсації, зобов`язати Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду;

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

07.07.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 30.06.2026 надійшли матеріали адміністративної справи №362/4780/26.

07.07.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано докази у справі від відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відмова відповідача у виплаті компенсації є протиправною, оскільки рішенням експертної команди №63/26/568 від 05.05.2026 йому чітко визначено потребу саме в електричному приводі до механічного крісла колісного. При цьому експертною командою окремо зазначено, що використання крісла колісного з електроприводом або електроскутера є недоцільним та/або неможливим, а заміна визначеного засобу іншими технічними засобами реабілітації не забезпечує необхідного рівня мобільності та самостійності. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно ототожнив електричний привод до механічного крісла колісного з кріслом колісним з електроприводом та не врахував висновки експертної команди щодо його індивідуальних функціональних потреб. На думку позивача, положення пункту 33 Порядку №321 передбачають можливість забезпечення електричним приводом для крісла колісного, а тому придбання такого засобу за власні кошти дає право на відповідну компенсацію. Відмова відповідача, на переконання позивача, прийнята без належного врахування всіх обставин справи та є необґрунтованою.

05.08.2026 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача через підсистему «Електронний Суд».

Відповідач проти позову заперечує та вважає відмову у виплаті компенсації правомірною. Зазначає, що відповідно до пункту 33 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані допоміжні засоби реабілітації (технічні та інші засоби реабілітації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (зі змінами) пристрій з електроприводом на крісло колісне може надаватися замість крісла колісного з електроприводом або електроскутера. Водночас у Рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю від 05.05.2026 позивачу визначено потребу в активному кріслі колісному (код 12 22 03), а не в кріслі колісному з електроприводом чи електроскутері.

На думку відповідача, зазначення в рекомендаціях потреби в електричному приводі до механічного крісла колісного не є достатньою правовою підставою для виплати компенсації, оскільки Додаток 1 до Порядку №321 не передбачає окремого виду засобу реабілітації «електричний привод до механічного крісла колісного». Отже, за відсутності відповідних показань щодо крісла колісного з електроприводом або електроскутера підстави для виплати компенсації відсутні.

До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено докази на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026.

05.08.2026 канцелярією суду зареєстровано відповідь на відзив, подану позивачем через підсистему «Електронний Суд». Позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що відзив не спростовує встановленої експертною командою індивідуальної потреби саме в електричному приводі до механічного крісла колісного. Позивач наголошує, що у пункті 16 Витягу з рішення експертної команди від 05.05.2026 прямо визначено потребу в такому засобі реабілітації, а також зазначено недоцільність та/або неможливість використання крісла колісного з електроприводом або електроскутера. На думку позивача, відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували зазначені висновки експертної команди, та фактично проігнорував їх, обмежившись формальним посиланням на те, що у пунктах 5.2.2 5.2.3 рекомендацій зазначено активне крісло колісне (код 12 22 03).

10.08.2026 канцелярією суду зареєстровано заперечення на відповідь на відзив, подані представником відповідача через підсистему «Електронний Суд», у яких відповідач заперечує проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, та наполягає на правомірності відмови у виплаті компенсації.

10.08.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, подане через підсистему «Електронний Суд».

14.08.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про витребування доказів у справі, подане через підсистему «Електронний Суд».

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність відмови Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за самостійно придбаний електричний привід до механічного крісла колісного, а також наявність підстав для скасування відповідного рішення та зобов`язання відповідача здійснити виплату компенсації.

Вказані позовні вимоги можуть бути розглянуті на підставі наявних у справі письмових доказів, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд зауважує, що подане позивачем клопотання є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Як убачається зі змісту клопотання, позивач обґрунтовує необхідність проведення судового засідання загальними посиланнями на характер спірних правовідносин, необхідність повного та всебічного розгляду справи, реалізацію принципів рівності та змагальності сторін, а також на те, що розгляд справи за письмовими матеріалами нібито може обмежити його право на ефективний судовий захист.

Водночас позивачем не наведено конкретних обставин, які неможливо встановити на підставі письмових доказів, наявних у матеріалах справи, або для з`ясування яких необхідним є заслуховування особистих пояснень позивача чи пояснень інших учасників справи.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.

Отже, на дату ухвалення судового рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно із частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Як убачається зі змісту поданого клопотання, позивач просить витребувати не конкретно визначені документи, а фактично інформацію щодо функціонування електронної інформаційної системи, за допомогою якої формуються Рекомендації, зокрема щодо наявності у відповідній електронній формі поля «Інше», технічної можливості внесення до нього певних відомостей, способу відображення таких відомостей у друкованому примірнику Рекомендацій, а також причин можливого невідображення відповідного запису.

Крім того, позивач просить витребувати відповідні відомості у Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та/або у відповідного розпорядника чи адміністратора інформаційної системи, не визначаючи конкретного володільця кожного із зазначених доказів.

Отже, клопотання в цій частині не дає можливості встановити, у кого саме перебуває конкретний доказ та який саме документ має бути витребуваний судом.

Суд також враховує, що позивач просить фактично підтвердити певну версію формування Рекомендацій, а саме можливість внесення до електронної форми відомостей про електричний привід до механічного крісла колісного та їх можливе невідображення у друкованому примірнику. Водночас питання про те, чи дійсно така інформація вносилася до електронної системи під час формування Рекомендацій позивача від 05.05.2026, є окремою обставиною, яка має підтверджуватися конкретними доказами щодо формування саме Рекомендацій позивача, а не лише загальною інформацією про технічні можливості відповідної інформаційної системи.

Таким чином, заявлене клопотання у запропонованому позивачем формулюванні не відповідає вимогам статті 80 КАС України щодо конкретизації доказів, які підлягають витребуванню, та визначення особи, у володінні якої такі докази перебувають.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 80 КАС України підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Водночас суд вважає за необхідне, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, витребувати належні докази з власної ініціативи відповідно до частини четвертої статті 9 та частини третьої статті 80 КАС України.

Суд встановив, що у пункті 16 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.05.2026 №63/26/568/В зазначено про потребу позивача в електричному приводі до механічного крісла колісного (типу приставки з боковим або центральним кріпленням), а також про недоцільність та/або неможливість використання крісла колісного з електроприводом або електроскутера.

Разом з тим у пунктах 5.2.2 та 5.2.3 Рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації позивача від 05.05.2026, зазначено інший засіб реабілітації - активне крісло колісне за кодом 12 22 03.

Отже, матеріали справи містять розбіжність між змістом витягу з рішення експертної команди та Рекомендацій, яка має істотне значення для вирішення спору, оскільки саме з урахуванням визначеного експертною командою засобу реабілітації має оцінюватися питання щодо правомірності відмови відповідача у виплаті компенсації.

З`ясування зазначених обставин потребує отримання пояснень безпосередньо від органу, який прийняв відповідне рішення та формував відповідні документи.

У зв`язку з цим суд вважає необхідним витребувати у Комунального некомерційного підприємства «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради (ідентифікаційний код 01994385, адреса: 08606, Обухівський р-н, Київська обл., м. Васильків, пр-т Київський Шлях, буд. 87) письмові пояснення щодо причин та характеру зазначеної розбіжності, а також щодо змісту рішення експертної команди в частині визначення позивачу відповідного засобу реабілітації.

Отримання таких відомостей є необхідним для встановлення фактичних обставин справи та належної оцінки доводів сторін.

Згідно з положеннями статей 124, 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16- рп/2009).

Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома статті 80 КАС України).

Керуючись статтями 9, 80, 236, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів

3. Витребувати докази у справі від Комунального некомерційного підприємства «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради (ідентифікаційний код 01994385, адреса: 08606, Обухівський р-н, Київська обл., м. Васильків, пр-т Київський Шлях, буд. 87):

- документи, на підставі яких Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради у пункті 16 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.05.2026 №63/26/568/В було сформовано висновок про потребу ОСОБА_1 в електричному приводі до механічного крісла колісного та у пунктах 5.2.2, 5.2.3 Рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації від 05.05.2026 рекомендовано активне крісло колісне (код 12 22 03).

- письмові пояснення щодо причин невідповідності між висновком, зазначеним у пункті 16 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.05.2026 №63/26/568/В, про потребу ОСОБА_1 в електричному приводі до механічного крісла колісного та відомостями, зазначеними у пунктах 5.2.2 та 5.2.3 Рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації позивача від 05.05.2026, відповідно до яких йому рекомендовано активне крісло колісне (код 12 22 03);

- інформацію про те, чи підлягала зазначена у пункті 16 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.05.2026 №63/26/568/В потреба ОСОБА_1 в електричному приводі до механічного крісла колісного відображенню у Рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації від 05.05.2026, а також про наявність технічної можливості такого відображення та, у разі наявності такої можливості, найменування і код засобу реабілітації згідно з ДСТУ EN ISO 9999:2021, під якими така потреба могла бути відображена у Рекомендаціях.

Витребувані судом докази надати протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду.

4. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам) шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Кушнова А.О.