Рішення № 139514488, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/23151/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

31.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA 268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у 148 930 грн 88 коп. (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот тридцять грн 88 коп).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здобував вищу освіту в Дніпровському державному університеті внутрішніх справ за державним замовленням на підставі контракту про здобуття освіти, проте був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням і відрахований з навчання, а витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, у добровільному порядку не відшкодував.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 01.09.2026.

12.08.2026 до суду надійшов відзив третьої особи Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглянути справу за відсутності її представника.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Наказом Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 15.08.2025 № 608 ос ОСОБА_1 з 15.08.2025 прийнято на службу в поліції та призначено на посаду курсанта першого курсу за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України по Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області (термін навчання 3 роки) та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

15.08.2025 між Дніпровським державним університетом внутрішніх справ (Виконавець), Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області (Замовник) та ОСОБА_1 (Особа) укладено контракт про здобуття освіти № 1426.

Пунктом 2.3.5 контракту № 1426 передбачено обов`язок Особи у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у закладі освіти, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку. Пунктом 4.2 контракту визначено склад таких витрат, а пунктом 4.5, що в разі відмови від добровільного відшкодування стягнення здійснюється в судовому порядку.

01.06.2026 відповідач звернувся до керівництва університету з рапортом про відрахування та звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

Наказом Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 02.06.2026 № 416 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) та відраховано з навчання 02.06.2026. Цим самим наказом визначено суму витрат, що підлягає відшкодуванню станом на 02.06.2026, - 148 930,88 грн, та вислугу років - 00 років 09 місяців 17 днів. Підстава - рапорт відповідача від 01.06.2026.

01.06.2026 позивачем складено довідку-розрахунок № 436 фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 з 15.08.2025 по 02.06.2026, за якою загальна сума витрат становить 148 930,88 грн, у тому числі за 2025 рік - 65 630,18 грн, за 2026 рік - 64 618,91 грн та вартість речового забезпечення - 18 681,79 грн. На цій довідці-розрахунку міститься вчинений відповідачем запис «З розрахунком ознайомлений, заперечень немає» від 02.06.2026 та його підпис.

Складовою цієї суми є вартість предметів однострою особистого користування, визначена довідкою-розрахунком від 01.06.2026 № 182 у розмірі 18 681,79 грн, з них 18 015,79 грн - вартість предметів однострою за 21 позицією та 666,00 грн - пральні послуги.

14.07.2026 позивачем складено довідку-розрахунок № 526 за той самий період із помісячною деталізацією за кожним із видів витрат. Підсумкова сума цієї довідки-розрахунку збігається із сумою, визначеною довідкою-розрахунком від 01.06.2026 № 436 та з сумою, зазначеною в наказі про звільнення, і становить 148 930,88 грн.

02.06.2026 позивач вручив відповідачу повідомлення про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням за період навчання за державним замовленням. У повідомленні зазначено суму відшкодування - 148 930,88 грн, банківські реквізити для перерахування коштів із призначенням платежу, а також строк добровільного відшкодування - протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення, із застереженням, що в разі відмови від добровільного відшкодування воно здійснюватиметься в судовому порядку. Повідомлення підписано проректором університету 02.06.2026; на ньому міститься відмітка «Повідомлення отримане: 02.06.2026» та підпис відповідача.

Доказів відшкодування відповідачем зазначеної суми або її частини матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) підготовка фахівців за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між закладом освіти, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Частиною четвертою статті 74 Закону № 580-VIII встановлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону № 580-VIII у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Суд звертає увагу на те, що в позовній заяві та у відзиві третьої особи положення частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII наведено не в повному обсязі, а лише в частині, яка стосується поліцейських, звільнених зі служби протягом трьох років після закінчення закладу вищої освіти. Між тим чинна редакція цієї норми охоплює дві самостійні ситуації, першою з яких є саме дострокове розірвання контракту про здобуття освіти. Саме ця ситуація мала місце у цій справі, оскільки відповідач закладу вищої освіти не закінчив, а був відрахований під час навчання на першому курсі. Суд застосовує текст норми в чинній редакції, а не в тій, як її відтворено в заявах по суті справи.

Порядок відшкодування таких витрат затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі - Порядок № 261). За пунктом 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних із грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, а також із оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв; за пунктом 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов`язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 750, чинній з 27.06.2025); за пунктом 5 Порядку № 261 особі під підпис видається повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту його отримання відшкодувати витрати.

Вирішуючи питання про наявність у позивача права на звернення до суду з цим позовом, суд виходить з такого.

Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2024 року у справі № 400/210/21 сформулював висновок, що право на звернення до суду виникає у закладу освіти лише у випадку відмови особи добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування. При цьому обізнаність особи з розрахунком витрат не є рівнозначною наданню їй часу на добровільне відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що позивачем складено довідку-розрахунок від 01.06.2026 № 436 на суму 148 930,88 грн; повідомлення про необхідність відшкодування цієї суми із зазначенням банківських реквізитів і строку добровільного відшкодування - 30 днів з моменту отримання вручено відповідачу особисто під підпис 02.06.2026.

Визначений строк добровільного відшкодування сплив 02.07.2026. Доказів сплати відповідачем суми витрат у добровільному порядку матеріали справи не містять, договору про відшкодування з розстроченням платежу в порядку пункту 6 Порядку № 261 сторони не укладали.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що право позивача на звернення до суду з цим позовом виникло 03.07.2026, а позовну заяву подано 31.07.2026, тобто в межах місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Окремо суд зазначає, що в позовній заяві та у відзиві третьої особи містяться дві взаємовиключні дати вручення повідомлення - 30.03.2026 та 02.06.2026. Дослідивши саме повідомлення, суд встановив, що воно підписане проректором університету 02.06.2026 і містить відмітку про його отримання 02.06.2026 за підписом відповідача. Дати 30.03.2026 жоден із наявних у справі документів не підтверджує; більше того, вона передує даті видання наказу про звільнення та даті складення довідки-розрахунку, тобто стосується періоду, коли сума витрат ще не була визначена. За цих обставин суд бере до уваги дату, засвідчену первинним документом, 02.06.2026, а згадку про 30.03.2026 розцінює як описку.

Щодо підстави звільнення суд зазначає, що відповідача звільнено за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII - за власним бажанням. Зазначена підстава не належить до передбачених підпунктами 2, 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (за станом здоров`я за рішенням медичної комісії та у зв`язку із скороченням штатів), за яких обов`язок відшкодування витрат не виникає. Обставин, за яких стягнення витрат припиняється, - поновлення відповідача на навчанні, повторне прийняття його на службу в поліції, а також відрахування із закладу вищої освіти та направлення в розпорядження із подальшим залишенням на службі в поліції за умови проходження служби протягом не менше трьох років з моменту відрахування (пункт 9 Порядку), судом не встановлено і учасниками справи про них не заявлялося.

Наданий позивачем розрахунок витрат відповідачем не спростований, контррозрахунку не подано. Перевіривши розрахунок, суд встановив, що його склад відповідає переліку видів витрат, визначеному пунктом 3 Порядку № 261 та пунктом 4.2 контракту № 1426, а його складові в сумі становлять заявлену до стягнення суму: 65 630,18 грн за 2025 рік, 64 618,91 грн за 2026 рік та 18 681,79 грн вартості речового забезпечення, а разом - 148 930,88 грн. Розрахунок здійснено за період фактичного навчання відповідача з 15.08.2025 по 02.06.2026, що відповідає пункту 4 Порядку № 261.

Суд також враховує, що за довідками-розрахунками від 01.06.2026 № 436 і від 14.07.2026 № 526 до складу витрат увійшли продовольче, грошове, медичне та речове забезпечення, а також оплата теплоенергії, водопостачання, водовідведення та електроенергії, тобто саме ті види витрат, які названі в пункті 3 Порядку № 261. Витрат, пов`язаних із проходженням відповідачем базової загальновійськової підготовки, а також витрат за період залучення його до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану, які за пунктом 4 Порядку № 261 відшкодуванню не підлягають, розрахунок не містить, а доказів проходження відповідачем такої підготовки або залучення його до таких заходів матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, є доведеним, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Таких витрат у цій справі позивач не поніс, а сплачений ним судовий збір до переліку, визначеного цією нормою, не входить. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (49005, м. Дніпро, проспект Науки, 26, код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у 148 930 грн 88 коп. (сто сорок вісім тисяч дев`ятсот тридцять грн 88 коп).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез