Рішення № 139515740, 07.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/3976/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 260/3976/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар М" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариств з обмеженою відповідальністю "Автостар М" (89623, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Автомобілістів, буд. 21, ЄДРПОУ 43365763) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року задоволено позовну заяву:

-Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми Р від 25.03.2026 за № 000/5788/07-16-07-03/43365763, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 959 709,00 грн..

01 вересня 2026 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив суд:

-Ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, код в ЄДРПОУ ВП 44106694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСТАР М» (89623, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Клячаново, вул. Автомобілістів, буд. 21, код ЄДРПОУ 43365763) судові витрати у загальному розмірі 40 800,51 грн, з яких: 11 516,51 грн витрати зі сплати судового збору; 29 284,00 грн витрати на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

02 вересня 2026 року представником відповідача подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, де вказано, що відповідно до наданого до заяви про ухвалення додаткового рішення детального опису робіт адвокатом, який надавав правничу допомогу ТОВ «АВТОСТАР М» щодо опрацювання наданих клієнтом документів, аналіз судової практики, складання проектів позовної заяви та заяви про усунення недоліків, зазначено Митровку Я.В. . Разом з тим, жодних доказів про те, що вказаний адвокат виконував такі послуги суду не надано. Позовна заява та клопотання про усунення недоліків підписані Грецою В.Я. , до позовної заяви також додано ордер виписаний на ОСОБА_1 . Окрім того, щодо послуги «підготовка листа до ДПС щодо неузгодження грошових зобов`язань з причин оскарження ППР та необхідності коригування даних інтегрованих карток», то відповідно до п. 56.18. ст.56 ПК України при звернені платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Оскільки ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 про відкриття провадження у справі вручена ГУ ДПС у Закарпатській області відповідно до вимог ст.251 КАС України, то не було необхідності надсилати до ГУ ДПС у Закарпатській області відповідного листа.

Також, вказує, що розмір заявлених ТОВ «АВТОСТАР М» витрат на професійну правничу допомогу адвоката не можна вважати виправданим. Дана справа не потребує значних витрат зусиль та часу адвоката для формування правової позиції та така розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши питання щодо ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Частинами 2, 3 статті 252 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ухвалюючи рішення від 24 серпня 2026 року судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат у розмірі 11516,51 грн.

Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як зазначалося вище при ухваленні рішення від 24 серпня 2026 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат щодо сплаченого судового збору в розмірі 11516,51 грн.

Оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду задоволено позов, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені заявником за подання позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, суд вважає, що понесені заявником у даній справі судові витрати у вигляді сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 частини 1 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (стаття 134 частина 2 КАС України).

Відповідно до статті 134 частини 3 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із статтею 134 частиною 4 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до статті 134 частин 5-7 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 139 частиною 7 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСТАР М» було надано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 28 травня 2026 року; детальний опис робіт від 31.08.2026 року; Платіжна інструкція №1253 від 13 липня 2026 року; Рахунок №006805 від 10.06.2026 року.

З детального опису робіт від 31.08.2026 року вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОСТАР М» оплатило адвокатському бюро «Греца і партнери» кошти за надання професійної правової допомоги в загальній сумі 29284,00 грн, з яких: опрацювання документів - 27380,00 грн. , подання позову - 612,00 грн. , підготовка листа до ДПС - 612,00 грн., складання заяви на усунення недоліків - 680,00 грн..

Суд також, враховує заперечення відповідача у якому він вказує, що послуги «підготовка листа до ДПС щодо неузгодження грошових зобов`язань з причин оскарження ППР та необхідності коригування даних інтегрованих карток», то відповідно до п. 56.18. ст.56 ПК України при звернені платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Оскільки ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 про відкриття провадження у справі вручена ГУ ДПС у Закарпатській області відповідно до вимог ст.251 КАС України, то не було необхідності надсилати до ГУ ДПС у Закарпатській області відповідного листа.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Однак, з огляду на викладені обставини, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартість 29284,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Суд наголошує, що матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів. Надані до суду документи не свідчать про обсяг роботи, її вартість та фактично понесені витрати на сплату правничої допомоги.

Проаналізувавши надані позивачем копії документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на оплату гонорару представника позивача у заявленому розмірі 29284 грн є неспівмірним зі складністю справи, фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у описі переліком.

Суд враховує, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката пов`язаною з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) - справа відноситься до категорії незначної складності, враховує час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом позивачу послуг та виконаних робіт, ціну позову та значенням справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про стягнення із бюджетних асигнувань відповідача судових витрат як витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, оскільки вважає її достатньою та співмірною і пропорційною до предмету спору.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДС АВТОСЕРВІС» (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, кв 50, ЄДРПОУ 22088461) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (79000, ЛЬвівська область,м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) судовий збір у розмірі 11516,51 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 51 копійка) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя Ю.Ю.Дору