Ухвала суду № 139507109, 26.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №483/1513/25

4-с/295/97/26

УХВАЛА

26.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -

В С Т А Н О В И В:

17.08.2026 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій останній просить прийняти скаргу до розгляду та здійснити судовий контроль за рішеннями, діями та бездіяльністю приватного виконавця Лужинецького П.В. у ВП № 80632453; визнати неправомірною його бездіяльність щодо невжиття заходів після підтвердження пенсійного та соціального характеру коштів на банківських рахунках, а також неправомірним продовження арешту коштів, на які не може бути звернено стягнення; зобов`язати виконавця усунути порушення, зняти арешт із таких коштів, перевірити їх правовий статус і походження та надати суду необхідні матеріали ВП №80632453; надати правову оцінку блокуванню та/або списанню соціальних коштів у сумах 1 883,22 грн та 2 933,13 грн; у разі неправомірного списання - вжити заходів для поновлення порушеного права та повернення коштів; поновити порушені права відповідно до ст. 451 ЦПК України. В обґрунтування скарги вказав, що він ОСОБА_1 , є стороною виконавчого провадження № 80632453 яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким Павлом Вікторовичем на підставі виконавчого документа від 16.02.2026 у цивільній справі № 483/1513/25. У межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем було накладено арешт на його, ОСОБА_1 банківські рахунки, на які надходять, зокрема, пенсійні та соціальні кошти. Він не оспорюю законність самого судового рішення у цивільній справі № 483/1513/25, не просить суд скасувати заборгованість, не просить звільнити його від виконання судового рішення. Предметом цієї скарги є виключно законність конкретних рішень, дій та бездіяльності приватного виконавця під час здійснення примусового виконання, а також необхідність поновлення моїх порушених прав у межах повноважень суду, передбачених законом.

На думку скаржника, після того, як він повідомив приватного виконавця про пенсійний та соціальний характер коштів і надав відповідні підтверджуючі документи, ситуація змінилася. З цього моменту приватний виконавець був зобов`язаний належним чином перевірити правовий статус відповідних коштів, встановити, чи допускається звернення на них стягнення, та у разі встановлення передбачених законом підстав вжити заходів для усунення незаконного обмеження моїх майнових прав. Саме подальші рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця після отримання ним відповідної інформації є одним з основних предметів цієї скарги.

Скаржник до суду не з`явився. Про день та час слухання скарги був повідомлений належними чином.

Приватний виконавець про день та час слухання скарги був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 , є стороною виконавчого провадження № 80632453 яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким Павлом Вікторовичем на підставі виконавчого документа від 16.02.2026 у цивільній справі № 483/1513/25. У межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем було накладено арешт на його, ОСОБА_1 банківські рахунки, на які надходять, зокрема, пенсійні та соціальні кошти. Він не оспорюю законність самого судового рішення у цивільній справі № 483/1513/25, не просить суд скасувати заборгованість, не просить звільнити його від виконання судового рішення. Предметом цієї скарги є виключно законність конкретних рішень, дій та бездіяльності приватного виконавця під час здійснення примусового виконання, а також необхідність поновлення моїх порушених прав у межах повноважень суду, передбачених законом.

На думку скаржника, після того, як він повідомив приватного виконавця про пенсійний та соціальний характер коштів і надав відповідні підтверджуючі документи, ситуація змінилася. З цього моменту приватний виконавець був зобов`язаний належним чином перевірити правовий статус відповідних коштів, встановити, чи допускається звернення на них стягнення, та у разі встановлення передбачених законом підстав вжити заходів для усунення незаконного обмеження моїх майнових прав. Саме подальші рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця після отримання ним відповідної інформації є одним з основних предметів цієї скарги.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що в постанові про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 80632453 приватний виконавець зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, тобто приватним виконавцем було визначено застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.

АТ «Ощадбанк» та АТ «КБ» Приватбанк» на яких нормами статті 52 Закону № 1404-УІІІ покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку виконав.

Зазначене свідчить про те, що банківські установи також не визначили ці рахунки та кошти на них такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, рахунки відкриті в АТ «Ощадбанк» та АТ «КБ» Приватбанк» не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

Крім того, згідно наданої боржником довідки АТ «КБ`Приватбанк» - станом на 30.03.2026 ОСОБА_1 має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), на яку отримує пенсійні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

Дана довідка також свідчить про те, що вищезазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц.

Крім того, відповідно до п. 10. 2 розділу XIII ЗУ «Про виконавче провадження» боржник може подати заяву про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (народно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

15.04.2026 приватним виконавцем на звернення боржника було направлено відповідь з повідомленням про неможливість зняття арешту з його рахунку на підставах зазначених у його зверненні та було запропоновано звернутись до приватного виконавця із заявою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, що дасть йому можливість знімати кошти з арештованого рахунку.

Однак, станом на 24.08.2026 від ОСОБА_1 вищезазначеної заяви не надходило.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області з примусового виконання виконавчого провадження № 80632453 від 30.03.2026 є правомірними та законними, в зв`язку з чим, скасуванню не підлягають.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 4 ст. 12, 14, 15, 16, 74 Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», ст. 449 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 01.09.2026.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка