Ухвала суду № 139507601, 07.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"07" вересня 2026 р. Справа № 363/4156/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Кабінет Міністрів України, Пірнівська сільська рада про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 02.07.2026), представником позивача адвокатом Зубчук О.Р. подано вказану вище позовну заяву.

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу (представнику) строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Так, судом було встановлено, що:

позивач (представник), обґрунтовуючи перехід майна, прав та обов`язків до ДСГП «Ліси України» та Філії «Столичний лісовий офіс», посилався на накази Державного агентства лісових ресурсів України та ДСГП «Ліси України» від 05.01.2023 №47, від 05.01.2023 №214, від 09.09.2024 №1520, наказ про припинення Філії «Вищедубечанське лісове господарство», передавальний акт і передавальний баланс, однак зазначені документи до позовної заяви не додав;

у тексті позовної заяви було зазначено, що право постійного користування землею посвідчено державним актом ІІ-КВ №003308, але до позову додано копію державного

акту ІІ-КВ №003309;

перелік документів, наведений у позовній заяві, не відповідав переліку електронних файлів, фактично поданих до суду, при цьому, встановлено відсутність частини документів, про що 01.07.2026 працівниками апарату суду складено відповідний акт;

виклад обставин позову не відповідав документам у цій справі, оскільки, у тексті вживалися формулювання «відповідачі», «земельні ділянки», зазначалося про передачу земель для індивідуального садівництва або особистого селянського господарства та набуття їх за договорами купівлі-продажу чи дарування, тоді як предметом спору є одна земельна ділянка, первісно передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, а відповідач набув право власності на неї у спадщину;

прохальна частина позовної заяви була сформульована некоректно, а докази направлення матеріалів відповідачу та третім особам не узгоджувалися з переліком документів, фактично поданих до суду;

позивач (представник) посилався на вартість земельної ділянки у розмірі 204 033,47 грн «за договором», тоді як право власності відповідача зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з чим судом було звернуто увагу і на необхідність узгодити обґрунтування ціни позову.

Позивачу (представнику) було запропоновано подати позовну заяву у новій редакції та направити її з відповідними додатками іншим учасникам справи.

Копію вказаної ухвали суду було надіслано до Електронних кабінетів позивача і його представника Зубчук О.Р. та надіслано для оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України».

Згідно довідок про доставку електронного документу документ в електронному вигляді «Ухвала» від 14.08.2026 по справі №363/4156/26 доставлено до електронних кабінетів ЄСІТС позивачу - 15.08.2026 о 6:17:01, а представнику позивача Зубчук О.Р. 15.08.2026 о 6:24:33. З урахуванням положень статті 123 ЦПК України, перебіг встановленого судом п`ятиденного строку розпочався 16.08.2026 та закінчувався 20.08.2026.

Так, 20.08.2026 до суду, на виконання вимог ухвали суду від 14.08.2026, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 21.08.2026,у період відсутності головуючого судді), представником позивача адвокатом Зубчук О.Р., подано позовну заяву в новій редакції, з додатками: робочі креслення, довідку про оціночну вартість земельної ділянки, накази та передавальні документи, державний акт ІІ-КВ №003309, а також докази направлення матеріалів відповідачу та третім особам.

Питання про відкриття провадження у справі вирішується після закінчення періоду перебування головуючого судді у відпустці.

Перевіривши подані на усунення недоліків документи, суд встановив, що вимоги ухвали суду від 14.08.2026 виконано не у повному обсязі, оскільки, прямо зазначений в ухвалі суду недолік щодо номера державного акту не усунуто. У новій редакції позовної заяви представник позивача знову зазначає, що ДП «Вищедубечанське ЛГ» отримало державний акт ІІ-КВ №003308 на право постійного користування землею, а до позову повторно додано державний акт ІІ-КВ №003309, і саме цей номер зазначено у переліку додатків до нової редакції позову.

Крім цього, у новій редакції позову знову наведено обґрунтування щодо відведення земель для індивідуального садівництва, а також твердження про те, що «Відповідач ... знали» та «спірні ділянки ... не можуть використовуватися як землі для особистого селянського господарства», хоча у цій справі відповідач один, спірною є одна земельна ділянка, її цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а право власності відповідач набув у порядку спадкування.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовна заява у новій редакції містить ті самі неузгодженості про які прямо було зазначено в ухвалі від 14.08.2026. Вказані вимоги ухвали були сформульовані чітко та конкретно і не допускали неоднозначного розуміння.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, а якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем (представником) вимоги ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 14.08.2026 у встановлений судом строк належним чином не виконано, а зазначені в ній недоліки позовної заяви усунуто лише частково.

За таких підстав позовна заява відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України підлягає визнанню неподаною та поверненню позивачу.

Суд наголошує, що у даному випадку повернення позову не є надмірним формалізмом чи необґрунтованим обмеженням доступу до правосуддя, оскільки позивачу було надано реальну можливість усунути конкретно визначені судом недоліки, однак вимоги ухвали виконано лише частково, а позовна заява у новій редакції й надалі містить неузгодженості, на які суд прямо звертав увагу.

Керуючись статтями 13, 175, 177, 185, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Кабінет Міністрів України, Пірнівська сільська рада про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу (представнику), що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач