Рішення № 139516749, 07.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Київ справа №320/47511/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків /електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»;

- стягнути на користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області сплачений судовий збір.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить конкретного розміру податкового боргу, який підлягає стягненню, періоду його виникнення та відомостей про складові такого боргу. Зі змісту рішення неможливо встановити, чи стосується воно виключно самостійно задекларованих зобов`язань, не сплачених понад 90 календарних днів, чи всієї суми, відображеної в інтегрованій картці платника, включаючи штрафи, пеню та зобов`язання, щодо яких установлений пунктом 95.5 статті 95 ПК України строк ще не сплив. Позивач також стверджує, що податкові вимоги від 01.07.2010 №1/553 та від 06.08.2010 №2/651 є відкликаними внаслідок судового скасування значної частини грошового зобов`язання, на підставі якого їх було сформовано, а нові податкові вимоги контролюючий орган не надсилав. Крім того, позивач посилається на судові рішення, якими вже визнавалися протиправними попередні аналогічні рішення контролюючого органу про стягнення коштів та було встановлено відкликання податкових вимог 2010 року. На переконання позивача, прийняття чергового тотожного за змістом рішення створює можливість неодноразового та безлімітного стягнення коштів з його рахунків. З огляду на відсутність у рішенні конкретного предмета стягнення та недоведеність дотримання всіх умов пункту 95.5 статті 95 ПК України позивач просить скасувати його повністю.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47511/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року за заявою позивача забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків /електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» та його Філій до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/47511/25.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що станом на 24.03.2025 за позивачем обліковувався податковий борг з ПДВ у загальному розмірі 16 595 115,16 грн, який складався із самостійно задекларованих зобов`язань у сумі 13 989 821,09 грн, штрафних санкцій у сумі 957 889,73 грн та пені в сумі 1 647 404,34 грн. Із цієї суми 8 542 388,09 грн становили самостійно задекларовані зобов`язання, не сплачені протягом більш як 90 календарних днів. Відповідач вважає, що наявність такого боргу давала керівнику контролюючого органу право прийняти рішення про стягнення коштів без звернення до суду відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України. Також відповідач посилається на податкові вимоги від 01.07.2010 №1/553 та від 06.08.2010 №2/651, які, на його думку, не оскаржувалися, не були відкликані та залишаються чинними протягом усього періоду безперервного існування податкового боргу. Відповідач наголошує, що в разі збільшення або зменшення податкового боргу після вручення податкової вимоги нова вимога не надсилається, якщо борг не був повністю погашений. За таких обставин ГУ ДПС у Київській області просить відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», код ЄДРПОУ 21536845, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

Контролюючим органом на адресу підприємства направлялися податкові вимоги від 01.07.2010 №1/553 та від 06.08.2010 №2/651.

Зазначені податкові вимоги були сформовані на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.06.2010 №1000412300/2, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2 790 363,77 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 у справі №2а-7414/10/1070 податкове повідомлення-рішення від 16.06.2010 №1000412300/2 визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 зазначену постанову залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 рішення судів попередніх інстанцій змінено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.06.2010 №1000412300/2 у частині визначення УДП «Укрінтеравтосервіс» грошового зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 2 784 820,19 грн, з яких 1 465 884,44 грн становив основний платіж, а 1 318 935,75 грн штрафні санкції.

Рішеннями Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №320/13188/20, від 31.03.2023 у справі №320/5194/21 та від 21.07.2023 у справі №320/1341/21 встановлювалися обставини відкликання податкових вимог від 01.07.2010 №1/553 та від 06.08.2010 №2/651 після набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014.

Нових податкових вимог після зміни судом розміру грошового зобов`язання контролюючий орган не направляв.

Протягом 2020 2024 років Головним управлінням ДПС у Київській області приймалися рішення про стягнення коштів та готівки позивача в рахунок погашення податкового боргу, зокрема:

рішення від 13.11.2020 №1;

рішення від 29.03.2021 №5/10-36-13-07;

рішення від 16.02.2022 №10311/6/10-36-13-07;

рішення від 16.02.2022 №10312/6/10-36-13-07;

рішення від 01.04.2024 №203/4-1036;

рішення від 01.04.2024 №204/4-1036.

Рішення від 13.11.2020 №1 скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №320/13188/20, яке набрало законної сили.

Рішення від 29.03.2021 №5/10-36-13-07 скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №320/5194/21, яке набрало законної сили.

Щодо рішень від 16.02.2022 №10311/6/10-36-13-07 та №10312/6/10-36-13-07 відкрито провадження у справі №320/7480/22, а щодо рішень від 01.04.2024 №203/4-1036 та №204/4-1036 у справі №320/20090/24.

Станом на 24.03.2025 в інтегрованій картці платника з ПДВ обліковувався податковий борг у загальному розмірі 16 595 115,16 грн, до складу якого включено:

13 989 821,09 грн самостійно задекларованих податкових зобов`язань;

957 889,73 грн штрафних санкцій;

1 647 404,34 грн пені.

До самостійно задекларованих зобов`язань, які контролюючий орган визнав не сплаченими протягом більш як 90 календарних днів, включено:

699 817,09 грн за декларацією від 21.04.2024 №9100682803;

1 378 639 грн за декларацією від 20.05.2024 №9135831958;

1 044 118 грн за декларацією від 20.06.2024 №9168638994;

979 204 грн за декларацією від 19.07.2024 №9202231002;

1 176 118 грн за декларацією від 19.08.2024 №9240613147;

1 102 409 грн за декларацією від 20.09.2024 №9275849450;

1 058 737 грн за декларацією від 18.10.2024 №9311127778;

1 103 346 грн за декларацією від 19.11.2024 №9350743620.

Загальна сума зазначених зобов`язань становила 8 542 388,09 грн.

Заступником начальника Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 24.03.2025 №183/4-1036, яким вирішено здійснити погашення всієї суми податкового боргу УДП «Укрінтеравтосервіс» шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків та електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг та емітентах електронних грошей.

Рішення від 24.03.2025 №183/4-1036 вручено директору УДП «Укрінтеравтосервіс» 31.03.2025.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління ДПС у Київській області від 24.03.2025 №183/4-1036, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, установлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори у строки та розмірах, установлених Кодексом і законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового або грошового зобов`язання, яку зазначає в податковій декларації чи уточнюючому розрахунку. Така сума грошового зобов`язання вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає адміністративному або судовому оскарженню.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України в разі виникнення в платника податків податкового боргу контролюючий орган надсилає або вручає йому податкову вимогу в порядку, установленому для направлення податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу збільшується або зменшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день його погашення. Якщо податковий борг не був повністю погашений, додаткова податкова вимога не надсилається.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення контролюючого органу або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадку скасування судом податкового повідомлення-рішення або суми податкового боргу, визначеної в податковій вимозі, відповідне рішення чи вимога вважаються відкликаними в день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України за наявності податкового боргу контролюючий орган зобов`язаний зарахувати кошти, які сплачує платник, у рахунок погашення боргу відповідно до черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів із дня направлення або вручення такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг та з електронних гаманців здійснюється за рішенням суду, крім випадків, установлених пунктом 95.5 цієї статті.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України стягнення готівки та коштів з рахунків або електронних гаманців платника податків може здійснюватися за рішенням керівника, його заступника чи уповноваженої особи контролюючого органу без звернення до суду за одночасної наявності таких умов:

податковий борг виник унаслідок несплати грошових зобов`язань та/або пені, самостійно визначених платником у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках;

такий борг не сплачується протягом 90 календарних днів після останнього дня граничного строку його сплати;

відсутнє непогашене зобов`язання держави щодо повернення платнику помилково чи надміру сплачених коштів або бюджетного відшкодування ПДВ або таке зобов`язання є меншим за податковий борг.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України рішення контролюючого органу про стягнення коштів є вимогою стягувача до боржника, яка підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу в платіжній системі.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів.

Застосування позасудового порядку, передбаченого пунктом 95.5 статті 95 ПК України, є винятком із загального правила про стягнення коштів за рішенням суду. Тому контролюючий орган повинен довести одночасну наявність усіх установлених цим пунктом умов стосовно конкретної суми податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 24.03.2025 в інтегрованій картці позивача обліковувалося 16 595 115,16 грн податкового боргу. Водночас із розрахунку самого відповідача вбачається, що лише 8 542 388,09 грн становили самостійно задекларовані зобов`язання, не сплачені понад 90 календарних днів.

Загальна сума в розмірі 16 595 115,16 грн також включала 957 889,73 грн штрафних санкцій, 1 647 404,34 грн пені та самостійно задекларовані зобов`язання, щодо яких на дату прийняття рішення строк у 90 календарних днів не сплив.

Натомість у рішенні від 24.03.2025 №183/4-1036 зазначено про погашення «всієї суми податкового боргу». Рішення не обмежує стягнення сумою 8 542 388,09 грн і не містить посилання на конкретні декларації, наведені відповідачем лише у відзиві та доданому до нього розрахунку.

Оскаржуване рішення є самостійним виконавчим документом та вимогою стягувача, яка підлягає негайному виконанню. Тому сума, джерела та період виникнення боргу мають бути визначені безпосередньо в цьому рішенні, а не встановлюватися банком, платником або судом на підставі додаткових документів.

Наведення відповідачем у відзиві конкретної суми та переліку декларацій не усуває недоліків рішення. Оцінка правомірності індивідуального акта здійснюється з огляду на його зміст і підстави, наведені на момент прийняття, а не на подальше обґрунтування суб`єкта владних повноважень під час судового розгляду.

Верховний Суд у постановах від 14.12.2020 у справі №805/1427/17, від 17.06.2021 у справі №440/4736/19, від 16.01.2025 у справі №280/27/22, від 18.02.2025 у справі №440/8447/23 та від 27.02.2025 у справі №380/26982/23 сформував висновок, що рішення за пунктом 95.5 статті 95 ПК України повинно чітко визначати конкретну суму стягнення, підстави й період виникнення боргу. Відсутність цих відомостей порушує принцип правової визначеності та не дає можливості перевірити дотримання обов`язкових умов позасудового стягнення.

Суд вважає обґрунтованими також і доводи позивача про неможливість охоплення одним неконкретизованим рішенням усієї суми боргу, яка змінюватиметься після його прийняття. Така конструкція дозволяла б здійснювати повторне стягнення за різними рішеннями контролюючого органу та не давала б платнику можливості встановити межі покладеного на нього обов`язку.

Стосовно податкових вимог від 01.07.2010 №1/553 та від 06.08.2010 №2/651 суд враховує, що вони були сформовані на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.06.2010 №1000412300/2, розмір зобов`язання за яким надалі істотно зменшено судовим рішенням.

Крім того, обставини відкликання зазначених вимог після набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 встановлювалися судовими рішеннями у справах №320/13188/20, №320/5194/21 та №320/1341/21.

За участю тих самих осіб такі обставини мають преюдиційне значення відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України.

Посилання відповідача на те, що вимоги 2010 року не оскаржувалися окремо, не спростовує факту їх відкликання в силу закону. Відкликання податкової вимоги може бути наслідком скасування або зміни судом грошового зобов`язання, на підставі якого її сформовано, і не потребує подання платником окремого позову саме до такої вимоги.

Пункт 59.5 статті 59 ПК України дозволяє не направляти нову податкову вимогу при зміні розміру безперервно існуючого податкового боргу. Проте ця норма не дає можливості використовувати податкову вимогу, яка вже вважається відкликаною відповідно до статті 60 ПК України. Відповідач не надав доказів направлення позивачу нової податкової вимоги щодо боргу, який був зазначений як підстава прийняття рішення від 24.03.2025.

Водночас суд зауважує, що навіть за умови наявності чинної податкової вимоги рішення №183/4-1036 підлягало б скасуванню через відсутність конкретної суми стягнення та поширення його дії на всю заборгованість незалежно від підстав і строків її виникнення.

Суд не наділений повноваженнями самостійно змінити оскаржуване рішення та обмежити суму стягнення розміром 8 542 388,09 грн. Це означало б визначення замість контролюючого органу змісту індивідуального акта та фактичне прийняття нового рішення.

За таких обставин, відповідач не довів, що оскаржуване рішення поширюється виключно на податковий борг, який відповідає всім умовам пункту 95.5 статті 95 ПК України. Рішення не відповідає вимогам обґрунтованості, правової визначеності та пропорційності, створює можливість стягнення сум, щодо яких позасудова процедура не могла застосовуватися, та порушує права позивача.

З огляду на що наявні усі підстави для задоволення вимог позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін висновків суду по суті спору не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на загальну суму 3028,00 грн.

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків /електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.