Рішення № 13951592, 21.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.11 Справа№ 34/73(10)

За позовом: ТзОВ «Ділпек», м.Ялта

до відповідача : Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 1320 грн. 59 коп. боргу

Суддя О.Шпакович

При секретарі С.Яремчук

Представники:

Від позивача: Зеленін С.С. довіреність від 17.01.2011 р.;

від відповідача : не з»явився;

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділпек»заявлено позов до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми боргу (1200 грн.), який виник у зв»язку з порушенням Відповідачем грошових зобов»язань ( з оплати за виконані роботи), передбачених Договором №32-00/9 від 19.12.2009.

Поряд з цим, Позивачем заявлено вимогу про стягнення сум пені ( 103 грн. 89 коп.) та 3% річних ( 16,70 грн.), нарахованих за прострочення виконання зобов»язань.

Також, Позивач заявив вимогу про покладення на Відповідача усіх судових витрат у справі, включаючи витрати на оплату послуг адвоката ( у сумі 500,00 грн.).

Представник Позивача у першому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

У другому судовому засіданні Відповідач заперечив стосовно позовних вимог у зв»язку з фактом відсутності боргу: вартість робіт ( 600,00 грн.) за лютий місяць 2010 р. сплачено частинами у березні-травні місяцях 2010 р. ( надано відповідні Платіжні доручення), а вартість робіт (600,00 грн.) за березень місяць 2010 р. 11.02.2011.

Відповідачем зазначено, що на час подання позову сума боргу складала лише 600,00 грн. , проте перешкодою у її сплаті протягом тривалого часу було порушення Позивачем договірного зобов»язання стосовно повідомлення про фактичну зміну місцезнаходження та банківських реквізитів.

Враховуючи наведене, 21.02.2011 Позивачем подано Заяву про зменшення позовних вимог та стягнення з Відповідача лише пені у сумі 46,71 грн. та 3% річних у сумі 15,18 грн., а також усіх судових витрат.

У ході ознайомлення з обставинами справи та дослідження подних доказів, - суд встановив:

19.12.2009 Сторонами укладено Договір №32-00/9, відповідно до умов якого (п.1) Позивач ( на замовлення Відповідача) виконав роботи з виготовлення флаєрів та надав рекламні послуги з їх розсилання.

Факт виконання Позивачем договірних зобов»язань підтверджують двосторонні Акти приймання-передавання від 26.02.2010 та 26.03.2010. Вартість виконаних робіт та послуг за кожним Актом складає 600,00 грн.

Відповідачем сплачено (частинами) належну суму за лютий місяць протягом березня-травня місяців 2010 р. ( 26.03.10 200,00 грн., 08.04.10 200,00 грн., 17.05.10 100,00 грн. , 28.05.10 100,00 грн. ), що підтверджують відповідні Платіжні доручення.

Вартість робіт та послуг за березень місяць (600,00 грн.) сплачено Відповідачем 11.02.2011(після подання позову), що підтверджується Платіжним дорученням №921 від 04.02.2011.

Відповідно до пояснень Відповідача, факт прострочення оплати наявний, проте перешкодою сплати протягом тривалого часу було невиконання Позивачем зобов»язання, передбаченого п.8.3 Договору, стосовно негайного повідомлення ( у строк не пізніше 7 днів) про зміни місцезнаходження та банківських реквізитів , які фактично відбулись : у позові та Довідці з ЄДРПОУ ( АБ №192867 від 03.09.10) зазначено реквізити, які відрізняються від реквізитів , вказаних у Договорі.

Доказів повідомлення Відповідача про зазначені зміни Позивачем не надано.

Тобто, виходячи з норми ст.613 ЦК України, Позивач є таким, що прострочив , оскільки не вчинив дій ( встановлених Договором), до часу вчинення яких Відповідач (боржник) не міг виконати свого обов»язку ( з оплати робіт та послуг).

Проте, оскільки Відповідач не приступив до виконання грошового зобов»язання у строк, встановлений Договором ( п.3.2) та Актом приймання передавання ( у 5-денний строк з дати підписання Акту), наявний факт прострочення також і Боржника ( ст.612 ЦКУ).

Тобто, у даному випадку наявний факт порушення договірних зобов»язань двома Сторонами, що зумовлює необхідність врахування їх вини при вирішенні спору

Важливим, при цьому, є також факт відсутності доказів, які б підтверджували час, у який Відповідач намагався виконати своє зобов»язання з оплати робіт та послуг за березень місяць 2010 р. (сам факт прострочення Відповідачем визнано), проте не здійснив оплати з вини Позивача.

Оскільки, виходячи з норм ст.ст.526, 530,610-612, 629 ЦКУ, Відповідач допустив порушення грошового зобов»язання , вимога Позивача про стягнення сум пені ( 46,71 грн.) та 3% річних від простроченого платежу (15,18 грн.) повністю обґрунтована та відповідає Закону ( ст.ст. 546-551,625 ЦКУ), а також умовам Договору ( п.4.3).

Враховуючи, що Позивач перешкодив Відповідачу у здійсненні оплати у будь-який час до часу подання позову ( про нові реквізити Позивача Відповідачу стало відомо лише у ході судового розгляду справи) та, крім цього, заявив вимогу про стягнення суми боргу, яка удвічі перевищувала фактичну суму заборгованості, наявні підстави ( ч.2 ст.49 ГПКУ) для покладення на Позивача судових витрат, пов»язаних зі сплатою державного мита ( у розмірі 102,00 грн.); а сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (236,00 грн.) та послуги адвоката ( 500,00 грн.) належить покласти на Відповідача у розмірі 50 відсотків ( відповідно до ступеня обґрунтованості заявлених вимог).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст..ст.509,526,530,610-613, 625, 629, 854, 903 ЦК України, ст.ст.4-3, 4-7, 32,33,34,36,43,49,82 ГПК україни, - суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р.н. НОМЕР_1) на користь ТзОВ «Ділпек»(98612, АРК, м.Ялта, вул. Ленінградська, 15; і.к. 36331149) пеню у сумі 46,71 грн. та 3% річних річних від простроченого платежу у сумі 15,18 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р.н. НОМЕР_1) на користь ТзОВ «Ділпек»(98612, АРК, м.Ялта, вул. Ленінградська, 15; і.к. 36331149) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. та оплату послуг адвоката у сумі 250,00 грн.

4.Накази на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст.116 ГПКУ.

Накази підлягають пред”явленню до виконання протягом трьох років з дня прийняття Рішення.

Суддя

Повне Рішення складено 24.02.2011 (відповідно до ч.4 ст.85 ГПКУ).