Ухвала суду № 139513898, 07.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

07 вересня 2026 р. Справа № 120/5672/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 03.09.2025 адміністративний позов задовольнити частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 21.03.2025 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням вже виплачених сум.

На адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду в порядку визначеному статтею 382 КАС України шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Заява мотивована тим, що вказане рішення залишається невиконаним, пенсія позивачці нараховується та виплачується без перерахунку їй пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду вказану заяву призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області строк для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви та відповідних доказів.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано письмові пояснення в яких вказано, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 21.03.2025 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням вже виплачених сум, що підтверджується рішенням 025150005312 від 31.03.2026 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений законом про Державний бюджет України становив станом на 01.01.2025 року 2361,00 грн. Отже розрахунок пенсії заявника на виконання рішення суду наступний: 2361,00х8 = 18888,00+227,76 (Додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС Пост. №112 п.5) = 19115,76 грн.

За результатами даного перерахунку заявнику за період з 21.03.2025 по 31.01.2026 нараховано кошти в сумі 113938,74 грн.

В подальшому заявниці згідно витягу з рішення ЕК від 28.01.2026 за №8111/26/267 встановлено ІІІ групу інвалідності з 28.01.2026 безстроково (причина інвалідності каліцтво/захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС). Тому, заявнику з 01.02.2026 проведено перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без врахування рішення суду у справі №120/5672/25 від 03.09.2025 року згідно чинного законодавства.

Представник Головного управління також зазначає, що виконання рішення суду в частині виплати коштів, буде відбуватись відповідно до Порядку №821, виходячи з частини бюджетних асигнувань відповідно до помісячного розпису доходів і видатків Пенсійного фонду за ретроспективними судовими рішеннями, які розраховані одержувачам пенсій, що включені до переліку виконаних судових рішень.

Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У справі «Савіцький проти України» Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 26.07.2012 зазначив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), в. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі «Immobiliare Saffi проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції (див. рішення у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, ECHR 2002-III). Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 07.12.2006 у справі «Козачек проти України» (Kozachek v. Ukraine), заява №29508/04). Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення у справах «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), заява №29439/02, від 26.04.2005, та «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), заява №1811/06, від 19.02.2009).

За нормами статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Зокрема, згідно із нормами частини першої 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1-2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, аналіз вищевказаних положень статтей 382, 382-1 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

Норми КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною першою статті 382 КАС України. Тобто, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, в тому числі й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

В свою чергу, встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується судом залежно від обставин конкретної справи та дій суб`єкта владних повноважень-відповідача щодо виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Фактичні обставини даної адміністративної справи вказують на те, що шляхом ухвалення рішення від 03.09.2025 у цій справі, спір був вирішений шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 21.03.2025 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням вже виплачених сум.

Зміст заяви про встановлення судового контролю обґрунтовано тим, що рішення суду в частині виплати належного розміру пенсії відповідачем належним чином не виконано, оскільки пенсія позивачці нараховується та виплачується без перерахунку їй пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2025, Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення № 025150005312 від 31.03.2026. Відповідно до цього розпорядчого акту, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 21.03.2025 виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком (2361,00 грн ? 8), з урахуванням додаткової пенсії та раніше виплачених сум. За результатами перерахунку за період з 21.03.2025 по 31.01.2026 позивачці нараховано кошти в сумі 113 938,74 грн.

Аналізуючи надані відповідачем письмові пояснення та рішення про перерахунок пенсії № 025150005312 від 31.03.2026, судом встановлено, що судове рішення виконано неналежним чином та не в повному обсязі, оскільки відповідач здійснив розрахунок пенсії позивачки за січень 2026 року із застосуванням показника мінімальної пенсії за віком у розмірі 2361,00 грн.

Проте, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (який є базою для обчислення мінімальної пенсії за віком), встановлено у розмірі 2595,00 грн.

Здійснюючи нарахування за січень 2026 року, відповідач був зобов`язаний застосувати актуальний соціальний стандарт на 2026 рік, що у розрахунку на 8 мінімальних пенсій становить 20 760,00 грн (2595,00 грн ? 8), замість розрахованих ПФУ 18 888,00 грн.

Таким чином, використання заниженого показника попереднього 2025 року прямо суперечить вимогам судового рішення щодо врахування бюджету на «відповідний рік».

Щодо перерахунку пенсії з 01.02.2026 у зв`язку зі зміною групи інвалідності позивачки на ІІІ групу (згідно з витягом з рішення ЕК від 28.01.2026 № 8111/26/267), суд зазначає, що дані обставини виникли вже після ухвалення судового рішення від 03.09.2025. Зміна групи інвалідності є новою юридичною підставою для перегляду розміру пенсійного забезпечення в силу вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Законність дій ПФУ щодо перерахунку пенсії з 01.02.2026 на загальних підставах не була предметом дослідження у цій справі та становить предмет окремого спору, який не може вирішуватися в порядку встановлення судового контролю за виконанням попереднього рішення суду.

Відтак, на момент звернення представника позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, матеріали справи не містять доказів виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2025 саме в такий спосіб.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2025 в цій справі шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Визначаючи строк з приводу подання звіту, суд ураховує положення частини 3 статті 382-1 КАС України, відповідно до яких встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2025 є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення у справі до 07.10.2026.

Відповідно до частини 6 статті 382-1 КАС України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №120/5672/25, - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 07.10.2026 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №120/5672/25.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна