Рішення № 139516770, 07.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ справа №320/58089/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 06.11.2025 року № ЗХ/ЗК/33213/РН/023563/ПТ/01/ПС/01; № ЗХ/ЗК/33213/РН/023563/ПТ/01/ПС/02; № ЗХ/ЗК/33213/РН/023563/ПТ/01/ПС/03.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що вважає незаконними три постанови про накладення штрафів за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам. Позивач наголошує, що письмову вимогу щодо саме трьох спірних товарів він отримав лише в обід останнього дня перевірки з кінцевим строком виконання до 17:10 того самого дня, тоді як первісна вимога від 22.10.2025 стосувалася іншої продукції. Документи про постачальника перебували в архіві логістичного центру «КАЛИНІВКА», пошкодженому внаслідок атаки БпЛА та пожежі, тому надати їх за кілька годин було неможливо. На час складення протоколів відповідач, за твердженням позивача, не мав документального підтвердження, що саме позивач увів продукцію в обіг, а згодом отримав накладні, які підтверджували постачання від ТОВ «Артстрой». Позивач також посилається на запізніле отримання повідомлення про розгляд справи про штрафи, через що не зміг подати пояснення до прийняття постанов, і на обов`язок адміністративного органу самостійно поновити порушене право після одержання нових документів. Окремо він вказує на безпідставність виїзної перевірки виконання корегувальних заходів, однак у прохальній частині позову оскаржує лише три постанови про штраф.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/58089/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявні:

-відзив на позовну заяву, згідно якого Західне міжрегіональне управління Держпраці заперечує проти позову та стверджує, що діяло в межах повноважень і за процедурою Закону № 2735-VI. Відповідач зазначає, що під час перевірки виявлено конкретні порушення маркування, вимог до інструкцій, декларацій про відповідність і позначення рівня звукової потужності, а представник позивача підписав акт і три протоколи без зауважень. За даними маркування ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» було зазначене імпортером, а крім того, у строк перевірки не надало документів, які дозволяли б ідентифікувати постачальника або виробника; тому частина сьома статті 8 Закону № 2735-VI прямо дозволяла вважати його особою, яка ввела продукцію в обіг. Декларація про відповідність, отримана згодом, на думку відповідача, додатково підтверджує статус позивача як уповноваженого представника та імпортера. Накладні щодо ТОВ «Артстрой» відповідач оцінює критично через їх суперечність маркуванню й декларації та сумнівні відомості про цього контрагента, хоча для цілей контролю виконання корегувальних заходів визнав повернення продукції результативним. Повідомлення про розгляд справи було завчасно відправлене рекомендованим листом, а його пізнє вручення відповідач вважає обставиною поза своїм контролем.

-відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач повторно наголошує на тому, що вимоги від 22.10.2025 і 27.10.2025 стосувалися різної продукції, тому другу вимогу не можна вважати повторенням першої через її часткове невиконання. Він підкреслює, що фактично предмет витребування було змінено в останній день перевірки, а кілька годин були об`єктивно недостатніми з огляду на масштаб товарного обігу та пошкодження архіву. На думку позивача, додатки 2.1-2.3 до акта не містили інвойсів чи інших документів, що підтверджували б його статус виробника або імпортера, а достовірність нанесеної на товар інформації інспектор не перевірив. Позивач заперечує, що статус уповноваженої виробником особи автоматично тотожний статусу імпортера, оскільки уповноважених представників та імпортерів певної продукції може бути кілька. Також він вважає декларацію про відповідність неналежним доказом через відсутність, за його твердженням, обов`язкових реквізитів. У зв`язку з цим просить врахувати відповідь на відзив і задовольнити позов.

-заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач уточнює, що 24.10.2025 о 14:57 представниці позивача через WhatsApp було надіслано фотографії трьох додаткових товарів і повідомлено про необхідність надати щодо них документи за первісною вимогою, а письмову вимогу 27.10.2025 лише продубльовано через відсутність реакції. Він наполягає, що посадова особа може витребувати необхідні матеріали протягом усього строку перевірки, а суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити простежуваність ланцюга постачання. Статус позивача як особи, яка ввела продукцію в обіг, відповідач обґрунтовує двома самостійними підставами: зазначенням ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» як імпортера на маркуванні та юридичною презумпцією частини сьомої статті 8 Закону № 2735-VI через ненадання документів у строк перевірки. Декларація, за твердженням відповідача, містить усі реквізити, передбачені частиною А додатка 2 до Технічного регламенту безпеки машин, і підтверджує доручення позивачу складати технічний файл та декларацію. Відповідач просить повністю відмовити у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.10.2025 Західне міжрегіональне управління Держпраці видало наказ № 658/ЗХ-ЗК і направлення № ЗХ/1/16793-25 на планову перевірку характеристик машин та устаткування у ТЦ «Епіцентр» у м. Мукачеві. Перевірка проводилася з 22.10.2025 по 27.10.2025 щодо відповідності Технічному регламенту безпеки машин № 62 і Технічному регламенту шумового випромінювання № 1186.

22.10.2025 представнику позивача вручено вимогу надати до 12:00 27.10.2025 документи щодо шести первісно зазначених товарів: фрезера BOSCH, гайковерта YATO, двох дрилів, акумуляторної викрутки YATO та насоса FROG PUMP.

Сторони не заперечують, що письмовий додаток до цієї вимоги не містив трьох товарів, за які згодом накладено штрафи.

За твердженням відповідача, 24.10.2025 о 14:57 через WhatsApp представниці позивача Н. Кузьмі надіслано фото мотокоси EXPERT 10105600, електричної коси EXPERT 10105601 та електричної коси KLEVER 10105599 із повідомленням про необхідність додатково надати документи.

Позивач прямо не спростував факту одержання цього повідомлення, але наполягає, що належну письмову вимогу щодо цих товарів отримав тільки 27.10.2025.

27.10.2025, в останній день перевірки, позивачу вручено письмову вимогу щодо трьох спірних товарів із кінцевим строком до 17:10.

Документацію, яка ідентифікувала б їх постачальника чи виробника, до завершення перевірки не надано.

Позивач, в свою чергу, пояснює це тим, що документи зберігалися в архіві логістичного центру «КАЛИНІВКА», майже зруйнованого атакою БпЛА та пожежею 16.09.2025.

Того самого дня інспектор склав акт № ЗХ/ЗК/33213/РН/023563. Щодо трьох спірних моделей зафіксовано відсутність або недоліки обов`язкового маркування, позначки гарантованого рівня звукової потужності, написів на інструкціях і декларацій про відповідність.

Представник ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» підписав акт без зауважень.

27.10.2025 також складено три протоколи, в яких ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» кваліфіковано як особу, що ввела кожну з трьох моделей у обіг.

28.10.2025 прийнято п`ятнадцять рішень про корегувальні заходи щодо п`яти товарів.

Надалі позивач повідомив про виконання корегувальних заходів шляхом повернення продукції постачальникам.

29.10.2025 відповідач направив рекомендованим листом повідомлення про розгляд 06.11.2025 справ про штрафи. Позивач отримав його 07.11.2025, тобто наступного дня після розгляду, і тому участі не брав.

06.11.2025 відповідач виніс три постанови про накладення штрафів по 34 000 грн за пунктом 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI. Загальна сума санкцій становить 102 000 грн.

Під час перевірки виконання корегувальних заходів 13-18.11.2025 позивач надав видаткову накладну № 19522707 від 01.02.2022 про постачання трьох моделей ТОВ «Артстрой», а також декларацію про відповідність. В акті від 18.11.2025 виконання корегувальних заходів визнано повним і результативним, після чого 19.11.2025 відповідні рішення скасовано.

Водночас відповідач не скасував постанови про штраф, з огляду на що 20.11.2025 позивач подав заперечення органу, і надалі звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України орган державної влади та його посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України.

Згідно ст.ст. 2, 72-77, 90, 242 КАС України суд перевіряє рішення суб`єкта владних повноважень за критеріями законності, обґрунтованості, пропорційності, добросовісності та своєчасності. В адміністративній справі про протиправність рішення обов`язок довести його правомірність покладається на відповідача; докази оцінюються у сукупності.

Закон України № 2735-VI у ст.ст. 1, 4, 8, 10, 11, 15 визначає мету та систему ринкового нагляду, повноваження органу витребувати документи і обов`язок суб`єкта господарювання забезпечувати простежуваність продукції. Частина сьома статті 8 встановлює спеціальну презумпцію: якщо виробника не можна ідентифікувати, особою, яка ввела продукцію в обіг, вважається кожен учасник ланцюга постачання, який протягом строку перевірки не надав даних про виробника або свого постачальника.

Відповідно до ст.ст. 23 та 23-1 Закону № 2735-VI перевірка характеристик продукції проводиться на підставі наказу й направлення; під час неї перевіряються документи та за потреби зразки продукції. Акт має містити детальний опис порушень. Строк планової перевірки у розповсюджувача обчислюється робочими днями; вихідні дні самі по собі не збільшують строк перевірки.

Статті 29, 30, 33, 34 Закону № 2735-VI регулюють прийняття, виконання та контроль рішень про обмежувальні (корегувальні) заходи. Виконання таких заходів усуває підстави для їх подальшої дії, але не анулює автоматично вже вчинене правопорушення з введення невідповідної продукції в обіг.

Згідно пункт 2 частини другої та частини шостої статті 44 Закону № 2735-VI за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, до відповідної особи застосовується штраф за кожну модель, артикул або партію незалежно від кількості одиниць і місць реалізації. Протокол складається на підставі документів про походження та обіг продукції; кожен штраф оформлюється окремою постановою.

У відповідності до ст. 45 Закону № 2735-VI особа не несе відповідальності, якщо доведе, зокрема, що не вводила відповідну продукцію в обіг. Ця норма має застосовуватися разом зі спеціальною презумпцією частини сьомої статті 8.

Стаття 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», розрізняє введення в обіг (перше надання продукції на ринку України), імпортера (резидента, який вводить продукцію походженням з іншої країни) та уповноваженого представника (резидента, який діє від імені виробника за письмовим дорученням). Ці статуси не тотожні автоматично.

Технічний регламент безпеки машин в Постанові КМУ № 62 вимагає до введення машини в обіг скласти декларацію про відповідність, нанести знак відповідності, належне маркування та забезпечити машину інструкцією українською мовою з установленими позначеннями.

Технічний регламент шумового випромінювання в Постанові КМУ № 1186 встановлює вимоги щодо знака відповідності та позначення гарантованого рівня звукової потужності на обладнанні, що використовується ззовні приміщень.

Закон України «Про адміністративну процедуру», зокрема, статті 6 та 28 закріплює принципи законності, обґрунтованості, пропорційності та право особи бути заслуханою перед прийняттям несприятливого адміністративного акта, якщо спеціальним законом не встановлено інше. Порушення процедури оцінюється також з огляду на його істотність і вплив на результат.

Щодо зміни переліку продукції та строку надання документів судом встановлено наступне.

Довід позивача про те, що письмова вимога від 27.10.2025 стосувалася іншої продукції, ніж вимога від 22.10.2025, підтверджується узгодженим описом обох документів.

Водночас закон не забороняє інспектору в межах предмета перевірки обстежувати інші зразки того самого виду продукції та витребувати щодо них документи протягом строку заходу.

За версією відповідача, фото саме трьох спірних товарів і вимогу надати документи надіслано 24.10.2025 через WhatsApp і позивач цього конкретного факту не заперечив.

Отже фактичний строк реагування міг становити не кілька годин, а період від другої половини 24.10.2025 до 17:00 27.10.2025.

На переконання суду, письмове дублювання вимоги в останній день саме по собі не нівелює законність перевірки.

Посилання позивача на те, що магазин працює у вихідні і тому перевірка «фактично склала шість днів», юридично помилкове, оскільки встановлений законом строк рахується робочими днями органу контролю.

Разом із тим пошкодження архіву є об`єктивною обставиною, яка могла ускладнити доступ до документів.

Проте матеріали справи не свідчать, що позивач до завершення перевірки повідомив інспектора про цю перешкоду, та/або надав частину наявних даних, попросив конкретно зафіксувати неможливість доступу чи запропонував альтернативний спосіб підтвердження постачальника.

Підписання акта без зауважень додатково підтверджує ці обставини.

Щодо статусу особи, яка ввела продукцію в обіг суд зазначає наступне.

Відповідач посилається на дві підстави: прямі дані маркування про ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» як імпортера та юридичну презумпцію частини сьомої статті 8 Закону № 2735-VI.

Навіть якщо припустити, що одного маркування недостатньо для остаточного доказу фактичного імпорту, друга підстава є самостійною: на момент завершення перевірки постачальника трьох моделей документально не ідентифіковано.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2023 у справі № 440/4599/18 визнав, що первинні документи, вперше подані під час судового розгляду, не спростовують застосування імперативної презумпції, коли їх не було надано у визначений строк за наявності реальної можливості це зробити.

Аналогічний підхід відображено у постановах по справах № 816/786/18 та № 520/4292/19.

Для відступу від цього підходу позивач мав би довести відсутність реальної можливості виконати вимогу. Акт про пожежу і витяг з ЄРДР підтверджують надзвичайну подію, але за описом у позові не встановлюють, що конкретна накладна № 19522707 була знищена, що її неможливо було відновити з електронної облікової системи або витребувати у контрагента, чи що позивач завчасно повідомив орган про об`єктивну неможливість. Те, що документ усе ж надано через кілька тижнів, без пояснення джерела його відновлення також не доводить абсолютної неможливості надати відомості раніше.

