Рішення № 13951314, 24.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11 Справа № 10/287

За позовом

Державного підприємства "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт", м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 6 713 грн. 63 коп.

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Остяк М.В., дов. № 03-19-264 від 13.12.2010,

Москаленко М.В., дов.№ 03-19-266 від 13.12.2010;

Кондаурова Н.І., дов. № 05-1-263 від 09.12.10

від відповідача - ОСОБА_5, дов. № 3038 від 08.12.2010;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6713 грн. 63 коп., в тому числі: заборгованість в сумі 6458 грн. 99 коп., інфляційні збитки в сумі 50 грн. 21 коп., 3% річних в сумі 83 грн. 95 коп., пеня в сумі 120 грн. 48 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.01.11).

Відповідач за відзивом на заяву про зменшення позовних вимог від 10.11.11 позовні вимоги визнав частково в сумі 6604 грн. 43 коп., в тому числі: борг 6349 грн. 79 коп., інфляційні збитки 50 грн. 21 коп., 3% річних 83 грн. 95 коп., пеня 120 грн. 48 коп. Крім цього, відповідачем до суду надані розрахунки зазначених сум.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

29.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди державного майна № 002858/09.

За умовами вказаного договору ФОП ОСОБА_1 були передані в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 188,3 кв.м на першому поверсі та в підвалі триповерхової адміністративної будівлі (інв. № 103), які перебувають на балансі Державного підприємства «Державний Луганський проектно-конструкторський інститут стругової виїмки вугілля»та розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 38.

Згідно п. 2.1 договору майно було передано для розміщення майстерні з ремонту та виготовлення одягу.

Відповідно до п. 2.5 договору майно повертається орендарем орендодавцю на підставі акту прийому-передачі. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту прийому передачі.

Згідно п.11.1 договору він укладений строком на 11 місяців, що діє з 29.12.06 по 29.11.07.

Крім цього, у пункті 11.8 договору зазначено, що за відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміни цього договору після закінчення терміну його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

Разом з цим, у п .5.10 договору оренди сторони узгодили, що орендар ФОП ОСОБА_1 зобовязаний оформити окремий договір з балансоутримувачем приміщення по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна.

01.01.07 між Державним Луганським проектно - конструкторським інститутом стругової виїмки вугілля («Балансоутримувач») і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 («Орендатор») було укладено договір № 13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних і наданих послуг орендатору до договору оренди № 002858/09 від 29.12.06 (т.1 арк. справи 66-67).

Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства вугільної промисловості України від 02.10.08 № 512 Державне підприємство «Луганський державний проектно-конструкторський інститут стругової виїмки вугілля»було перейменовано в Державне підприємство «Інститут комплексної механізації очисних та підготовних робіт»(позивач у справі).

Згідно пункту 1 договору № 13 позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт будівлі, розташованої за адресою м. Луганськ, вул. Леніна, 38, а також утримання прибудинкової території, а відповідач приймає участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно займаної ним площі.

Орендар відшкодовує витрати за спожитими комунальними послугами, а також інші витрати, повязані із утриманням місць загального користування, двора, сплатою податку на землю, послуги вахтерів, прибиральників, витрати з електроенергії та інші.

Орендар користується приміщенням на 1-му поверсі площею 51,6 кв.м, а також підвальним приміщенням площею 136,7 кв.м і місцем загального користування площею 15,6 кв.м.

Зазначений договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей за пунктами 1.2, 2.2.3 та додатком №1 до договору (арк. справи 18). В той же час, доказів направлення або отримання позивачем вказаного протоколу розбіжностей відповідачем до суду надано не було.

Разом з цим, представником позивача Остяк М.В. в судовому засіданні 10.02.11 було надано лист за яким повідомлено, що позивачем протокол розбіжностей до договору № 13 від 01.01.07 прийнято у редакції орендатора.

Пунктом 2 договору № 13 сторони визначили обовязки сторін, в тому числі позивач зобовязався утримувати будівлю в належному стані, надавати орендатору необхідні послуги. Відповідач згідно п.2.2.3 договору в тому числі зобовязався не пізніше 5 числа наступного за звітним, вносити плату на рахунок позивача надані послуги згідно додатку №1. При несвоєчасному внесенні плати відповідач сплачує пеню із розрахунку 0,5 облікової ставки НБУ від несплаченої суми, наданих послуг за кожен день прострочення.

Згідно додатку № 1 до договору № 13 в редакції протоколу розбіжностей «Площа приміщення, що займається орендатором складає 118,3 кв.м. Оплата податку на землю на займаній площі з урахуванням орендованих приміщень складає 45 грн. 47 коп. Оплата комунальних послуг за сміття розподіляється щомісячно з урахуванням фактичних витрат».

Крім цього, слід зазначити, що позивачем було складено декілька додаткових угод до договору № 13, які відповідачем не підписані (т. 1 арк. справи 68 -73). Але додаткова угода № 5 від 17.11.08 до договору була підписана відповідачем та зазначено останнім, що він згоден з оплатою за оренду, податку на землю, і комунальних послуг але не згоден з оплатою послуг вахтерів.

Позивач звернувся до суду із даним позовом за яким просить стягнути з відповідача 6713 грн. 63 коп., в тому числі: борг 6458 грн. 99 коп., інфляційні збитки 50 грн. 21 коп., 3% річних - 83 грн. 95 коп., пеню 120 грн. 48 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.01.11).

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 6604 грн. 43 коп., в тому числі: борг 6349 грн. 79 коп., інфляційні збитки 50 грн. 21 коп., 3% річних 83 грн. 95 коп., пеня 120 грн. 48 коп.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було наведено вище відповідач є орендарем приміщення загальною площею 188,3 кв.м на першому поверсі та в підвалі триповерхової адміністративної будівлі (інв. № 103), які перебувають на балансі Державного підприємства «Державний Луганський проектно-конструкторський інститут стругової виїмки вугілля»та розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 38.

Вказане приміщення за актом прийому передачі орендодавцю регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області не поверталося.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач користався зазначеним приміщенням у власних цілях в період 2007 2010 роки.

На виконання умов договору № 13 від 01.01.07 позивач надавав відповідачу певні послуги передбачені умовами зазначеного договору та які були наведені вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 24 зазначеного закону балансоутримавач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Незважаючи на те, що умовами договору № 13 не передбачалося підписання між сторонами будь - яких документів, сторонами у двохсторонньому порядку складали та підписували акти здачі-приймання робіт за договором (т.1 арк. справи 31-37, 74-78, 109-152). Наведені акти містять відомості щодо вартості наданих послуг з утримання відповідного приміщення та відшкодування витрат, повязаних із податком на землю, як це було передбачено договором № 13.

За розрахунком позивача за період січень 2007 року вересень 2010 року відповідачу була нарахована плата за послуги, передбачені договором № 13 на загальну суму 10898 грн. 51 коп., відповідачем здійснена оплата на суму 4439 грн. 52 коп., у звязку з чим залишилась заборгованість в сумі 6458 грн. 99 коп.

З метою отримання вказаної суми заборгованості позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями які були залишені без задоволення.

В той же час, відповідно до п. 2.2.3 договору № 13 відповідач не пізніше 5 числа наступного за звітним вносити плату на рахунок позивача за обслуговування при будинкової території та інші услуги передбачені додатком №1 до договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 13 в редакції протоколу розбіжностей «Площа приміщення, що займається орендатором складає 118,3 кв.м Оплата податку на землю на займаній площі з урахуванням орендованих приміщень складає 45 грн. 47 коп. Оплата комунальних послуг за сміття розподіляється щомісячно з урахуванням фактичних витрат.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивачем надавалися певні послуги з утримання орендованого приміщення. В той же час, позивачем невірно нарахована плата в частині податку на землю за період січень грудень 2007 року. Так, позивачем враховувалася сума 54 грн. 56 коп. щомісячно, у той час як згідно додатку до договору №1 прийнятого редакції відповідача ця сума складала 45 грн. 47 коп. і щомісячно і саме вказана сума була внесена до акті здачі-прийняття виконаних робіт ( в тому числі з урахуванням ПДВ).

Виходячи з наведених обставин, слід зазначити судом до уваги приймається розрахунок відповідача (зданий до суду за супровідним листом від 10.02.10), згідно якого заборгованість за надані послуги за період січень 2007 року вересень 2010 року складає 6349 грн. 79 коп.

Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу слід задовольнити частково в сумі 6349 грн. 79 коп., в решті відмовити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків за період січень листопад 2010 року в сумі 50 грн. 21 коп. і 3% річних за той же період в сумі 83 грн. 95 коп. слід зазначити наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

В той же час, відповідачем вказана сума інфляційних нарахувань та 3% річних підтверджена та визнана.

Виходячи з наведеного, слід зазначити, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та їх слід задовольнити, внаслідок чого стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні збитки в сумі 50 грн. 21 коп. і 3% річних в сумі 83 грн. 95 коп.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 120 грн. 48 коп. за період з 05.01.10 по 01.11.10 в сумі 120 грн. 48 коп. слід зазначити наступне.

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобовязання щодо своєчасності початку виконання робіт не виконав і це підтверджено також самим відповідачем за відзивом на заяву про зменшення позовних вимог та відповідними розрахунками суми заборгованості.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і їх слід задовольнити в повному обсязі.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 6349 грн. 79 коп., інфляційні збитки в сумі 50 грн. 21 коп., 3% річних в сумі 83 грн. 95 коп., пеню в сумі 120 грн. 48 коп. ( всього 6 604 грн. 43 коп.). У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог. В той же час, необхідно звернути увагу позивача на те, що у випадку зменшення розміру позовних вимог судові витрати не відшкодовуються.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь:

- Державного підприємства "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт", м. Луганськ, вул. Леніна, 38, код 00159284, борг в сумі 6349 грн. 79 коп., інфляційні збитки в сумі 50 грн. 21 коп., 3% річних в сумі 83 грн. 95 коп., пеню в сумі 120 грн. 48 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 66 грн. 04 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 142 грн. 46 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 28.02.2011.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько