Постанова № 139507959, 04.09.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Cправа №: 382/1579/26

3/382/604/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , місце роботи: не повідомив, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ст. 122-4, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 703730 від 26.06.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, в якому вказано, що 26.06.2026 року о 12 годині 15 хвилин у м. Яготин, вул. Незалежності, 150 водій транспортного засобу Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме: здійснив наїзд на транспортний засіб Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_3 , що рухався попереду, після чого місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10. а. ПДР України У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Крім того, на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703721 від 26.06.2026 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, що 26.06.2026 року о 12 годині 15 хвилин у м. Яготин, вул. Незалежності, 150 водій транспортного засобу Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась попереду. Внаслідок чого транспортні засоби отримали отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, чим порушив п. 12.1. ПДР Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Постановою судді Яготинського районного суду Київської області Кисіль О. А. від 30.06.2026 року два матеріали про адміністративні правопорушення справа №382/1579/26 провадження 3/382/604/26 та справа №382/1580/26 провадження 3/382/605/26 об`єднано зазначені справи в одну та об`єднаній справі присвоєно №382/1579/26 провадження 3/382/604/26.

Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвокат Вак О.В. направила пояснення по справі з котрих вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у спричинені ДТП визнає, однак з обвинуваченням щодо залишення місця ДТП він не погоджується та просить закрити провадження у справі виходячи з наступних обставин.

Так, 26 червня 2026 року близько 12:00 години ОСОБА_1 отримав терміновий телефонний дзвінок від своєї матері, яка нещодавно перенесла інсульт. Вона повідомила про різке погіршення стану свого здоров`я та самопочуття. Перебуваючи у стані сильного хвилювання та занепокоєння за життя і здоров`я матері, ОСОБА_1 терміново вирушив автомобілем до її місця проживання для надання першочергової допомоги.

Близько 12:15 години, рухаючись по вул. Незалежності, попереду транспортного засобу ОСОБА_1 знаходилися два автомобілі, які раптово призупинили рух, після чого один із них (автомобіль марки «Hyundai») увімкнув аварійну світлову сигналізацію. Реагуючи на це, ОСОБА_1 також зупинив свій автомобіль та вийшов із нього, щоб з`ясувати ситуацію.

Оглянувши транспортні засоби та не виявивши жодних помітних механічних ушкоджень чи ознак зіткнення, ОСОБА_1 поспішаючи до матері, яка потребувала невідкладної допомоги, продовжив свій рух.

ОСОБА_1 абсолютно не відчув моменту зіткнення чи контактного удару з іншим автомобілем і не усвідомлював сам факт настання дорожньо-транспортної пригоди. Будь-яких візуальних пошкоджень під час короткого огляду ОСОБА_1 також виявлено не було.

Через деякий час до ОСОБА_1 прибули працівники поліції та повідомили про факт ДТП. ОСОБА_1 не заперечував щодо можливого контакту автомобілів та визнає вину безпосередньо у вчиненні ДТП (ст. 124 КУпАП), однак наголошує: у нього взагалі не було умислу залишати місце ДТП, оскільки він не усвідомлював, що став її учасником та спричинив комусь механічні ушкодження.

Відтак, враховуючи обставини події, що пошкодження на автомобілях є вкрай незначними, а також те, що ОСОБА_1 поїхав з місця зіткнення виключно через те, що не почув і не усвідомлював сам факт ДТП, у діях ОСОБА_1 повністю відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а отже, відсутня і суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими елементами.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин чи на підтвердження наявності у ОСОБА_1 умислу на свідоме переховування з місця ДТП задля уникнення відповідальності.

До того ж, потерпіла ОСОБА_2 написала до суду заяву про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки умисел на залишення місця пригоди був повністю відсутній.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засідання пояснила, що вказані факти в протоколі дійсно мали місце, позбавити права керування правопорушника не вимагала.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КпАП України, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.122-4 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю виключно прямого умислу. Об`єктивна сторона полягає у завідомому залишенні місця пригоди особами, причетними до неї. Якщо водій не відчув удару, не усвідомлював факт вчинення ДТП або діяв у стані крайньої необхідності/невідкладності без протиправного умислу ухилитися від відповідальності, в його діях відсутній склад правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КпАП України виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Разом з цим, враховуючи вище викладене, обставини події, пояснення ОСОБА_1 , у ОСОБА_1 , відсутній умисел у вчиненні правопорушення за ст.122-4 КпАП України, отже в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.

За змістом ст. 252 КпАП України, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки дії ОСОБА_1 зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КпАП України, суд вважає, що її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, оцінюючи докази в їх сукупності, на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що підтверджується протоколами та їх копіями серії ЕПР1 703730 та серії ЕПР1 №703721 від 26.06.2026 року, схемою місця ДТП, поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_2 , технічна характеристика транспортного засобу Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 , довідка про отримання (не отримання) посвідчення водія на право керування транспортними засобами, довідка про належність транспортного засобу Renault Megane д.н.з. НОМЕР_2 власником є ОСОБА_3 , довідка про належність транспортного засобу Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 .

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності. При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин по справі, вважаю, що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є домірним скоєному.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється Законом України «Про судовий збір», сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст.40-1, 268, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

-за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 грн.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідільності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Стягувачем за цією постановою є державний орган Департаменту патрульної поліції Національної поліції .

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106).

Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду

Строк пред`явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Суддя Кисіль О. А.