Ухвала суду № 139509534, 03.09.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/1205/26 Провадження № 1-кс/630/427/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Люботин

Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026221320000376 від 23.08.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Золочів, Богодухівського району, Харківської області, громадянки України, не працюючої, із незакінченою вищою освітою, раніше не судимої, не маючої зареєстрованого місця мешкання та фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з погодженим із прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.286-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22.08.2026, приблизно о 22.30, керувала технічно справним, автомобілем «Tesla Model X», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , в якому, в якості пасажиру переднього сидіння, знаходився ОСОБА_8 , в стані алкогольного сп`яніння. Рухаючись по автодорозі, «Київ Харків Довжанський», в напрямку м. Київ, поблизу с-ще Коротич, Харківського району, Харківської області - 300 м від АЗС «УКРНАФТА», за координатами (49.9629337, 36.0302602), ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, перевищуючи допустиму швидкість руху, в темну пору доби та в умовах обмеженої видимості, тобто діючи необережно,із кримінально протиправною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, наражаючи на небезпеку своїми діями, пасажира автомобіля та інших учасників дорожнього руху, проігнорувала дорожню обстановку на вказаній ділянці та наближаючись до автомобілів які рухались в цей момент в попутному напрямі у правому ряду, допустила зіткнення з лівим габаритом захисної конструкції автомобіля «HMMWV M1151A1» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що належить військовій частині НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобіль «HMMWV M1151A1» р.н. НОМЕР_2 змістився правіше траєкторії свого руху, виїхавши за межі проїзної частини, при цьому ОСОБА_5 , не зупиняючись, продовжила рух вперед, допустила зіткнення із задньою частиною автомобіля «TOYOTA HILUX» р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що належить військовій частині НОМЕР_3 , який рухався у правому ряду, в попутному напрямі, по переду автомобіля «HMMWV M1151A1», що призвело до втрати керованості автомобіля «TOYOTA HILUX» руйнації заднього мосту та його відокремлення з подальшим перекиданням на правий борт автомобіля.

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 14298 від 22.08.2026 з ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ) у водія автомобіля «TOYOTA HILUX» р.н. НОМЕР_4 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено «Закриту черепно-мозкову травму струс головного мозку, перелом грудного відділу хребта», у зв`язку з отриманими ушкодженнями має значні порушення рухової функції та фактично позбавлений можливості самостійно пересуватися.

23.08.2026 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), за адресою місця події було виявлено та вилучено автомобілі: «TOYOTA моделі HILUX» р.н. НОМЕР_4 , «HMMWV моделі M1151A1» р.н. НОМЕР_2 , «Tesla Model X», номерний знак НОМЕР_1 з пошкодженнями в наслідок ДТП.

24.08.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що стосовно ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та посилалася на наявність зазначених у клопотанні ризиків. Вказала, що ОСОБА_5 зважаючи на неможливість застосування до неї покарання з випробуванням і загрози реального позбавлення волі до 8 років, може переховуватися від слідства та суду. Також вона вже намагалася одразу після ДТП намагалася переконати свідка ОСОБА_11 , щоб він вказав, що був за кермом, а після цього намагалася ухилитися від освідчення на стан алкогольного сп`яніння, назвалася неактуальним прізвищем та не хотіла надавати матеріал для аналізів. Окрім того, внаслідок дій ОСОБА_5 спричинено шкоду військовослужбовцю та зруйновано військовий автомобіль, що негшативно вплинуло на обороноздатність країни, яка на даний час потребує кожного чоловіка та одиницю техніки.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що наразі не проведена експертиза для встановлення реального ступня тяжкості тілесних ушкоджень, а тому кваліфікацію і тяжкість діяння неможна вважати доведеною. Підозрювана перенесла операцію на оці, та потребує реабілітації, окрім того страждає на захворювання нирок ті внутрішніх органів. В умовах слідчого ізолятору у вологих приміщеннях для неї будуть нелюдські умови утримання, що призведе до втрати нею здоров`я, що можна трактувати, як катування. Окрім того, мати підозрюваної страждає на захворювання опорно-рухальної системи, і ОСОБА_5 сама доглядає свою матір. Тому, захисник вважав необхідним застосувати домашній арешт або особисте зобов`язання.

