Рішення № 13951575, 27.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.11 Справа № 2/180

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника відповідача Татух М.Д., представника третьої особи Карпович Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС плюс»про зобовязання ліквідатора вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ», м.Донецьк звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів про зобовязання ліквідатора вчинити дії.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 22.11.2010р. призначив розгляд справи на 16.12.2010р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що 27.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №27022009/МБ про міжбанківський кредит, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 2 000 000 гривень строком до 11 год. 02.03.2009р. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 90% річних. Відповідачем 03.03.2009р. здійснено часткове погашення кредиту в розмірі 700000 грн. До даного договору неодноразово вносилися зміни в частині строку повернення кредиту, зокрема, востаннє додатковою угодою від 16.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 17.04.2009р. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем 27.02.2009р. укладено договір застави майнових прав №27022009/Z/2, відповідно до п.1.2. якого відповідач передав в заставу позивачу право вимоги повернення грошових коштів згідно Кредитного договору №261/32 від 28.11.2008р., укладеного між відповідачем та ТОВ «СГС плюс», за яким відповідач виступає кредитором. Також між позивачем та відповідачем 06.03.2009р. укладено договір застави майнових прав №27022009/Z/4, відповідно до п.1.2. якого відповідач передав в заставу позивачу право вимоги повернення грошових коштів згідно Договору №2917/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р., укладеного між відповідачем та ОСОБА_1, за яким відповідач виступає кредитором.

Враховуючи, що у встановлені договором строки відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, а також беручи до уваги, що з 15.03.2010р. була розпочата процедура ліквідації відповідача, позивач в встановлені строки направив ліквідатору вимогу про визнання вимог в розмірі 2486 026,70 гривень, з яких 1300 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 1186 026,70 грн. заборгованість за відсотками, включення їх до реєстру вимог кредиторів, а також вимагав розглянути питання про відступлення прав по вищеперелічених кредитних договорах в рахунок задоволення вимог. Листом від 21.06.2010р. ліквідатор відповідача повідомив позивача про акцептування вимоги лише в розмірі 1 303 561,64 гривень, з яких 1 300 000,00 грн. тіло кредиту, 3561,64 грн. відсотки за кредитом, та відніс їх до 7 черги погашення.

У звязку з цим позивач просить суд:

-зобов'язати ліквідатора ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»визнати грошові вимоги ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»за Договором №27022009/МБ про міжбанківський кредит від 27.02.2009р. на загальну суму 2486 027,39 грн. (1300 000,00 грн. тіло кредиту, 1186 027,39 грн. відсотки за кредитом), включити до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та здійснити дії щодо надання Національному Банку України на затвердження зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, акцептованих ліквідатором, з розміром акцептованих вимог позивача на загальну суму 2 486 027,39 гривень;

-зобов'язати ліквідатора ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»позачергово задовольнити вимоги заставодержателя ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»за Договором застави майнових прав №27022009/Z/2 від 27.02.2009р. та Договором застави майнових прав №27022009/Z/4 від 06.03.2009р. за рахунок заставленого майна шляхом відступлення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»права вимоги за наступними договорами: Кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р., укладеним між відповідачем та ТОВ «СГС плюс»; Договором №2917/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р., укладеним між відповідачем та ОСОБА_1; Договором застави від 04.09.2008р., укладеним між відповідачем та ОСОБА_2; договорами, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р., укладеним між відповідачем та ТОВ «СГС плюс»: Договором застави майнових прав №261/32-27 від 28.11.2008р., Договором застави №261/32-28 від 28.11.2008р., Договором застави №679 від 22.07.2009р.

-зобов'язати ліквідатора ВАТ „Селянський комерційний банк «Дністер»передати ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»оригінали наступних договорів: Кредитний договір №261/32 від 28.11.2008р., укладений між відповідачем та ТОВ «СГС плюс»; Договір №2917/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р., укладений між відповідачем та ОСОБА_1; Договір застави від 04.09.2008р., укладений між відповідачем та ОСОБА_2; договори, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р., укладеним між відповідачем та ТОВ «СГС плюс»: Договір застави майнових прав №261/32-27 від 28.11.2008р., Договір застави №261/32-28 від 28.11.2008р., Договір застави №679 від 22.07.2009р.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема відповідач зазначив, що вимога позивача до ліквідатора про визнання кредитором банку на суму 2486026,70 грн. була прийнята банком та акцептована ліквідатором лише в сумі 1303561,64 грн. З рештою суми відповідач не погоджується, оскільки вважає, що на підставі додаткового договору від 16.04.2009р. нарахування відсотків припинено з 11 год. 17.04.2009р. Як зазначив відповідач, згідно зі ст.93 Закону України „Про банки і банківську діяльність” ліквідатор не має права погашати вимоги до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України. 22.09.2010р. реєстр вимог кредиторів ВАТ СКБ „Дністер” затверджений рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 22.09.2010р. №631. В силу вимог Закону України „Про банки і банківську діяльність” не передбачено можливості індивідуального задоволення вимог кредитора, вимоги якого включені до реєстру вимог кредиторів банку, за межами процедури ліквідації, яка триває.