Щодо декларації про відповідність та співвідношення статусів суд зауважує, що дійсно поняття «уповноважений представник» та «імпортер» не є тотожними: письмове доручення діяти від імені виробника саме по собі не доводить, що ця особа першою надала продукцію на ринку України. Тому формула відповідача «резидент України, тобто імпортер» є надмірно спрощеною.

Проте ця неточність не є достатньою для скасування постанов, якщо статус особи, яка ввела продукцію в обіг, правомірно виник на підставі частини сьомої статті 8 Закону № 2735-VI.

Крім того, якщо декларація дійсно містить доручення ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» складати декларацію під власну відповідальність і стосується саме перевірених серій, вона є релевантним непрямим доказом тісного зв`язку позивача з введенням продукції в обіг, хоча не замінює доказу першого постачання.

Твердження позивача про відсутність у декларації обов`язкових реквізитів сформульоване без конкретизації, яких саме реквізитів бракує. Відповідач натомість стверджує, що документ відповідає частині А додатка 2 до Регламенту № 62.

За правилами доказування загальне заперечення без ідентифікації конкретного дефекту не спростовує змісту документа, описаного іншою стороною.

В свою чергу надання накладної від 01.02.2022 підтверджує придбання товару в іншого українського суб`єкта, але не має автоматичної переваги над даними маркування та декларації. По-перше, документ надано після завершення перевірки, тоді як спеціальна презумпція прив`язана саме до поведінки суб`єкта протягом її строку. По-друге, придбання товару у ТОВ «Артстрой» не виключає, що ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» могло бути фактичним імпортером або уповноваженою виробником особою в ширшій схемі обігу; для остаточного висновку потрібні договір, митні декларації, платіжні та складські документи. По-третє, посилання відповідача лише на КВЕД, одного працівника, відсутність доходу та недійсний телефон саме по собі не доводить фіктивності накладної.

Суд вважає, що за таких обставин сумніви відповідача є виправданими, але вирішальним залишається ненадання простежувальних документів у строк перевірки.

Щодо повідомлення про розгляд справи суд зазначає наступне.

Позивач фактично не був повідомлений до 06.11.2025, оскільки лист отримав 07.11.2025. Це обмежило можливість надати усні чи письмові пояснення до прийняття постанов і є процедурним недоліком з погляду права бути заслуханим.

Водночас відповідач направив повідомлення 29.10.2025 рекомендованою кореспонденцією на належну адресу, а строки розгляду справи визначені законом.

У поданих документах немає даних, що орган знав про затримку доставки до моменту розгляду або умисно обрав неналежний спосіб повідомлення.

Для скасування рішення процедурне порушення має бути істотним, тобто таким, що могло вплинути на результат.

До 06.11.2025 позивач уже знав про акт і протоколи, підписав їх без зауважень та не надав органу документи про ТОВ «Артстрой». Навіть пізніше надана накладна не усуває наслідків частини сьомої статті 8, якщо існувала реальна можливість надати відомості вчасно.

Тому за наявною сукупністю доказів у справі, суд дійшов висновку, що несвоєчасне фактичне вручення листа не спростовує встановленого складу порушення і не є достатньою підставою для скасування постанов.

Щодо виконання корегувальних заходів і подальшого обов`язку скасувати штрафи суд виходить з того, що повне та результативне виконання корегувальних заходів є підставою припинити дію відповідних обмежень і не накладати штраф за їх невиконання. Воно не має зворотної сили щодо окремого правопорушення введення в обіг невідповідної продукції, яке вже відбулося.

Стаття 45 Закону № 2735-VI звільняє особу, якщо вона доведе, що не вводила продукцію в обіг, але сам факт повернення товару постачальнику цього не доводить.

Так само загальний обов`язок адміністративного органу поновити порушене право не створює підстав для скасування законного штрафу лише через подальше усунення невідповідностей.

Доводи позивача про відсутність підстав для виїзної перевірки не впливають на законність постанов від 06.11.2025, оскільки ці постанови прийняті раніше, за результатами первісної планової перевірки, а не перевірки виконання рішень 13-18.11.2025.

До того ж відповідач указав конкретну підставу для додаткової перевірки, а саме повідомлення не містило накладних, що підтверджували первісне постачання трьох моделей від ТОВ «Артстрой», а додані документи породжували сумніви. Навіть встановлення порушення в подальшій перевірці не створювало б причинного зв`язку зі спірними постановами.

Резюмуючи викладене вище та встановлені судовим розглядом обставин суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджується, що в період з 22.10.2025 по 27.10.2025 відповідач на підставі належно оформлених наказу та направлення провів планову перевірку характеристик машин і устаткування, які реалізовувалися у торговельному центрі позивача. За результатами перевірки щодо мотокоси EXPERT, артикул 10105600, електричної коси EXPERT, артикул 10105601, та електричної коси KLEVER, модель SF7A226, артикул 10105599, установлено порушення обов`язкових вимог до маркування, інструкцій, декларацій про відповідність та позначення гарантованого рівня звукової потужності.

Позивач по суті не спростував наявність зазначених невідповідностей, поклавши в основу своїх заперечень відсутність у нього статусу особи, яка ввела продукцію в обіг, та процедурі витребування документів.

Частина сьома статті 8 Закону № 2735-VI встановлює спеціальне правило, за яким, якщо виробника неможливо ідентифікувати, особою, що ввела продукцію в обіг, для цілей цього Закону вважається кожний суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію про виробника або свого постачальника. У ході перевірки позивач не надав документів, що дозволяли б ідентифікувати постачальника трьох спірних моделей. Тому на час складення протоколів у відповідача були передбачені законом підстави вважати позивача особою, яка ввела таку продукцію в обіг.

Суд враховує твердження позивача, що письмова вимога від 27.10.2025 вручена лише в останній день перевірки. Разом з тим відповідач зазначив і підтверджує матеріалами перевірки направлення 24.10.2025 уповноваженій представниці позивача фотографій спірної продукції та повідомлення про необхідність надати документи. Позивач не навів конкретного спростування факту отримання такого повідомлення. Орган ринкового нагляду вправі витребувати необхідну документацію протягом усього строку перевірки, а предметом наказу були відповідні види машин та устаткування, тому включення додаткових зразків того самого виду не свідчить про вихід за межі перевірки.

Посилання на пошкодження архіву логістичного центру внаслідок атаки БпЛА підтверджує існування надзвичайної події, але не доводить неможливості надати будь-які ідентифікаційні дані щодо конкретних товарів. Позивач не показав, що до завершення перевірки повідомив орган про неможливість виконання вимоги, надав відомості з електронного обліку, звернувся до контрагента за копією документа або вчинив інші доступні дії. Представник позивача підписав акт та протоколи без зауважень. Отже, сукупність наведених обставин не доводить відсутності реальної можливості виконати законний обов`язок щодо простежуваності продукції.

Видаткова накладна ТОВ «Артстрой», надана під час наступної перевірки, не спростовує правових наслідків ненадання документації у строк первісної перевірки. Такий висновок відповідає правовому підходу Верховного Суду, за яким подання первинних документів після закінчення строку, коли суб`єкт мав реальну можливість надати їх органу ринкового нагляду, не усуває застосування частини сьомої статті 8 Закону № 2735-VI. Крім того, одна накладна без документів усього ланцюга постачання не усуває суперечностей із даними маркування та декларації про відповідність.

Доводи позивача щодо декларації про відповідність частково обґрунтовані лише в частині того, що уповноважений представник і імпортер є різними правовими статусами. Однак можлива помилка відповідача в ототожненні цих понять не впливає на результат, оскільки статус особи, що ввела продукцію в обіг, установлено також на самостійній підставі частини сьомої статті 8 Закону № 2735-VI. Позивач не зазначив, яких саме обов`язкових реквізитів бракує декларації, а тому не спростував її доказового значення в сукупності з іншими матеріалами.

Суд також враховує, що повідомлення про розгляд справи, надіслане відповідачем 29.10.2025 на належну адресу рекомендованою кореспонденцією, фактично отримано позивачем 07.11.2025, після прийняття постанов. Однак затримка поштового вручення перебувала поза безпосереднім контролем відповідача. Позивач до моменту розгляду був ознайомлений з актом і протоколами та не подав до них зауважень або документів про постачальника. За конкретних обставин справи позивач не довів, що його участь 06.11.2025 могла призвести до іншого законного результату; тому цей процедурний недолік не є істотним настільки, щоб зумовити скасування постанов.

Подальше повне виконання рішень про корегувальні заходи не спростовує факту введення в обіг невідповідної продукції і не звільняє від уже застосованої відповідальності. Аргументи щодо законності перевірки виконання таких рішень стосуються іншого контрольного заходу, проведеного після прийняття спірних постанов, та не перебувають у причинному зв`язку з ними.

Отже, відповідач довів наявність передбачених пунктом 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI підстав для застосування до ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» трьох адміністративно-господарських санкцій за три окремі моделі продукції. Розмір кожного штрафу 34 000 грн відповідає мінімальній установленій законом санкції. Підстав для визнання постанов протиправними та їх скасування суд не встановив.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов, відмовити.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.