ОСОБА_5 проти клопотання заперечувала. Вказала, що визнає провину у тому, що керувала автомобілем у стані сп`яніння, що призвело до ДТП і розкаюється у цьому. Після ДТП вона не намагалася перешкоджати слідству, а своє прізвище назвала невірно, оскільки була у шоковому стані. На наступний день після ДТП вона була з райвідділу поліції госпіталізована до лікарні, де перенесла операцію на оці і виписалася з стаціонару 03.09.2026. До цього часу вона шкоду ще не компенсувала, але хоче це зробити і для цього має намір влаштуватися на роботу. Її чолові наразі мобілізований та служить у званні «солдат», а вона неофіційно заробляє розповсюджувачем газованої води. У даний час, вона не має місця реєстрації, так як з попередньої реєстрації без її відома її «виписав» її батько.

Вислухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п.2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, що є тяжким злочином за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років без можливості застосування випробування за ст. 75 КК України.

Підозра, пред`явлена ОСОБА_5 обґрунтована наданими до суду копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 23.08.2026; протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , актом обстеження ОСОБА_5 на стан алкогольного сп`яніння, протоколом впізнання особи, випискою з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_10 .

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованих кримінально протиправних дій, та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваної.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.

Наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива судового розгляду обвинувачення, яке може бути пред`явлено ОСОБА_5 після завершення досудового розслідування, а лише надається аналіз обґрунтованості повідомленої підозри, суспільної небезпеки злочинного діяння, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_5 .

На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що вона може бути причетною до цього злочину.

Дослідженням особи ОСОБА_5 встановлено, що вона одружена, раніше не судима, внаслідок ДТП, про яке йдеться у підозрі, пройшла стаціонарне лікування із операцією на правому оці, офіційно не працює, з її слів неофіційно займається розповсюдженням газованої води, а також, судом не отримано відомостей, що вона за станом свого здоров`я не може перебувати в умовах слідчого ізолятору. У даному випадку, захисником не надано відомостей, що необхідне ОСОБА_5 за станом її здоров`я лікування не може бути надано в умовах слідчого ізолятору. Також захисником не доведено, що умови її тримання в слідчому ізоляторі будуть пов`язані саме із перебуванням у вологому приміщенні.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

З огляду на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та суворість можливого покарання, у випадку визнання її винуватою, так і обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Cлідчий суддя бере до уваги тяжкість покарання (у виді позбавлення волі до восьми років), що загрожує підозрюваній у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких вона підозрюється, а також встановлену Законом заборону звільнення від покарання з випробуванням.

Саме від моменту повідомлення про підозру особа притягується до кримінальної відповідальності і отримує інформацію про кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, та його правову кваліфікацію. В свою чергу це дає можливість підозрюваному спрогнозувати негативні для себе наслідки у вигляді певного покарання, яке може бути йому в майбутньому призначене, та його розмір. Від так тяжкість покарання, яке може загрожувати особі, підсилює ризик її втечі і переховування від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами кримінального правопорушення, які встановлюють безальтернативне призначення покарання у вигляді позбавлення волі, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику її переховування. Окрім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, після ДТП під час освідчення ОСОБА_5 на стан алкогольного сп`яніння вона представилася іншим прізвищем та відмовлялася надати зразки біологічного матеріалу для дослідження. Такі дії свідчать про спробу ОСОБА_5 ухилитися від можливої відповідальності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не виключається, оскільки ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідка ОСОБА_8 , з метою змінити покази щодо обставин ДТП.

Ризики, передбачені п.п.4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не доведені.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та дотримання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваної до інкримінованого їй кримінального правопорушення, вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд приймає до уваги те що сторона обвинувачення та сторона захисту не надали жодних відомостей стосовно майнового стану ОСОБА_5 . При цьому, слідчий суддя визначаючи розмір застави, має враховувати серед іншого не тільки майновий і сімейний стан підозрюваного, але й обставини кримінального правопорушення.

Згідно до наданих матеріалів огляду місця ДТП, внаслідок дій ОСОБА_5 , за якими їй пред`явлено підозру, було суттєво пошкоджено два автомобілі. Окрім того, потерпілому ОСОБА_10 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, серед яких травма хребта. Таким чином, шкода, що була спричинена внаслідок злочину може вважатися значною.

За таких обставин слідчий суддя з урахуванням відомостей про особу підозрюваної, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкості кримінального правопорушення за ч.2 ст.296-1 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 , вважає за необхідне визначити їй заставу в розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 199680,00 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірною для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, є необхідним покласти на неї обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установі «Харківській слідчий ізолятор»строком на 60 днів до 01 листопада 2026 року включно.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту її взяття під варту з 03 вересня 2026 року.

Строк дії ухвали до 01 листопада 2026 року включно.

Визначити суму застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки строком до 01 листопада 2026 року включно:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця перебування без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування або реєстрації; утримуватися від спілкування із свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 07.09.2026р.

Слідчий суддя ОСОБА_1