Ухвала суду № 139513505, 21.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20103/23

Провадження № 1-кп/761/2580/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження № 120 211 000 000 000 08 щодо обвинуваченого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сковородівка Урицького району Орловської області Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.402, ч.2 ст. 114-1, ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ст.111 КК України (в редакції Закону №1689-VII від 07.10.2014), ч.1 ст.263 КК України.

До суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, або ж визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу обвинувачений зазначає, що з огляду на зміну прокурором обвинувачення та стадію судового розгляду ризики, що були підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу відпали, а тому є наявними підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, або ж визначити розмір застави як альтернативний запобіжний захід, що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали доводи клопотання просили змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого посилаючись на існування ризиків щодо неналежної процесуальної поведінки.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК , під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, при вирішенні питання про зміну запобіжного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , судвраховує дані про його особу, який одружений, є раніше не судимою особою, при цьому обвинувачується у вчиненні злочинів один з яких відноситься до особливо тяжких проти національної безпеки України, за який передбачено покарання на строк до п`ятнадцяти років, а тому ризик щодо переховування від суду з метою уникнення покарання є цілком ймовірним.

Судом також береться до уваги, що згідно з практикою ЄСПЛ суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «W проти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

При цьому судом береться до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 маючи необхідні знання та навички, отриманні під час його служби в органах СБУ, будучи обізнаним про форми та методи оперативно-розшукових заходів та заходів конспірації, а тому при застосуванні щодо нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, матиме змогу використовувати вказані вміння і навички для переховування від суду чи перешкоджання судовому розгляду.

Вищевикладене, у сукупності на переконання суду свідчить, що обвинувачений може вчинити дії з метою переховування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах тримання під вартою - відсутні.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що ризики визначені ст.177 КПК України, на даний час не відпали, а також доведеність тієї обставини, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу.

Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, стороною захисту не наведено даних та не доведено обставин, які спростовують існування ризиків, що стали підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Враховуючи наведене клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 22, 193, 201, 309, 303 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 24.07.2026 о 16 год. 00 хв.

Суддя: