Ухвала суду № 139512336, 04.09.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-з/754/104/26

Справа № 754/14966/26

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком.

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- до набрання рішенням суду законної сили заборонити ОСОБА_3 без згоди батька - ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на зміну фактичного місця проживання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на час розгляду заяви фактично проживають разом з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом їх переміщення до іншого місця постійного або тривалого проживання.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначено про те, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дітей. Заявник звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку з фактичним проживанням двох молодших дітей разом із батьком, виникненням конфлікту між сторонами щодо особистих речей дійте із залученням працівників поліції, а також невизначеністю в організації навчання дітей. Заявник вказав, що на дату подання заяви діти сторін проживають з останнім, а отже фактично сформовано середовище, в якому діти отримують щоденний догляд, побутове забезпечення, харчування та допомогу і батьківську підтримку. При цьому, заявник звертається до суду з метою недопущення зміни умов життя та фактичного проживання дітей, що створить на них додаткове психологічне навантаження та ускладнить подальше встановлення судом їхній реальних потреб та інтересів.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та документами доданими до матеріалів позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів в подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечення позову вживається у випадку якщо позивач має побоювання, які викликані тим, що відповідачем протягом розгляду справи по суті буде вчинено дії, що призведуть до неможливості виконання рішення суду, у разі ухвалення судом рішення про задоволенні позовних вимог.

Різноманітність видів забезпечення позову визначається складністю та численністю правовідносин, до яких вступають учасники судового процесу. Кожен окремий вид забезпечення позову певною мірою відображає специфіку відповідних правовідносин.

Варто зауважити, що види забезпечення позову нерозривно пов`язані з позовом. Від обґрунтованості та доведеності позовних вимог залежить вжиття або не вжиття судом певного виду забезпечення позову. При цьому питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову має здійснити:

1) оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

3) з`ясувати зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

4) ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

5) запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у зв`язку з вжиттям таких заходів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визначення місця проживання дітей та заявою про забезпечення позову, з метою недопущення зміни умов життя та фактичного проживання дітей, що створить на них додаткове психологічне навантаження та ускладнить подальше встановлення судом їхній реальних потреб та інтересів.

Заявник зазначив, що малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 категорично не бажають залишати батька, та повертатись до матері, однак матеріали заяви не містять належних доказів зазначеному. Зокрема відсутні докази тому, що ОСОБА_3 вчиняла дії, спрямовані на зміну фактичного місця проживання дітей та вивезення дітей за межі України.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Зокрема, як вбачається з наданих документів, малолітні діти ОСОБА_4 , 2017 року народження та ОСОБА_5 , 2019 року народження, фактично проживали з 2024 року разом з матір`ю - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та, відповідно, навчання та перебування в дитячому садочку Деснянського району м. Києва. Діти бачилися з батьком, який приймав участь у їх вихованні, при цьому з липня 2026 року дітей батьком не повернуто матері за місцем їх проживання та одноосібно 19 серпня 2026 року змінено навчальний заклад з Деснянського на Дніпровський район, зазначаючи у заяві про забезпечення позову щодо "формування середовища проживання дітей з батьком" та, таким чином, просить узаконити його дії шляхом забезпечення позову, а саме заборони без згоди батька ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на зміну фактичного місця проживання дітей, які на час розгляду заяви фактично проживають разом з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом їх переміщення до іншого місця постійного або тривалого проживання.

З врахуванням наведеного суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 04.09.2026.

Суддя О.Б. Саламон