Також відповідач зазначив, що фізичною особою ОСОБА_1 зобовязання перед ВАТ СКБ „Дністер” за договором №2971/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р. виконані в повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.12.2010р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „СГС плюс”, м.Севастополь.

В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проти заявленого позивачем позову заперечила з мотивів, викладених у письмових поясненнях. Зокрема зазначила, що умовами кредитного договору №261/32 від 28.11.2008р., укладеного між відповідачем та третьою особою, не передбачено можливості заміни кредитора у зобовязанні. Також третя особа зазначила, що нею в повному обсязі виконано кредитні зобовязання перед відповідачем згідно з кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р., про що свідчить довідка відповідача від 26.01.2011р. та витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про скасування обтяжень. Таким чином, на думку третьої особи, предмет спору в частині зобовязання ліквідатора позачергово задовольнити вимоги за кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р., договором застави майнових прав №261/32-27 від 28.11.2008р., договором застави обладнання №261/32-28 від 28.11.2008р. і договором застави №679 від 22.07.2009р., укладеними між третьою особою і відповідачем та зобовязання відповідача передати оригінали зазначених документів, відсутній.

Представникам сторін та третьої особи розяснено їх права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 27.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Український фінансовий світ», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ»(позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»(відповідач) 27.02.2009 року було укладено Договір №27022009/МБ про міжбанківський кредит, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 2 000 000,00 грн. строком до 11 год. 02.03.2009р., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 90% річних.

Відповідачем 03.03.2009р. здійснено часткове погашення кредиту в розмірі 700 000,00 грн.

В Договір неодноразово вносилися зміни, а саме:

-додатковою угодою від 02.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 03.03.2009р., плата за користування кредитом встановлена 100% річних;

-додатковою угодою від 03.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 04.03.2009р., сума кредиту - 1300 000,00 грн.;

- додатковою угодою від 04.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 05.03.2009р.;

- додатковою угодою від 05.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 06.03.2009р.;

- додатковою угодою від 06.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 10.03.2009р.;

- додатковою угодою від 10.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 11.03.2009р.;

- додатковою угодою від 11.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 12.03.2009р.;

- додатковою угодою від 12.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 13.03.2009р.;

- додатковою угодою від 13.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 16.03.2009р.;

- додатковою угодою від 16.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 17.03.2009р.;

- додатковою угодою від 17.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 18.03.2009р.;

- додатковою угодою від 18.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 19.03,2009р.;

- додатковою угодою від 19.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 20.03.2009р.;

- додатковою угодою від 20.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 23.03.2009р.;

- додатковою угодою від 23.03:2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 24.03.2009р.;

- додатковою угодою від 24.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 25.03.2009р.;

- додатковою угодою від 25.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 26.03.2009р.;

- додатковою угодою від 26.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 27.03.2009р.;

- додатковою угодою від 27.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 30.03.2009р.;

- додатковою угодою від 30.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 31,03.2009р.;

- додатковою угодою від 31.03.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 01,04.2009р.;

- додатковою угодою від 01.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 02.04.2009р.;

- додатковою угодою від 02.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 03.04.2009р.;

- додатковою угодою від 03.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 06.04.2009р.;

- додатковою угодою від 06.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 07.04.2009р.;

- додатковою угодою від 03:04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 06.04.2009р.;

- додатковою.угодою від 06.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 07.04.2009р.;

- додатковою угодою від 07.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 08.04.2009р.;

- додатковою угодою від 08.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 09.04.2009р.;

- додатковою угодою від 09.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 10.04.2009р.;

- додатковою угодою від 10.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 13.04.2009р.;

- додатковою угодою від 13.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 14.04.2009р.;

- додатковою угодою від 14.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 15.04.2009р.;

- додатковою угодою від 15.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 16.04.2009р.;

- додатковою угодою від 16.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 17.04.2009р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем 27.02.2009р. укладено Договір застави майнових прав №27022009/Z/2, відповідно до п.1.2. якого відповідач (заставодавець) передав в заставу позивачу (заставодержателю) право вимоги повернення грошових коштів згідно Кредитного договору №261/32 від 28.11.2008р., укладеного між Відповідачем та ТОВ «СГС плюс», за яким відповідач виступає кредитором, що належать заставодавцю на момент укладення договору, а також право вимоги за зобов'язаннями по вказаному договору, які можуть виникнути в майбутньому.

Окрім цього, між позивачем та відповідачем 06.03.2009р. укладено Договір застави майнових прав №27022009/Z/4, відповідно до п.1.2. якого відповідач (заставодавець) передав в заставу позивачу (заставодержателю) право вимоги повернення грошових коштів згідно Договору №2917/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р., укладеного між відповідачем та ОСОБА_1, за яким відповідач виступає кредитором, що належать заставодавцю на момент укладення договору, а також право вимоги за зобов'язаннями по вказаному договору, які можуть виникнути в майбутньому.

Згідно п.2.2.6 вказаних вище договорів застави у разі невиконання заставодавцем умов Договору міжбанківського кредиту заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, неустойку, відшкодування збитків, завданих простроченням виконанням.

Як встановлено судом, 06.05.2009р. позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про порушення зобов'язання (лист від 30.04.2009р. вихід. №001/980), який відповідачем отримано 12.05.2009р., з зазначенням вимоги протягом 30 днів з моменту направлення виконати порушене зобов'язання за кредитним договором.

05.05.2009р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна позивачем зареєстровано звернення стягнення на предмет застави згідно вище перелічених договорів застави.

17.03.2010р. в газеті „Голос України” опубліковано оголошення про ліквідацію відповідача.

30.03.2010р. позивач направив ліквідатору відповідача вимогу про визнання вимог в розмірі 2486 026,70 гривень, з яких 1300 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 1186 026,70 грн. заборгованість за відсотками, включення їх до реєстру вимог кредиторів, а також вимагав розглянути питання про відступлення прав по вищеперелічених кредитних договорах в рахунок задоволення вимог.

Листом від 21.06.2010р. ліквідатор відповідача повідомив позивача про акцептування вимоги лише в розмірі 1 303 561,64 грн., з яких 1 300 000,00 грн. тіло кредиту, 3561,64 грн. відсотки за кредитом, та відніс їх до 7 черги погашення.

Не погодившись з зазначеним, керуючись ст.93 Закону України «Про банки і банківську діяльність»позивач 12.07.2010р. направив ліквідатору заперечення щодо визнаних вимог, які отримані відповідачем 15.07.2010р.

22.09.2010р. рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків №631 затверджено Перелік (реєстр) вимог кредиторів ВАТ «СКБ «Дністер», акцептованих ліквідатором, з розміром акцептованих вимог ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»1 303 561,64 грн.

Судом встановлено, що станом на 27.01.2011р. зобовязання фізичної особи Пищолки Юрія Олексійовича перед відповідачем, які виникли за договором №2971/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р., а також зобовязання ТОВ „СГС плюс” перед відповідачем, які виникли за кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р., виконані в повному обсязі, що підтверджується довідками відповідача по позичкових рахунках вказаних позичальників. Крім цього, як зясовано судом, у звязку з повним виконанням ОСОБА_1. та ТОВ „СГС плюс” кредитних зобовязань перед відповідачем, на підставі поданих останнім заяв в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано вилучення записів про реєстрацію обтяжень рухомого майна, що було предметом відповідних договорів застав, укладених між відповідачем та, відповідно, ОСОБА_1. та ТОВ „СГС плюс” в забезпечення виконання зобовязань за договором №2971/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р. та кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р. (копії відповідних витягів долучені до матеріалів справи).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 2486 027,39 гривень, з яких 1300 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 1186 027,39 грн. заборгованість за відсотками.

Аргументи відповідача стосовно того, що на підставі додаткового договору від 16.04.2009р. нарахування відсотків припинено з 11 год. 17.04.2009р. судом до уваги не беруться з наступних підстав. В обґрунтування даного твердження відповідач посилається на наявність Розпорядження тимчасового адміністратора №13-ТА від 22.04.2009р. «Про проведення банківських операцій»та ст.80 п.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, що тимчасовий адміністратор має право припиняти будь-які операції банку. На думку суду, вказане право тимчасового адміністратора не підлягає застосуванню до правовідносин між позивачем та відповідачем за кредитним договором з огляду на наступне.

Перелік банківських операцій, які має право здійснювати банк визначено ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Також поняття «банківська операція»визначено п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ №254 від 18.06.2003р., згідно якого банківські операції - це операції банків, що визначені статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до п.5.1. кредитного договору даний договір діє до повного погашення позичальником своєї заборгованості перед кредитором. В договорі відсутня умова, яка б обумовлювала зупинення нарахування відсотків раніше дати повного погашення заборгованості. Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналіз вказаних норм свідчить про неправомірність дій тимчасового адміністратора з огляду на відсутність в ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»операції по нарахуванню відсотків. Норма п.1 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»не надає право тимчасовому адміністратору припиняти в односторонньому порядку виконання зобов'язань щодо нарахування та сплати відсотків за кредитним договором, змінювати в односторонньому порядку умови договору. Сплата відсотків за кредитним договором для відповідача є договірним зобов'язанням, яке підлягає обовязковому виконанню.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

17.03.2010р. в газеті „Голос України” опубліковано оголошення про ліквідацію відповідача.

Як попередньо встановлено судом, 30.03.2010р. позивач направив ліквідатору відповідача вимогу про визнання вимог в розмірі 2486 026,70 гривень, з яких 1300 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 1186 026,70 грн. заборгованість за відсотками, включення їх до реєстру вимог кредиторів, а також вимагав розглянути питання про відступлення прав по вищеперелічених кредитних договорах в рахунок задоволення вимог. Листом від 21.06.2010р. ліквідатор відповідача повідомив позивача про акцептування вимоги лише в розмірі 1 303 561,64 грн., з яких 1 300 000,00 грн. тіло кредиту, 3561,64 грн. відсотки за кредитом, та відніс їх до 7 черги погашення.

Згідно ст.91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав.

Відповідно до ст.91 вказанаго Закону з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку.

Згідно ст.89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Відповідно до п.1 ст.93 вищеназваного Закону ліквідатор визначає суму заборгованості по кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

В силу приписів ст.99 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк має право оскаржити в суді рішення, дії, бездіяльність ліквідатора.

У звязку з цим суд вважає неправомірним акцепт ліквідатором відповідача вимог позивача в розмірі лише 1 303 561,64 грн., оскільки непогашена заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 2486 027,39 гривень, з яких 1300 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 1186 027,39 грн. заборгованість за відсотками.

В частині позовних вимог позивача, викладених в пунктах 2 та 3 прохальної частини позовної заяви, суд вважає, що такі до задоволення не підлягають, а провадження в цій частині підлягає припиненню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави проводиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про заставу»застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обовязок достроково. Зазначене право боржника на дострокове погашення кредиту передбачене кредитними договорами, укладеними між відповідачем, ОСОБА_1. та ТОВ „СГС плюс” відповідно.

В силу приписів п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, ст.28 Закону України „Про заставу” застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобовязання.

Як встановлено судом, станом на 27.01.2011р. зобовязання фізичної особи Пищолки Юрія Олексійовича перед відповідачем, які виникли за договором №2971/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р., а також зобовязання ТОВ „СГС плюс” перед відповідачем, які виникли за кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р., виконані в повному обсязі, що підтверджується довідками відповідача по позичкових рахунках вказаних позичальників.

У звязку з цим слід вважати припиненими договора застави, укладені в забезпечення виконання відповідних кредитних зобовязань перед відповідачем, а саме Договір застави від 04.09.2008р., укладений між відповідачем та ОСОБА_2; Договір застави майнових прав №261/32-27 від 28.11.2008р., укладений між відповідачем та ТОВ „СГС плюс”; Договір застави №261/32-28 від 28.11.2008р., укладений між відповідачем та ТОВ „СГС плюс”; Договір застави №679 від 22.07.2009р., укладений між відповідачем та ТОВ „СГС плюс”.

Як зясовано судом, у звязку з повним виконанням ОСОБА_1. та ТОВ „СГС плюс” кредитних зобовязань перед відповідачем, на підставі поданих останнім заяв в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано вилучення записів про реєстрацію обтяжень рухомого майна, що було предметом відповідних договорів застав, укладених між відповідачем та, відповідно, ОСОБА_1. та ТОВ „СГС плюс” в забезпечення виконання зобовязань за договором №2971/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р. та кредитним договором №261/32 від 28.11.2008р. (копії відповідних витягів долучені до матеріалів справи).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині позовних вимог, викладених в пунктах 2 та 3 прохальної частини позовної заяви, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки на момент прийняття рішення предмет спору в цій частині відсутній.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані частково, а тому позов слід задоволити частково, в решті позовних вимог провадження слід припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 517, 526, 531, 574, 593, 599, 629, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст.3, 23, 28 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 79, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Зобов'язати ліквідатора Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів, вул.Переяславська, 6а, (ідентифікаційний код 19159542) визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», м.Донецьк, пр.Миру, 5Б (ідентифікаційний код 26444836) за Договором №27022009/МБ про міжбанківський кредит від 27.02.2009р. на загальну суму 2486 027,39 грн. (1300 000,00 грн. тіло кредиту, 1186 027,39 грн. відсотки за кредитом), включити до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»та здійснити дії щодо надання Національному Банку України на затвердження зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, акцептованих ліквідатором, з розміром акцептованих вимог позивача на загальну суму 2 486 027,39 гривень.

3.В частині решти позовних вимог провадження у справі припинити.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів, вул.Переяславська, 6а, (ідентифікаційний код 19159542) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», м.Донецьк, пр.Миру, 5Б (ідентифікаційний код 26444836) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя